Цетиризин

Cetirizinum

Аналоги (дженерики, синоніми)

Діюча речовина

Фармакологічна група

З тієї ж фармакологічної групи

Рецепт

Фармакологічні властивості

Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину. 

Фармакодинаміка

Цетиризин, метаболіт гідроксизину людини, потужний селективний антагоніст периферичних H1-рецепторів. У дослідженнях зв'язування з рецепторами іn vitro не спостерігалося вимірюваної спорідненості з іншими рецепторами, відмінними від H1-рецепторів. На додачу до антагоністичного впливу на H1-рецептори, цетиризин чинить антиалергічну дію: у дозі 10 мг 1 або 2 рази на добу він інгібує пізню фазу залучення еозинофілів у шкірі та кон'юнктиві пацієнтів з атопією, яким вводили антиген.

Фармакокінетика

Абсорбція. Максимальна рівноважна концентрація в плазмі крові становить майже 300 нг/мл та досягається протягом 1,0 ± 0,5 години. Розподіл фармакокінетичних параметрів, таких як максимальна концентрація в плазмі крові (Cmax) та площа під кривою (AUC), унімодальний. Ступінь всмоктування цетиризину не зменшується під час прийому їжі, хоча швидкість всмоктування знижується. Ступінь біодоступності подібний при призначенні цетиризину у формі розчину, капсул або таблеток.

Розподіл. Уявний об'єм розподілу становить 0,50 л/кг. Зв'язування цетиризину з білками плазми крові становить 93 ± 0,3 %. Цетиризин не змінює зв'язування варфарину з білками.

Біотрансформація. Цетиризин не піддається інтенсивному метаболізму першого проходження.
Елімінація. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 10 годин, не спостерігається накопичення цетиризину після щоденного прийому 10 мг протягом 10 днів. Близько 2/3 прийнятої дози виводиться в незміненому вигляді із сечею.

Лінійність/нелінійність. Цетиризин демонструє лінійну кінетику в діапазоні від 5 до 60 мг.

Порушення функції нирок. Фармакокінетика препарату була подібною у пацієнтів з легким порушенням (кліренс креатиніну (КК) вище 40 мл/хв) та здорових добровольців. У пацієнтів із помірним порушенням функції нирок період напіввиведення збільшувався у 3 рази, а кліренс знижувався на 70 % порівняно зі здоровими добровольцями. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (КК менше 7 мл/хв) при одноразовому пероральному застосуванні 10 мг цетиризину, спостерігалося збільшення періоду напіввиведення у 3 рази та зниження кліренсу на 70 % порівняно з нормою. Цетиризин погано виводився при гемодіалізі. Корекція дози необхідна для пацієнтів з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Порушення функції печінки. У пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки (гепатоцелюлярний, холестатичний та біліарний цироз) при одноразовому прийомі 10 або 20 мг цетиризину спостерігалося збільшення періоду напіввиведення на 50 % разом із зниженням кліренсу на 40 % порівняно зі здоровими добровольцями. Корекція дози необхідна лише пацієнтам із порушенням функції печінки при наявності супутнього порушення функції нирок.

Пацієнти похилого віку. Після перорального прийому одноразової дози 10 мг період напіввиведення збільшувався приблизно на 50 %, а кліренс зменшувався на 40 % у 16 пацієнтів літнього віку порівняно з молодшими пацієнтами. Зниження кліренсу цетиризину у цих добровольців літнього віку, очевидно, було пов'язане зі зниженою функцією нирок.

Педіатрична популяція. Період напіввиведення цетиризину становив приблизно 6 годин у дітей 6–12 років і 5 годин у дітей 2–6 років. У немовлят і малюків віком від 6 до 24 місяців він скорочується до 3,1 години.

Спосіб застосування

Показання

Цетиризин показаний дорослим і дітям віком від 6 років:

• для полегшення назальних та очних симптомів сезонного та цілорічного алергічного риніту,
• для полегшення симптомів хронічної ідіопатичної кропив'янки.

Протипоказання

Підвищена чутливість до цетиризину або до інших компонентів препарату, а також до гідроксизину та до будь-яких похідних піперазину.

