Ластет
Lastet
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Етопозид
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp: Sol. "Lastet" 20 mg - 10 ml
D.t.d. № 1 in flac.
S. Внутрішньовенно
D.t.d. № 1 in flac.
S. Внутрішньовенно
Фармакологічні властивості
Чинить фазоспецифічну цитотоксичну дію (впливає на клітини в пізню S і G2 фази клітинного циклу). Дія на клітини є дозозалежною. У високих концентраціях (10 мкг/мл і більше) викликає лізис клітин, що входять у стадію мітозу. У низьких концентраціях (0,3–10 мкг/мл) гальмує вступ клітин у профазу мітозу. Переважним макромолекулярним ефектом етопозиду є вплив на ДНК. Інгібує активність топоізомерази II, впливаючи на просторову (топологічну) структуру ферменту, тим самим порушує процес реплікації ДНК, гальмує клітинний цикл, затримує проліферацію клітин. Може пригнічувати транспорт нуклеотидів, перешкоджаючи таким чином синтезу і відновленню ДНК.
При прийомі всередину абсорбція з ШКТ варіабельна (знижується при збільшенні дози), біодоступність у середньому становить 50% (в діапазоні від 25% до 75%). Після в/в введення кінетика етопозиду описується двофазною моделлю з T1/2 у 1-у фазу близько 1,5 год, у термінальну — 4–11 год. Загальний кліренс становить 33–48 мл/хв, або 16–36 мл/хв/м2. Загальний кліренс і термінальний T1/2 не залежать від дози в діапазоні доз 100–600 мг/м2. Не кумулює в плазмі при призначенні протягом 4–5 днів у дозі 100 мг/м2. Об'єм розподілу в рівноважному стані становить 18–29 л, або 7–17 л/м2. Слабо проходить через ГЕБ. Концентрації в спинномозковій рідині і в тканинах пухлини мозку нижчі, ніж у плазмі. Зв'язування з білками плазми становить 97%. Виявлено пряму кореляцію між коефіцієнтом зв'язування етопозиду і рівнем сироваткового альбуміну у хворих на рак і у здорових добровольців. Незв'язана фракція етопозиду у хворих на рак значною мірою корелювала з рівнем білірубіну. Метаболізується в печінці. Виводиться нирками (44–60%, з них 67% — у незміненому вигляді), з фекаліями (до 16% — у незміненому вигляді і у вигляді метаболітів), біліарним шляхом – 6% і менше.
Канцерогенність, мутагенність, вплив на фертильність
Досліджень канцерогенності етопозиду в тестах на лабораторних тваринах не проводили. Етопозид вважається потенційно канцерогенним для людини.
Етопозид проявляв мутагенну і генотоксичну дію в ряді тестів, в т.ч. в тесті Еймса, в тесті обміну сестринських хроматид і в тесті генних мутацій на клітинах яєчників китайських хом'ячків, в тесті хромосомних аберацій на мишачих або щурячих ембріональних клітинах і кровотворних клітинах людини.
В експериментальних дослідженнях у мишей і щурів показано тератогенну і ембріотоксичну дію. При в/в введенні щурам у період органогенезу етопозиду в дозі 0,4 мг/кг/добу (1/20 рекомендованої клінічної дози для людини (РДЛ) при розрахунку на площу поверхні тіла) відзначалася дозозалежна токсичність для материнського організму, ембріотоксичність і тератогенна дія (значні скелетні аномалії, екзенцефалія, енцефалоцеле, анофтальмія); при дозах 1,2 і 3,6 мг/кг/добу (1/7 і 1/2 РДЛ) спостерігалася резорбція ембріонів у 90 і 100% випадків відповідно.
При інтраперитонеальному введенні мишам етопозиду в дозі 1 мг/кг (1/16 РДЛ) на 6-й, 7-й або 8-й день вагітності також відзначалися ембріотоксичність і тератогенність (порушення формування черепа, значні скелетні аномалії); інтраперитонеальне введення 1,5 мг/кг (1/10 РДЛ) на 7-й день вагітності призводило до збільшення частоти випадків внутрішньоутробної загибелі, вад розвитку і зниження ваги плодів.
