Справочник Все препараты Фарм. Группы АТХ Классификация Библиотека МедВестник (блог) Telegram канал
Написать нам
УК РУ

Феназепам

Phenazepam

Аналоги (дженерики, синоніми)

Діюча речовина

Фармакологічна група

З тієї ж фармакологічної групи

Рецепт

Міжнародний:

Rp.: Tab. Bromdihydrochlorphenylbenzodiazepini 0.001
D.t.d. № 50 S. Всередину, по 1 таблетці на день, незалежно від їжі

Rp.: Bromdihydrochlorphenylbenzodiazepini 2,5 mg
D.t.d. № 50 in tab S. Всередину, по 1 таблетці 2 рази на день, незалежно від їжі

Rp.: Bromdihydrochlorphenylbenzodiazepini 0,5 mg
D.t.d. N 50 in tab. S. Всередину, по 1 таблетці за 20-30 хвилин до сну, незалежно від їжі

Rp.: Sol. Bromdihydrochlorphenylbenzodiazepini 1mg/ml - 1,0 D.t.d. № 10 в amp. S. По 1мл 2 рази на день, внутрішньом'язово

Россия:

Rp.: Tab. Bromdihydrochlorphenylbenzodiazepini 0.001
D.t.d. № 50 
S. Внутрь, по 1 таблетке в день, не зависимо от приема пищи

Rp.:  Bromdihydrochlorphenylbenzodiazepini 2,5 mg
D.t.d. № 50 in tab
S. Внутрь, по 1 таблетке 2 раза в день, не зависимо от приема пищи

Rp.:  Bromdihydrochlorphenylbenzodiazepini 0,5 mg
D.t.d. N 50 in tab.
S. Внутрь, по 1 таблетке за 20-30 минут до сна, не зависимо от приема пищи

Rp.: Sol. Bromdihydrochlorphenylbenzodiazepini 1mg/ml - 1,0
D.t.d. № 10 in amp.
S. По 1мл  2 раза в день, внутримышечно

Рецептурный бланк 148-1/у-88
 

Фармакологічні властивості

Анксіолітики. Похідні бензодіазепіну

Фармакодинаміка

Феназепам–транквілізатор з групи похідних бензодіазепіну. Чинить анксіолітичну, протисудомну, міорелаксуючу та снодійну дії.
Феназепам є екзогенним лігандом специфічних бензодіазепінових рецепторів центральної нервової системи (ЦНС). Механізм дії пов’язаний із зменшенням збудливості підкоркових центрів головного мозку та гальмуванням їхньої взаємодії з корою мозку.

Фармакокінетика

При пероральному застосуванні феназепам добре всмоктується з травного тракту. Час досягнення максимальної концентрації феназепаму в крові – від 1 до 2годин. Період напіввиведення з організму– від 6 до18 годин. Метаболізується в печінці. Екскреція феназепаму здійснюється переважно нирками.

Спосіб застосування

Для дорослих:

Таблетки Феназепам приймають внутрішньо, не розжовуючи. Разова доза Феназепаму для дорослих звичайно становить 0,5 - 1 мг, а при порушеннях сну – 0,25 - 0,5 мг, за 20 - 30 хв до сну. Для лікування невротичних, психопатичних, неврозоподібних і психопатоподібних станів початкова доза становить 0,5 - 1 г, 2 - 3 рази на день. Через 2 - 4 дні з урахуванням ефективності та переносимості препарату доза може бути збільшена до 4 - 6 мг на добу, ранкова та денна доза становить 0,5 - 0,1 мг, на ніч - 2,5мг. При значно вираженій ажитації, страхові, тривозі лікування починають з дози 3 мг на добу, швидко нарощуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту.

При лікуванні епілепсії доза на прийом становить 2 - 10 мг на добу.
Для лікування алкогольної абстиненції Феназепам призначають у дозі 2,5- 5 мг на добу.
У неврологічній практиці при захворюваннях з підвищеним тонусом м’язів препарат призначають по 2 - 3 мг, 1 - 2 рази на день.
Середня добова доза Феназепаму становить 1,5 - 5 мг, її поділяють на 3 або 2 прийоми, звичайно по 0,5 - 1 мг вранці та вдень і до 2,5 мг - на ніч. Максимальна добова доза - 10 мг.
Тривалість курсу лікування при призначенні внутрішньо - до 2 місяців.