Пацієнти з термінальною стадією ниркової недостатності з рШКФ (розрахункова швидкість клубочкової фільтрації) нижче 15 мл/хв.

Особливі вказівки

У терапевтичних дозах не було відзначено клінічно значущих взаємодій з алкоголем (із рівнем алкоголю у крові 0,5 г/л). Попри це слід з обережністю застосовувати цей лікарський засіб при одночасному вживанні алкоголю.
Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату пацієнтам зі схильністю до затримки сечі (наприклад, при ураженнях спинного мозку, гіперплазії передміхурової залози) оскільки цетиризин може збільшувати ризик затримки сечі.

Рекомендується з обережністю призначати препарат пацієнтам з епілепсію та пацієнтам з ризиком розвитку судом.
Прийом антигістамінних лікарських засобів може впливати на результати алергічних шкірних тестів, тому перед їх проведенням потрібно витримати період виведення таких препаратів з організму (3 доби).

Свербіж та/або кропив'янка можуть з'явитися після припинення застосування цетиризину, навіть якщо ці симптоми не були наявні до початку лікування. У деяких випадках симптоми можуть бути інтенсивними і може знадобитися поновлення лікування після його припинення. Ці симптоми зазвичай зникають після поновлення лікування.
Педіатрична популяція. Застосування таблеток не рекомендоване дітям віком до 6 років, оскільки ця форма не дає можливості відповідної корекції дози. Рекомендується використовувати педіатричну форму цетиризину.
Не слід застосовувати цей препарат пацієнтам із такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення всмоктування глюкози-галактози. Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, вкриту плівковою оболонкою, тобто фактично вільний від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Проспективні дані для цетиризину щодо наслідків вагітності не свідчать про потенційну токсичність для матері або плода/ембріона вище фонових показників. Дослідження на тваринах не вказують на прямий чи непрямий шкідливий вплив на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. Слід дотримуватися обережності при призначенні вагітним жінкам.

Годування груддю. Цетиризин проникає в грудне молоко. Не можна виключити ризик виникнення побічних ефектів у немовлят, які знаходяться на грудному вигодовуванні. Цетиризин проникає у грудне молоко людини у концентраціях, що становлять 25–90 % від концентрації у плазмі крові залежно від проміжку часу після застосування препарату. Тому жінкам, які годують груддю, цетиризин слід застосовувати з обережністю.

Фертильність. Доступні обмежені дані щодо фертильності людини, але жодних застережень стосовно безпеки виявлено не було. Дані на тваринах не вказують на небезпеку щодо репродуктивної функції людини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Об'єктивне визначення здатності керувати автотранспортом, працювати з механізмами та ступеня сонливості не показало жодного клінічно значущого впливу при застосуванні препарату у рекомендованій дозі 10 мг. Однак пацієнтам, які відчувають сонливість, слід утримуватися від керування автомобілем, заняття потенційно небезпечними видами діяльності та роботи з механізмами. Пацієнти не повинні перевищувати рекомендовані дози та мають враховувати реакцію власного організму на препарат.

Побічні ефекти

Клінічні дослідження показали, що цетиризин у рекомендованих дозах має мінімальний вплив на центральну нервову систему. Можуть виникати такі побічні ефекти, як сонливість, підвищена втомлюваність, запаморочення та головний біль. У поодиноких випадках спостерігалася парадоксальна стимуляція ЦНС. Хоча цетиризин є селективним антагоністом периферичних H1-рецепторів і майже не чинить антихолінергічної дії, повідомлялося про окремі випадки утрудненого сечовипускання, порушення акомодації зору та сухість у роті. Також були повідомлення про порушення функції печінки з підвищенням рівня печінкових ферментів і білірубіну. Після припинення прийому препарату ці показники, як правило, нормалізувалися.

Дані безпеки ґрунтуються на спостереженнях понад 3200 пацієнтів у подвійних сліпих контрольованих дослідженнях, де цетиризин порівнювали з плацебо та іншими антигістамінними препаратами. У дозі 10 мг на добу побічні ефекти виникали з частотою 1 % і більше. Найбільш поширеними були: сонливість, втомлюваність, запаморочення, головний біль, сухість у роті, нудота, біль у шлунку, фарингіт.