При прийомі всередину абсорбція з ШКТ варіабельна (знижується при збільшенні дози), біодоступність у середньому становить 50% (в діапазоні від 25% до 75%). Після в/в введення кінетика етопозиду описується двофазною моделлю з T1/2 у 1-у фазу близько 1,5 год, у термінальну — 4–11 год. Загальний кліренс становить 33–48 мл/хв, або 16–36 мл/хв/м2. Загальний кліренс і термінальний T1/2 не залежать від дози в діапазоні доз 100–600 мг/м2. Не кумулює в плазмі при призначенні протягом 4–5 днів у дозі 100 мг/м2. Об'єм розподілу в рівноважному стані становить 18–29 л, або 7–17 л/м2. Слабо проходить через ГЕБ. Концентрації в спинномозковій рідині і в тканинах пухлини мозку нижчі, ніж у плазмі. Зв'язування з білками плазми становить 97%. Виявлено пряму кореляцію між коефіцієнтом зв'язування етопозиду і рівнем сироваткового альбуміну у хворих на рак і у здорових добровольців. Незв'язана фракція етопозиду у хворих на рак значною мірою корелювала з рівнем білірубіну. Метаболізується в печінці. Виводиться нирками (44–60%, з них 67% — у незміненому вигляді), з фекаліями (до 16% — у незміненому вигляді і у вигляді метаболітів), біліарним шляхом – 6% і менше.
Канцерогенність, мутагенність, вплив на фертильність
Досліджень канцерогенності етопозиду в тестах на лабораторних тваринах не проводили. Етопозид вважається потенційно канцерогенним для людини.
Етопозид проявляв мутагенну і генотоксичну дію в ряді тестів, в т.ч. в тесті Еймса, в тесті обміну сестринських хроматид і в тесті генних мутацій на клітинах яєчників китайських хом'ячків, в тесті хромосомних аберацій на мишачих або щурячих ембріональних клітинах і кровотворних клітинах людини.
В експериментальних дослідженнях у мишей і щурів показано тератогенну і ембріотоксичну дію. При в/в введенні щурам у період органогенезу етопозиду в дозі 0,4 мг/кг/добу (1/20 рекомендованої клінічної дози для людини (РДЛ) при розрахунку на площу поверхні тіла) відзначалася дозозалежна токсичність для материнського організму, ембріотоксичність і тератогенна дія (значні скелетні аномалії, екзенцефалія, енцефалоцеле, анофтальмія); при дозах 1,2 і 3,6 мг/кг/добу (1/7 і 1/2 РДЛ) спостерігалася резорбція ембріонів у 90 і 100% випадків відповідно.
При інтраперитонеальному введенні мишам етопозиду в дозі 1 мг/кг (1/16 РДЛ) на 6-й, 7-й або 8-й день вагітності також відзначалися ембріотоксичність і тератогенність (порушення формування черепа, значні скелетні аномалії); інтраперитонеальне введення 1,5 мг/кг (1/10 РДЛ) на 7-й день вагітності призводило до збільшення частоти випадків внутрішньоутробної загибелі, вад розвитку і зниження ваги плодів.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Лікарську форму і режим дозування лікар призначає індивідуально, з урахуванням показань, ступеня тяжкості захворювання, застосовуваної схеми протипухлинної терапії і стану системи кровотворення.
Застосування препарату Ластет вимагає проведення в присутності кваліфікованого медичного персоналу з досвідом терапії онкологічних захворювань, для контролю ефективності.
Капсули Капсули Ластет призначені для перорального застосування, приймати їх потрібно натщесерце.
