allmed.pro allmed.pro
Вітаміни і мінерали
Вітаміни і мінерали для підтримки імунітету, енергії, здоров'я, нервової системи та загального тонусу організму. ПЕРЕГЛЯНУТИ

Піридоксину гідрохлорид

Pyridoxine hydrochloridum

Аналоги (дженерики, синоніми)

Піридоксин, Рибофлавін

Діюча речовина

Фармакологічна група

З тієї ж фармакологічної групи

Рецепт латинською

Rp.: Sol. Pyridoxini hydrochloridi 5 % - 1 ml
D.t.d. № 10 in ampull. 
S. По 1 мл в/м через день.

Фармакологічні властивості

Відновлює дефіцит вітаміну B6.

Фармакодинаміка

Вітамін B6. Потрапляючи в організм, він фосфорилюється, перетворюється в піридоксаль‑5-фосфат і входить до складу ферментів, що здійснюють декарбоксилювання, трансамінування і рацемізацію амінокислот, а також ферментативне перетворення сірковмісних і гідроксильованих амінокислот.

Бере участь в обміні триптофану (участь в реакції біосинтезу серотоніну).

Ізольований дефіцит піридоксину зустрічається дуже рідко, головним чином у дітей, які знаходяться на спеціальному штучному харчуванні (проявляється діареєю, судомами, анемією, може розвинутися периферична невропатія).

Фармакокінетика

Метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів (піридоксальфосфат і піридоксамінофосфат). З білками плазми зв'язується піридоксальфосфат на 90%. Проникає в усі тканини, розподіл переважно в печінці, менше в м'язах і центральній нервовій системі. Проникає через плаценту, секретується з грудним молоком. Період напіввиведення — 15–20 днів. Виводиться нирками (при внутрішньовенному введенні з жовчю — 2%), а також під час гемодіалізу.

Спосіб застосування

Для дорослих:

Для лікування недостатності вітаміну B6 дорослим всередину - по 80 мг 4 рази/добу. Можливо також в/м, підшкірне або в/в введення в добовій дозі 50-150 мг. Тривалість лікування визначається видом і тяжкістю захворювання.
Для профілактики недостатності вітаміну B6 застосовують у дозі 40 мг/добу.

Показання

Гіпо‑ і авітаміноз B6.

У складі комплексної терапії:

-  в неврології: паркінсонізм, паралічі центрального або периферичного походження, хвороба Літтла, хвороба і синдром Меньєра, морська і повітряна хвороба, радикуліт, невралгія, неврити;

- в дерматології: дерматити (в тому числі атопічний і себорейний), герпетичні інфекції, оперізуючий лишай, нейродерміт, псоріаз, ексудативний діатез;

- анемії (гіпохромна, мікроцитарна, сидеробластна);

-  гострі і хронічні гепатити, алкоголізм;

- для збільшення діурезу і посилення дії діуретиків;

-  профілактика і лікування нейротоксичності ізоніазиду та інших похідних гідразиду ізонікотинової кислоти.

Вроджений піридоксинзалежний судомний синдром новонароджених.

Протипоказання

Підвищена чутливість до препарату.

З обережністю
Слід застосовувати піридоксин у хворих з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки (у зв'язку з можливим підвищенням кислотності шлункового соку), ішемічною хворобою серця.

Особливі вказівки

При тяжких ураженнях печінки піридоксин у високих дозах може викликати погіршення її функції.

При визначенні уробіліногену за допомогою реагенту Ерліха піридоксин може спотворювати результати.

Побічні ефекти

- В окремих випадках: алергічні реакції, гіперсекреція соляної кислоти.

Передозування

У дозі 200 мг на добу протягом 30 днів і більше - синдром залежності.

Прийом у високих дозах (по 2-6 г на день) протягом кількох місяців: невропатія з прогресуючим порушенням ходи, відчуттям оніміння в ногах, незграбністю рук і ніг (зворотньо при відміні).

Лікарська взаємодія

При одночасному застосуванні з гормональними контрацептивами можливе підвищення концентрації піридоксину в плазмі крові.

При одночасному застосуванні піридоксин потенціює дію діуретиків.

При одночасному застосуванні з леводопою зменшуються або повністю пригнічуються ефекти леводопи.

При одночасному застосуванні з ізонікотингідразидом, пеніциламіном, циклосерином можливе зменшення ефективності піридоксину.

При одночасному застосуванні з фенітоїном, фенобарбіталом можливе зменшення концентрацій у плазмі крові фенітоїну і фенобарбіталу.

Піридоксин можна застосовувати в поєднанні з серцевими глікозидами (піридоксин сприяє підвищенню синтезу скоротливих білків у міокарді), з глутаміновою кислотою, а також калію і магнію аспарагінатом.

Піридоксин попереджає або зменшує токсичні прояви, в т.ч. ураження печінки, що спостерігаються при застосуванні ізоніазиду та інших протитуберкульозних препаратів.

Фармацевтично несумісний з тіаміном (B1) і ціанокобаламіном (В12).

Одночасне застосування піридоксину з циклосерином, етіонамідом, гідралазином, азатіоприном, хлорамбуцилом, кортикотропіном, циклофосфамідом, циклоспорином, меркаптопурином, ізоніазидом, пеніциламіном може викликати анемію і невропатію.

Лікарська форма

Розчин для ін'єкцій 50 мг/мл.

По 1 мл або 2 мл в ампули з нейтрального скла.
По 10 ампул з інструкцією по застосуванню поміщають в коробку з картону.
По 5 або 10 ампул поміщають в контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної і фольги алюмінієвої, або паперу з поліетиленовим покриттям, або без фольги, або без паперу.
По 1 або 2 контурні чарункові упаковки з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.
Проверено специалистом Проверено специалистом
Фармацевт с углубленной подготовкой
Фармацевт с углубленной подготовкой в области фармации и дополнительной специализацией в области нутрициологии.
Стаж работы более 17 лет
Ця інформація виявилася корисною?
Піридоксину гідрохлорид
Оцініть!
4.0
4 из 5 засновано на 1 відгуках
Allmed PRO - мобильное приложение для скачивания