Сонливість виникала частіше, ніж у групі плацебо, однак у більшості випадків мала легкий або помірний характер. Об’єктивні тести підтвердили, що в рекомендованій дозі цетиризин не впливає на щоденну активність у здорових осіб.

У дітей віком від 6 місяців до 12 років під час плацебоконтрольованих досліджень найчастішими побічними ефектами були: діарея, сонливість, риніт та втомлюваність. Їх частота також перевищувала 1 %.

У період після реєстрації препарату повідомлялося про додаткові побічні реакції, класифіковані за системами органів:

• Система крові та лімфатична система: дуже рідко — тромбоцитопенія.
• Імунна система: рідко — гіперчутливість; дуже рідко — анафілактичний шок.
• Метаболізм і харчування: частота невідома — підвищений апетит.
• Психіка: нечасто — ажитація; рідко — агресивність, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, безсоння; дуже рідко — нервовий тик; частота невідома — нічні жахи, суїцидальні думки.
• Нервова система: нечасто — парестезія; рідко — судоми; дуже рідко — тремор, дистонія, дискінезія, дисгевзія, непритомність; частота невідома — амнезія, порушення пам’яті.
• Органи зору: дуже рідко — нечіткість зору, порушення акомодації, окулогірація.
• Органи слуху: частота невідома — вертиго.
• Серцево-судинна система: рідко — тахікардія.
• Шлунково-кишковий тракт: нечасто — діарея.
• Гепатобіліарна система: рідко — підвищення рівнів трансаміназ, лужної фосфатази, ГГТП та білірубіну; частота невідома — гепатит.
• Шкіра і підшкірна клітковина: нечасто — свербіж, висипання; рідко — кропив’янка; дуже рідко — ангіоневротичний набряк, стійка медикаментозна еритема; частота невідома — гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
• Опорно-руховий апарат: частота невідома — артралгія, міалгія.
• Сечовидільна система: дуже рідко — дизурія, енурез; частота невідома — затримка сечовипускання.
• Загальні порушення: нечасто — астенія, нездужання; рідко — набряк.
• Лабораторні показники: рідко — збільшення маси тіла.

Передозування

Симптоми. Симптоми, що спостерігалися після передозування цетиризину, головним чином пов'язані із впливом на ЦНС або з ефектами, що можуть вказувати на антихолінергічну дію. Побічні ефекти, про які повідомлялося після прийому дози, яка перевищувала щонайменше у 5 разів рекомендовану добову дозу, включають: сплутаність свідомості, діарею, запаморочення, підвищену втомлюваність, головний біль, нездужання, мідріаз, свербіж, неспокій, седацію, сонливість, ступор, тахікардію, тремор, затримку сечовипускання.

Лікування. Специфічний антидот цетиризину невідомий. При передозуванні рекомендована симптоматична та підтримувальна терапія. Промивання шлунка слід проводити якнайшвидше після прийому препарату. Цетиризин неефективно виводиться при проведенні гемодіалізу.

Лікарняна взаємодія

Виходячи з фармакокінетики, фармакодинаміки та профілю толерантності цетиризину, виникнення будь-яких видів взаємодій при прийомі цього антигістамінного засобу малоймовірне. Зокрема дослідження взаємодії лікарських засобів не показали ані фармакодинамічної, ані будь-якої суттєвої фармакокінетичної взаємодії при одночасному прийомі із псевдоефедрином чи теофіліном (400 мг/добу).

Рівень абсорбції цетиризину не знижується при вживанні їжі, хоча швидкість абсорбції зменшується.
У чутливих пацієнтів одночасне вживання алкоголю або інших депресантів ЦНС може призвести до додаткового зниження пильності та погіршення працездатності, хоча цетиризин не потенціює ефект алкоголю (рівень у крові 0,5 г/л).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.1 таблетка містить цетиризину дигідрохлориду 10 мг.