Контривен

Contriven

Аналоги (дженерики, синоніми)

Діюча речовина

Фармакологічна група

З тієї ж фармакологічної групи

Рецепт

Фармакологічні властивості

Інгібітори протеїназ. Апротинін

Фармакодинаміка

Апротинін являє собою молекулу інгібітора протеаз широкого спектра дії, має антифібринолітичну активність. Утворюючи оборотний стехіометричний комплекс» фермент– інгібітор», апротинін у людини інгібує трипсин, плазмін, калікреїн у плазмі крові і тканинах, що призводить до інгібування фібринолізу.
Крім того, він інгібує контактну фазу активації згортання крові, яка є фактором запуску процесу коагуляції і стимуляції фібринолізу.
Апротинін застосовується під час операцій в умовах штучного кровообігу, оскільки він послаблює запальні реакції, що призводить до зниження потреби у трансфузії алогенної крові та зниження крововтрати, а також до зменшення необхідності повторного дослідження середостіння з приводу кровотечі.
У пацієнтів, яким проводилася операція аортокоронарного шунтування, частота підвищення рівня креатиніну в сироватці крові на 0,5 мг/дл порівняно з початковим рівнем була достовірно вищою у пацієнтів, які отримали повну дозу апротиніну, порівняно з групою плацебо. У більшості випадків післяопераційне порушення функцій нирок носило оборотний характер і не було серйозним; частота підвищення рівня сироваткового креатиніну по відношенню до початкового рівня на 2 мг/дл і більше була однаковою у групі, яка отримала повну дозу апротиніну, і в групі плацебо.

Фармакокінетика

Фармакокінетика.
Після внутрішньовенного введення апротинін швидко розподіляється по всьому позаклітинному просторі, що супроводжується швидким зниженням концентрації апротиніну в плазмі крові, час напіввиведення становить від 0,3 до 0,7 години. Пізніше, зокрема через 5 годин після введення, настає термінальна фаза елімінації, при якій час напіввиведення становить від 5 до 10 годин.
Плацента, ймовірно, не повністю непроникна для апротиніну, проте проникнення, очевидно, відбувається вкрай повільно.
Під час операції середні рівноважні концентрації препарату в плазмі крові у пацієнтів, які отримували апротинін під час операції на серці, становили від 175 до 281 КІОД/мл при використанні такої схеми:
2000000 КІОД в якості первинної дози внутрішньовенно; 2000000 КІОД у розчин первинного заповнення насоса і 500000 КІОД на годину у вигляді безперервної внутрішньовенної інфузії впродовж операції. Середня рівноважна концентрація препарату в плазмі крові під час операції після введення половини цієї дози становила від 110 до 164 КІОД/мл.
Дані фармакокінетичних досліджень апротиніну у здорових добровольців, у кардіологічних пацієнтів, яким проводилася операція в умовах штучного кровообігу, і у жінок, яким проводилася гістеректомія, свідчать про те, що фармакокінетичні параметри у діапазоні доз від 50000 КІОД до 2000000 КІОД мають лінійний характер.
Зв’язування з білками плазми крові було вивчено ex vivo. Близько 20% антифібринолітічної активності було зумовлено незв’язаною формою у безбілковому шарі, а 80% препарату перебувало у зв’язку з білками сироватки.
У рівноважній фазі обсяг розподілу становив близько 20 літрів, а загальний кліренс з організму людини становив близько 40 мл на хвилину.
Апротинін накопичувався у нирках і меншою мірою — у хрящовій тканині.
Накопичення препарату у нирках є результатом зв’язування апротиніну зі щітковою облямівкою епітеліальних клітин проксимальних канальців, а також кумуляції у фаголізосомах цих клітин. Кумуляція у хрящі зумовлена афінністю основного апротиніну до кислих протеогліканів.
В інших органах концентрація препарату в основному не відрізнялася від вмісту у сироватці крові. Найменша концентрація препарату спостерігалася у головному мозку; апротинін практично не надходив у спинномозкову рідину.
Лише невелика кількість апротиніну проникає через плацентарний бар’єр. Плацента не може вважатися повністю непроникною для апротиніну, однак швидкість проникнення вкрай низька.
Проникнення апротиніну у грудне молоко не досліджувалося.
Метаболізм, елімінація і екскреція.
Молекула апротиніну в нирках під дією лізосомальних ферментів розщеплюється на коротші пептиди або амінокислоти. У людини з сечею екскретується менше 5% від введеної дози апротиніну. Після внутрішньовенного введення здоровим добровольцям апротиніну з міткою 131I від 25% до 40% позначеної речовини виділяються протягом 48 годин із сечею у формі метаболітів. Ці метаболіти не мали ніякої інгібуючої активності щодо ферментів.
Даних щодо застосування препарату пацієнтам із термінальною стадією порушення функції нирок ще немає, проте у пацієнтів із порушенням функцій нирок не спостерігалося клінічно значущих фармакокінетичних змін або очевидних побічних ефектів. У зв’язку з цим спеціальної корекції дози у таких випадках не потрібно.

Спосіб застосування

Показання

Апротинін показаний для профілактики з метою зниження післяопераційної крововтрати і потреби у гемотрансфузії у дорослих пацієнтів, які мають високий ризик великих крововтрат при проведенні ізольованого серцево-легеневого шунтування (тобто шунтування коронарних артерій, яке не комбінується з іншими серцево-судинними втручаннями).