Рекомендований режим дозування:
монотерапія: початкова доза – 100–200 мг/м2 протягом 5 днів поспіль або по 200 мг/м2 в 1, 3 і 5-й дні циклу терапії з інтервалом у 3–4 тижні. Якщо добова доза перевищує 200 мг, слід розділити її на два прийоми в рівних кількостях; комбінована терапія: початкова доза – 100–200 мг/м2 5 днів поспіль або по 200 мг/м2 в 1, 3 і 5-й дні циклу терапії з інтервалом у 3–4 тижні, одночасно з іншими призначеними лікарськими засобами. Альтернативний режим дозування: по 50 мг/м2 щодня протягом 14–21 днів, з повторенням курсу кожні 28 днів або з відновленням прийому після перенесеної мієлосупресії. При виборі дози етопозиду слід враховувати мієлосупресивну активність інших препаратів, що приймаються одночасно, а також вплив попередньої променевої і хіміотерапії. Рівень нейтрофілів менше 500/мкл протягом більше 5 днів вимагає корекції початкової дози. Також корекція дози необхідна пацієнтам з лихоманкою, інфекційними захворюваннями, у разі зниження кількості тромбоцитів менше 25000/мкл, при розвитку токсичності 3 або 4 ступеня і зниженні КК (кліренсу креатиніну) нижче 50 мл/хв (пацієнтам з КК 15–50 мл/хв дозу рекомендується знизити на 25%). Новий курс прийому етопозиду не починають, якщо під час попередньої терапії кількість нейтрофілів впала нижче 1500/мкл (нейтропенія) і/або знизився рівень тромбоцитів менше 100000/мкл (тромбоцитопенія). Повторне лікування проводять після нормалізації результатів аналізів периферичної крові.
Концентрат для приготування розчину для інфузій Розчин, приготований з концентрату призначений для внутрішньовенної інфузії. Рекомендований режим дозування: по 50–100 мг/м2 протягом 5 днів поспіль або по 100–125 мг/м2 в 1, 3 і 5-й дні циклу терапії, з інтервалом у 3–4 тижні. Час введення однієї дози – 30–60 хвилин. При виборі дози слід враховувати мієлосупресивну дію інших препаратів, якщо Ластет застосовують у складі комплексного лікування, а також вплив попередньої променевої і хіміотерапії. Перед початком внутрішньовенного введення концентрат потрібно розвести в 250 мл 0,9% розчину хлориду натрію або 5% розчину декстрози. Кінцева концентрація приготованого розчину – 0,2–0,4 мг/мл. Отриманий розчин використовують відразу після приготування. Слід уникати контакту препарату з буферними водними розчинами, pH яких більше 8. До введення розчин слід візуально оцінити на предмет знаходження в ньому твердих частинок або зміни кольору. Оскільки концентрат для приготування розчину для внутрішньовенного введення Ластет як допоміжний компонент містить етиловий спирт, це може стати додатковим фактором ризику при захворюваннях печінки, епілепсії, алкоголізмі, а також у дітей. Пацієнтам з порушенням функції нирок з КК 15–50 мл/хв дозу рекомендується знизити на 25%. Даних про безпеку і ефективність застосування Ластета у хворих з КК нижче 15 мл/хв немає.
Застосування препарату Ластет вимагає проведення в присутності кваліфікованого медичного персоналу з досвідом терапії онкологічних захворювань, для контролю ефективності.
Капсули Капсули Ластет призначені для перорального застосування, приймати їх потрібно натщесерце.
Рекомендований режим дозування:
монотерапія: початкова доза – 100–200 мг/м2 протягом 5 днів поспіль або по 200 мг/м2 в 1, 3 і 5-й дні циклу терапії з інтервалом у 3–4 тижні. Якщо добова доза перевищує 200 мг, слід розділити її на два прийоми в рівних кількостях; комбінована терапія: початкова доза – 100–200 мг/м2 5 днів поспіль або по 200 мг/м2 в 1, 3 і 5-й дні циклу терапії з інтервалом у 3–4 тижні, одночасно з іншими призначеними лікарськими засобами. Альтернативний режим дозування: по 50 мг/м2 щодня протягом 14–21 днів, з повторенням курсу кожні 28 днів або з відновленням прийому після перенесеної мієлосупресії. При виборі дози етопозиду слід враховувати мієлосупресивну активність інших препаратів, що приймаються одночасно, а також вплив попередньої променевої і хіміотерапії. Рівень нейтрофілів менше 500/мкл протягом більше 5 днів вимагає корекції початкової дози. Також корекція дози необхідна пацієнтам з лихоманкою, інфекційними захворюваннями, у разі зниження кількості тромбоцитів менше 25000/мкл, при розвитку токсичності 3 або 4 ступеня і зниженні КК (кліренсу креатиніну) нижче 50 мл/хв (пацієнтам з КК 15–50 мл/хв дозу рекомендується знизити на 25%). Новий курс прийому етопозиду не починають, якщо під час попередньої терапії кількість нейтрофілів впала нижче 1500/мкл (нейтропенія) і/або знизився рівень тромбоцитів менше 100000/мкл (тромбоцитопенія). Повторне лікування проводять після нормалізації результатів аналізів периферичної крові.
