allmed.pro allmed.pro
Вітаміни і мінерали
Вітаміни і мінерали для підтримки імунітету, енергії, здоров'я, нервової системи та загального тонусу організму. ПЕРЕГЛЯНУТИ

Консультації лікаря

NEW
Всі консультації

Манагра

Managra

Аналоги (дженерики, синоніми)

Максигра, Реваціо, Віагра, Візарсин, Візарсин Ку-таб, Вілдегра, Динаміко, Камастил, ЕФФЕКС Силденафіл, Ювена, Віасан-ЛФ, Віатайл, Джент, Інвіда ОДП, Олмакс Стронг, Риджамп, Сеалекс Силденафіл, Силденалав

Діюча речовина

Фармакологічна група

З тієї ж фармакологічної групи

Рецепт латинською

Rp.: Tab. Managri 0,1 №10.
S. Внутрішньо по 1 таблетці за 1 годину до початку сексуальної активності, незалежно від прийому їжі

Фармакологічні властивості

Інгібуюче ФДЕ-5, стимулююче еректильну функцію.

Фармакодинаміка

Силденафіл - потужний селективний інгібітор циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ)- специфічної фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ5).

Механізм дії

Реалізація фізіологічного механізму ерекції пов'язана з вивільненням оксиду азоту (NO) в кавернозному тілі під час сексуальної стимуляції. Це, в свою чергу, призводить до збільшення рівня цГМФ, [подальшого розслаблення гладком'язової тканини кавернозного тіла та збільшення притоку крові.

Силденафіл не чинить прямої розслаблюючої дії на ізольоване кавернозне тіло людини, але підсилює ефект оксиду азоту (NO) шляхом інгібування ФДЕ5, яка відповідає за розпад цГМФ.

Силденафіл селективний щодо ФДЕ5 in vitro, його активність щодо ФДЕ5 перевищує активність щодо інших відомих ізоферментів фосфодіестерази: ФДЕ6 - у 10 разів; ФДЕ1 - більш ніж у 80 разів; ФДЕ2, ФДЕ4. ФДЕ7-ФДЕ11 - більш ніж у 700 разів. Силденафіл у 4000 разів більш селективний щодо ФДЕ5 порівняно з ФДЕЗ, що має найважливіше значення, оскільки ФДЕЗ є одним з ключових ферментів регуляції скоротливості міокарда.

Обов'язковою умовою ефективності силденафілу є сексуальна стимуляція. Силденафіл відновлює порушену еректильну функцію в умовах сексуальної стимуляції за рахунок збільшення притоку крові до кавернозних тіл статевого члена.

Фармакокінетика

Всмоктування
Після прийому всередину силденафіл швидко всмоктується. Абсолютна біодоступність в середньому становить близько 40 % (від 25 % до 63 %). In vitro силденафіл у концентрації близько 1,7 нг/мл (3,5 нМ) пригнічує активність ФДЕ5 людини на 50 %. Після одноразового прийому силденафілу в дозі 100 мг середня факсимільна концентрація вільного силденафілу в плазмі крові (Сmах) чоловіків становить близько 18 нг/мл (38 нМ). Сmах при прийомі силденафілу натщесерце досягається в середньому протягом 60 хв (від 30 хв до 120 хв). При прийомі в поєднанні з жирною їжею швидкість всмоктування знижується: Сmах зменшується в середньому на 29 %, а час досягнення максимальної концентрації (Тmах) збільшується на 60 хв. однак ступінь абсорбції достовірно не змінюється (площа під фармакокінетичною кривою концентрація-час (AUC) знижується на 11 %).

Розподіл
Об'єм розподілу силденафілу в рівноважному стані становить в середньому 105 л.
Зв'язок силденафілу та його основного циркулюючого N-деметильного метаболіту з білками плазми крові становить приблизно 96% і не залежить від загальної концентрації препарату. Менше 0,0002% дози (в середньому 188 нг) виявлено в спермі через 90 хв після прийому силденафілу.