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини (білок великої рогатої худоби) або до будь-якої з допоміжних речовин, дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові (ДВЗ-синдром). У пацієнтів, у яких є специфічні антитіла ІgG до апротиніну, при лікуванні апротиніном спостерігається підвищений ризик анафілаксії. У зв’язку з цим терапія апротиніном таким пацієнтам протипоказана.
У разі, якщо проведення тестування на специфічні антитіла ІgG до проти апротиніну перед початком лікування неможливе, але передбачається, що пацієнт отримував лікування апротиніном впродовж попередніх 12 місяців, введення апротиніну протипоказане.

Особливі вказівки

Препарат можна застосовувати тільки в умовах стаціонару. Для виявлення можливої підвищеної чутливості до препарату, перед введенням його повної дози (не менше ніж за 10 хв) рекомендовано ввести тест-дозу (див. Спосіб застосування). Пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку алергічних реакцій перед застосуванням Контривену рекомендовані антигістамінні препарати.
При появі алергічних або анафілактичних реакцій введення препарату слід негайно припинити та провести відповідну терапію.Ріск розвитку реакцій гіперчутливості або непереносимості особливо високий для пацієнтів, яким апротинін вводився за 15 днів - 6 місяців до початку проведеного лікування.
При наявності атопічного діатезу введення препарату може викликати псевдоалергічну реакцію, в зв'язку з чим вводити препарат пацієнтам слід при ретельному контролі та обов'язковому застосуванні тест-дози.
При цьому слід пам'ятати, що введення повної дози препарату може викликати алергічну (анафілактичну) реакцію навіть у тому випадку, якщо тест-доза такої реакції не викликала. Безпосередньо перед введенням препарату таким пацієнтам рекомендується в / в ввести лікарські засоби, що блокують Н1-і Н2-гістамінові рецептори (наприклад, циметидин).
Інструкція не повідомляє про ефективність застосування препарату Контривен при хронічному панкреатиті або контривний при гепатиті.
Несумісність. Контривен не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, в тому числі з бета-лактамними антибіотиками, декстраном, кортикостероїдами, препаратами парентерального харчування (див. Взаємодія з іншими лікарськими).
Застосування в період вагітності та годування груддю. Застосування препарату в II або III триместр вагітності та в період годування груддю можливе тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду / ребенка.Прімененіе препарату в I триместр вагітності протипоказано.
Діти. Див. Дозування. Досвід застосування препарату у дітей віком до 6 років недостаточний.Способность впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Чи не вивчалася.

Побічні ефекти

При застосуванні препарату (найчастіше при повторних курсах терапії) можуть виникнути анафілактичні або анафілактоїдні реакціі.В деяких випадках при введенні першої дози препарату була виявлена анафілактична реакція.
Симптоми анафілактичних або анафілактоїдних реакцій можуть варіювати від шкірного висипу, свербежу, задишки, нудоти, тахікардії до розвитку анафілактичного шоку (що супроводжується недостатністю кровообігу) і в деяких випадках може привести до смерті пацієнта.
При появі алергічних реакцій введення препарату слід негайно припинити та при необхідності провести інтенсивну терапію (введення адреналіну, додаткової рідини, ГКС).
У пацієнтів, яким проводилася операція аортокоронарного шунтування, не було виявлено суттєвих відмінностей щодо кількості випадків інфаркту міокарда порівняно з групою плацебо. У деяких дослідженнях спостерігалася тенденція до збільшення частоти інфаркту міокарда при введенні апротиніну, тоді як в інших дослідженнях, навпаки, відмічено зниження кількості випадків інфаркту міокарда.

Передозування

не відзначався. Антидоту не існує.

Лікарняна взаємодія

Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, в тому числі з бета-лактамними антибіотиками (несумісні). Забороняється введення препарату разом із розчинами, які містять декстран, з кортикостероїдами, розчинами для парентерального живлення, які містять амінокислоти та ліпіди.
В залежності від дози Контривен знижує активність стрептокінази і урокінази. Може пригнічувати активність неспецифічної холінестерази сироватки крові. У хворих зі зниженою активністю неспецифічної холінестерази при одночасному застосуванні апротиніну й суксаметонію можливе виникнення апное, що зумовлено м’язовою релаксацією.
Апротинін інгібує дію тромболітичних препаратів, у тому числі стрептокінази, урокінази і альтеплази (р-ТАП = рекомбінантний тканинний активатор плазміногену), причому ефект інгібування залежить від дози препарату. При необхідності можна розводити у 0,9% розчині натрію хлориду або мінімум у 500 мл 5% розчину глюкози. Препарат, розчинений у глюкозі, слід застосовувати у межах 4 годин.
Введення препарату у гепаринізовану кров збільшує час згортання цільної крові.
Застосування апротиніну може призвести до порушення функції нирок , особливо у пацієнтів з уже наявним порушенням функції нирок. Застосування аміноглікозидів також збільшує ризик розвитку порушення функції нирок.

Лікарська форма

1 мл включает: Раствор для инъекций.
р-р д/ин. 10000 КИЕ/мл амп. 1 мл, № 5, № 10
р-р д/ин. 10000 КИЕ/мл амп. 5 мл, № 5, № 10

Апротинина 10 тыс. МЕ; 1 МЕ соответствует 1 антитрипсиновой единицы (АТрЕд)
Другие составляющие: натрия хлорид; вода для инъекций.