Концентрат для приготування розчину для інфузій Розчин, приготований з концентрату призначений для внутрішньовенної інфузії. Рекомендований режим дозування: по 50–100 мг/м2 протягом 5 днів поспіль або по 100–125 мг/м2 в 1, 3 і 5-й дні циклу терапії, з інтервалом у 3–4 тижні. Час введення однієї дози – 30–60 хвилин. При виборі дози слід враховувати мієлосупресивну дію інших препаратів, якщо Ластет застосовують у складі комплексного лікування, а також вплив попередньої променевої і хіміотерапії. Перед початком внутрішньовенного введення концентрат потрібно розвести в 250 мл 0,9% розчину хлориду натрію або 5% розчину декстрози. Кінцева концентрація приготованого розчину – 0,2–0,4 мг/мл. Отриманий розчин використовують відразу після приготування. Слід уникати контакту препарату з буферними водними розчинами, pH яких більше 8. До введення розчин слід візуально оцінити на предмет знаходження в ньому твердих частинок або зміни кольору. Оскільки концентрат для приготування розчину для внутрішньовенного введення Ластет як допоміжний компонент містить етиловий спирт, це може стати додатковим фактором ризику при захворюваннях печінки, епілепсії, алкоголізмі, а також у дітей. Пацієнтам з порушенням функції нирок з КК 15–50 мл/хв дозу рекомендується знизити на 25%. Даних про безпеку і ефективність застосування Ластета у хворих з КК нижче 15 мл/хв немає.
Показання
- герміногенні пухлини (хоріокарцинома, пухлини яєчка);
- гострий нелімфобластний лейкоз;
- немелкоклітинний і дрібноклітинний рак легені;
- лімфогранулематоз; НХЛ (неходжкінські лімфоми);
- рак шлунка (в тому числі в складі комбінованої терапії);
- рак молочної залози з метастазами в плевру і/або печінку;
- рак яєчників;
- мезотеліома;
- нейробластома;
- саркома Юінга;
- саркома Капоші.
- гострий нелімфобластний лейкоз;
- немелкоклітинний і дрібноклітинний рак легені;
- лімфогранулематоз; НХЛ (неходжкінські лімфоми);
- рак шлунка (в тому числі в складі комбінованої терапії);
- рак молочної залози з метастазами в плевру і/або печінку;
- рак яєчників;
- мезотеліома;
- нейробластома;
- саркома Юінга;
- саркома Капоші.
Протипоказання
- Виражена мієлодепресія
- Виражені порушення функції печінки і нирок
- Вагітність, дитячий вік до 2 років
- Підвищена чутливість до подофіліну або його похідних.
- Виражені порушення функції печінки і нирок
- Вагітність, дитячий вік до 2 років
- Підвищена чутливість до подофіліну або його похідних.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
З боку системи кровотворення: лейкопенія, анемія; рідше - тромбоцитопенія.
З боку травної системи: нудота, блювання; рідко - анорексія, мукозити, діарея; при застосуванні у високих дозах - токсичні реакції з боку печінки.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: сонливість, підвищена втомлюваність; ураження периферичної нервової системи.
З боку обміну речовин: гіперурикемія; при застосуванні високих доз - метаболічний ацидоз.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія.
З боку репродуктивної системи: азооспермія, аменорея.
Алергічні реакції: озноб, лихоманка, бронхоспазм.
Дерматологічні реакції: алопеція.
З боку травної системи: нудота, блювання; рідко - анорексія, мукозити, діарея; при застосуванні у високих дозах - токсичні реакції з боку печінки.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: сонливість, підвищена втомлюваність; ураження периферичної нервової системи.
З боку обміну речовин: гіперурикемія; при застосуванні високих доз - метаболічний ацидоз.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія.