Для дітей:

Через відсутність даних щодо ефективності та безпеки застосування феназепаму дітям (віком до 18років) лікарський засіб не застосовують пацієнтам цієї вікової групи.

Показання

  • невротичні, неврозоподібні, психопатичні, психопатоподібні та інші стани, що супроводжуються тривогою, страхом, підвищеною дратівливістю, напруженістю, емоційною лабільністю;
  • реактивні психози;
  • іпохондрично-сенестопатичний синдром (у т. ч. резистентний до дії інших транквілізаторів);
  • вегетативні дисфункції;
  • розлади сну;
  • профілактика станів страху та емоційної напруги;
  • скронева та міоклонічна епілепсія;
  • гіперкінези та тики;
  • ригідність м’язів;
  • вегетативна лабільність.

Протипоказання

Гіперчутливість до бензодіазепінів або до будь-якого з компонентів лікарського засобу, тяжкі респіраторні захворювання (дихальна недостатність, гостра легенева недостатність, тяжке хронічне обструктивне захворювання легені, бронхіальна астма), синдром нічного апное, міастенія гравіс, гостра закритокутова глаукома або схильність до її розвитку, тяжкі порушення функції печінки та/або нирок, астенія, кахексія, тяжка депресія, шоковий стан, гострі отруєння алкоголем, іншими транквілізаторами, нейролептиками, снодійними та наркотичними засобами. Період вагітності або годування груддю. Дитячий вік (до 18років). Вживання алкоголю під час лікування.

Особливі вказівки

Тривалість лікування феназепамом має бути якомога коротшою залежно від показань.
Одночасне застосування феназепаму з депресантами центральної нервової системи може посилити клінічні ефекти феназепаму, включаючи тяжкий седативний ефект, клінічно значущу респіраторну та/або кардіоваскулярну депресію. Тому одночасне застосування феназепаму з депресантами центральної нервової системи, включаючи алкоголь, протипоказане (див. розділи «Протипоказання», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Толерантність
Пацієнти, які раніше не приймали психотропні лікарські засоби, можуть потребувати більш низьких доз феназепаму, ніж пацієнти, які раніше отримували терапію антидепресантами, анксіолітиками, або пацієнти з алкогольною залежністю.
Тривале застосування феназепаму викликає ослаблення його терапевтичного ефекту, що може спричинити самовільне підвищення дози феназепаму пацієнтом для досягнення бажаного терапевтичного ефекту.
Залежність
Застосування феназепаму протягом кількох тижнів у дозах більше ніж 4 мг/добу може призвести дорозвитку психічної та фізичної залежності. Пацієнти з алкогольною залежністю або з залежністю від інших лікарських засобів мають підвищений ризик розвитку залежності від феназепаму.
Раптове припинення прийому феназепаму може спричинити синдром відміни (ут.ч. дратівливість, почуття тривоги, розлади сну, підвищене потовиділення, депресію), особливо при тривалому прийомі лікарського засобу (більше 8–12 тижнів). У деяких пацієнтів симптоми відміни можуть спостерігатися навіть після короткотривалого лікування феназепамом, особливо при застосуванні високих доз лікарського засобу. Щоб уникнути розвитку симптомів відміни, припиняти лікування феназепамом необхідно шляхом поступового зниження дози.
Парадоксальні реакції
Феназепам, як і всі бензодіазепіни, може спричиняти парадоксальні реакції, такі як почуття тривоги, страху, гніву, напади агресії, дратівливості, галюцинації, нічні кошмари, безсоння, поверхневий сон, посилення м’язових судом, суїцидальні думки, неадекватна поведінка та інші розлади поведінки. Такі реакції найчастіше спостерігаються у пацієнтів літнього віку та пацієнтів зпсихічними розладами, а також у разі супутнього застосування феназепаму з іншими лікарськими засобами та вживання алкоголю. У разі розвитку парадоксальних реакцій необхідно припинити лікування феназепамом.
Особливі групи пацієнтів
Феназепам слід застосовувати з обережністю пацієнтам з церебральною та спінальною атаксією, алкогольною, медикаментозною або наркотичною залежністю в анамнезі, зі схильністю дозловживання психоактивними лікарськими засобами, з гіпопротеїнемією.
Пацієнти з психічними розладами, органічними ураженнями головного мозку при застосуванні феназепаму можуть мати парадоксальні реакції. Монотерапія феназепамом підвищує ризик появи суїцидальних думок у цих пацієнтів.
У пацієнтів з бронхіальною астмою та пацієнтів літнього віку застосування феназепаму може погіршувати прохідність дихальних шляхів.
У пацієнтів з печінковою та/або нирковою недостатністю феназепам може накопичуватися ворганізмі, посилюючи дію інших лікарських засобів та вираженість побічних реакцій.
Пацієнтам літнього віку, ослабленим пацієнтам, пацієнтам з печінковою та/або нирковою недостатністю (див. розділ «Протипоказання») необхідне зниження дози через підвищений ризик розвитку побічних реакцій. Порушення рівноваги, координації рухів та м’язова слабкість можуть призводити до падінь та травм.
При тривалій терапії феназепамом слід контролювати склад периферичної крові та активність печінкових ферментів.
Лікарський засіб містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам зрідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Не застосовувати лікарський засіб у період вагітності або годування груддю.
Дані щодо безпеки застосування бензодіазепінів жінкам у період вагітності обмежені. Феназепам чинить токсичну дію на плід. Застосування феназепаму в I триместрі вагітності підвищує ризик виникнення вроджених вад розвитку плода. Застосування бензодіазепінів протягом останнього триместру вагітності або під час пологів у високих дозах може спричинити гіпотермію, гіпотонію («синдром млявої дитини»), порушення серцевого ритму, помірне пригнічення дихання і слабкий смоктальний рефлекс у новонародженого. У немовлят, матері яких тривалий час приймали бензодіазепіни протягом пізнього періоду вагітності, після народження можливий розвиток фізичної залежності та може існувати певний ризик розвитку симптомів синдрому відміни.
Бензодіазепіни проникають у грудне молоко, тому лікарський засіб не слід застосовувати жінкам, які годують груддю.
Якщо жінки репродуктивного віку, які застосовують феназепам, мають намір завагітніти або підозрюють, що вагітні, вони мають звернутися до свого лікаря щодо необхідності припинення лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Під час застосування феназепаму слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи зіншими механізмами.