З боку репродуктивної системи: азооспермія, аменорея.
Алергічні реакції: озноб, лихоманка, бронхоспазм.
Дерматологічні реакції: алопеція.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
концентрат для приготування розчину для інфузій: злегка в'язка прозора рідина світло-жовтого кольору (по 5 мл у запаяних ампулах нейтрального скла об'ємом 6 мл, оснащених двома маркувальними кільцями і точкою надлому блакитного кольору, у картонному піддоні по 10 ампул, у картонній пачці 1 піддон; по 5 мл у флаконах нейтрального скла, закупорених червоного кольору кришкою з пластику з написом японською мовою «Ластет 100 мг/5 мл», у пінополістироловому піддоні по 10 флаконів, у картонній пачці 1 піддон);
капсули 25 мг: желатинові, м'які, блідо-оранжевого кольору, вміст капсул – прозора в'язка рідина безбарвна або світло-жовта (по 10 шт. у блістерах з ПВХ/алюмінієвої фольги; у картонній пачці 4 блістери);
капсули 50 мг: желатинові, м'які, світлого червоно-оранжевого кольору, вміст капсул – прозора в'язка рідина безбарвна або світло-жовта (по 10 шт. у блістерах з ПВХ/алюмінієвої фольги; у картонній пачці 2 блістери);
капсули 100 мг: желатинові, м'які, темного червоно-оранжевого кольору, вміст капсул – прозора в'язка рідина безбарвна або світло-жовта (по 10 шт. у блістерах з ПВХ/алюмінієвої фольги; у картонній пачці 1 блістер).
У кожній пачці також міститься інструкція по застосуванню Ластета.
Склад на 1 мл концентрату для приготування розчину для інфузій: активна речовина: етопозид – 20 мг (в 1 ампулі/флаконі – 100 мг); допоміжні інгредієнти: полісорбат-80, кислота лимонна, макрогол-400, етанол.
Склад на 1 капсулу: активна речовина: етопозид – 25, 50 або 100 мг; допоміжні інгредієнти: гліцерин концентрований (гліцерол), макрогол 400, ангідрид лимонної кислоти, гідроксипропілцелюлоза; капсульна оболонка: желатин, D-сорбітол (розчин сорбітолу ізотонічний), гліцерин концентрований (гліцерол), пропілпарагідроксибензоат, етилпарагідроксибензоат, діоксид титану, барвник оксид заліза червоний, кислота хлористоводнева q.s., очищена вода q.s.
капсули 25 мг: желатинові, м'які, блідо-оранжевого кольору, вміст капсул – прозора в'язка рідина безбарвна або світло-жовта (по 10 шт. у блістерах з ПВХ/алюмінієвої фольги; у картонній пачці 4 блістери);
капсули 50 мг: желатинові, м'які, світлого червоно-оранжевого кольору, вміст капсул – прозора в'язка рідина безбарвна або світло-жовта (по 10 шт. у блістерах з ПВХ/алюмінієвої фольги; у картонній пачці 2 блістери);
капсули 100 мг: желатинові, м'які, темного червоно-оранжевого кольору, вміст капсул – прозора в'язка рідина безбарвна або світло-жовта (по 10 шт. у блістерах з ПВХ/алюмінієвої фольги; у картонній пачці 1 блістер).
У кожній пачці також міститься інструкція по застосуванню Ластета.
Склад на 1 мл концентрату для приготування розчину для інфузій: активна речовина: етопозид – 20 мг (в 1 ампулі/флаконі – 100 мг); допоміжні інгредієнти: полісорбат-80, кислота лимонна, макрогол-400, етанол.
Склад на 1 капсулу: активна речовина: етопозид – 25, 50 або 100 мг; допоміжні інгредієнти: гліцерин концентрований (гліцерол), макрогол 400, ангідрид лимонної кислоти, гідроксипропілцелюлоза; капсульна оболонка: желатин, D-сорбітол (розчин сорбітолу ізотонічний), гліцерин концентрований (гліцерол), пропілпарагідроксибензоат, етилпарагідроксибензоат, діоксид титану, барвник оксид заліза червоний, кислота хлористоводнева q.s., очищена вода q.s.