Побічні ефекти

Побічні реакції, які пов’язані із застосуванням феназепаму, залежать від індивідуальної чутливості пацієнта, тривалості лікування, дози та схеми підвищення дози лікарського засобу. При поступовому підвищенні дози, небільше ніж на 1,5–2,5мг/добу, побічні реакції, як правило, неспостерігаються. При швидкому підвищенні дози, більше ніж на 5–7мг/добу, частота виникнення побічних реакцій збільшується. Знизити вираженість побічних реакцій або усунути їх можна шляхом зниження дози феназепаму.
Побічні реакції класифіковані за органами і системами та частотою їх виникнення: дуже часто (?1/10), часто (?1/100–

Передозування

Симптоми:можливі виражена атаксія, алергічні реакції.
Лікування: промивання шлунка, симптоматична терапія: при необхідності застосовують серцево-судинні препарати та стимулятори ЦНС, флумазеніл (в умовах стаціонару). Гемодіаліз малоефективний.

Лікарняна взаємодія

Відзначається взаємне посилення ефектів при одночасному застосуванні феназепаму з іншими депресантами центральної нервової системи, такими як нейролептики (ут.ч. похідні фенотіазину), протиепілептичні засоби, снодійні засоби (ут.ч. барбітурати), центральні міорелаксанти, наркотичні аналгетики, алкоголь.
При супутньому застосуванні феназепаму та клозапіну можливе посилення пригнічення дихання. Інгібітори мікросомальних ферментів печінки (наприклад, циметидин) підвищують ризик розвитку токсичних ефектів феназепаму. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (наприклад, рифампіцин) знижують ефективність феназепаму. Феназепам знижує ефективність леводопи у пацієнтів із паркінсонізмом.
Одночасне застосування феназепаму ззидовудином підвищує токсичність зидовудину. Не слід застосовувати феназепам одночасно зінгібіторами моноаміноксидази (МАО). Феназепам підвищує концентрацію іміпраміну в плазмі крові та посилює седативний ефект. При одночасному застосуванні феназепаму зантигіпертензивними засобами можливе посилення антигіпертензивної дії.

Лікарська форма

таблетки по 0,0005 г по 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у пачці з картону
таблетки по 0,001 г по 10 таблеток у блістері; по 2 або по 5 блістерів у пачці з картону
таблетки по 0,0025 г по 10 таблеток у блістері; по 2 блістерів у пачці з картону

Ця інформація виявилася корисною?

Фото препарату

Феназепам
Вы знали что у allmed.pro есть мобильное приложение?
Скачай уже сейчас!