Метаболізм
Силденафіл метаболізується, головним чином, у печінці під дією ізоферменту системи цитохрому Р450 CYP3A4 (основний шлях) та ізоферменту системи цитохрому Р450 CYP3A4 CYP2C9 (додатковий шлях). Основний циркулюючий активний метаболіт, що утворюється в результаті N-деметилювання силденафілу, піддається подальшому метаболізму. Селективність дії цього метаболіту щодо ФДЕ порівнянна з такою силденафілу, а його активність щодо ФДЕ5 in vitro становить близько 50 % активності силденафілу. Концентрація метаболіту в плазмі крові здорових добровольців становила близько 40 % від концентрації силденафілу. N- деметильний метаболіт піддається подальшому метаболізму; період його напіввиведення (Т1/2) становить близько 4 год.

Виведення
Загальний кліренс силденафілу становить 41 л/год, а кінцевий Т1/2 - 3-5 год. Після прийому всередину так само як після внутрішньовенного введення силденафіл виводиться у вигляді метаболітів, в основному, кишечником (близько 80 % пероральної дози) і, меншою мірою, нирками (близько 13 % пероральної дози).

Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів

Пацієнти похилого віку
У здорових пацієнтів похилого віку (65 років і старше) кліренс силденафілу знижений, а концентрація вільного силденафілу в плазмі крові приблизно на 40% вища, ніж у молодих (18-45 років). Вік не чинить клінічно значущого впливу на частоту розвитку побічних ефектів.

Порушення функції нирок
При нирковій недостатності легкої (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) та середньої (кліренс креатиніну 30-49 мл/хв) ступеня тяжкості фармакокінетика силденафілу після одноразового прийому всередину 50 мг не змінюється. При нирковій недостатності тяжкого ступеня (кліренс креатиніну ≤30 мл/хв) кліренс силденафілу знижується, що призводить до приблизно двократного збільшення площі під фармакокінетичною кривою концентрація-час (AUC на 100%) і Сmах (88%) порівняно з такими показниками при нормальній функції нирок у пацієнтів тієї ж вікової групи.

Порушення функції печінки
У пацієнтів з цирозом печінки (стадії А і В за класифікацією Чайлд-П'ю) кліренс силденафілу знижується, що призводить до підвищення AUC (84%) і Сmах (47%) порівняно з такими показниками при нормальній функції печінки у пацієнтів тієї ж вікової групи. Фармакокінетика силденафілу у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (стадія С за класифікацією Чайлд-П'ю) не вивчалася.

Спосіб застосування

Для дорослих:

Для більшості пацієнтів рекомендована доза, що приймається за необхідності приблизно за 1 годину до початку сексуальної активності, становить 50 мг. Залежно від ефективності та переносимості препарату доза може бути збільшена до максимально рекомендованої дози 100 мг або зменшена до 25 мг.
Максимальна рекомендована доза дорівнює 100 мг.
Частота прийому максимально рекомендованої дози становить 1 раз на день.
Таблетки Манагра 50 мг і 100 мг на частини не діляться. При необхідності призначення дози силденафілу 25 мг рекомендовано скористатися іншим лікарським засобом.

Застосування у пацієнтів з порушенням функції нирок. 
У пацієнтів з порушенням функції нирок легкої та помірної ступені тяжкості (кліренс креатиніну в межах 30-80 мл/хв) корекції дози не потрібно. У зв'язку зі зниженням кліренсу силденафілу у хворих з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) слід застосовувати початкову дозу 25 мг.

Застосування у пацієнтів з порушенням функції печінки. 
Оскільки у хворих з порушенням функції печінки (наприклад, при цирозі) кліренс силденафілу знижений, рекомендується використовувати початкову дозу 25 мг.

Застосування у пацієнтів, які приймають інші препарати. За винятком ритонавіру, одночасний прийом якого з силденафілом протипоказаний, рекомендується початкова доза силденафілу 25 мг для пацієнтів, які отримують одночасно інгібітори ізоферменту CYP3A4 (наприклад, еритроміцин, кетоконазол, циметидин).

З метою зниження до мінімуму ймовірності розвитку постуральної гіпотензії, пацієнти повинні знаходитися в стабільному стані при проведенні лікування α-адреноблокаторами до початку застосування силденафілу. Крім цього, в таких випадках рекомендується починати застосування силденафілу з дози 25 мг.

Застосування у пацієнтів похилого віку. 
Корекція дози силденафілу у пацієнтів похилого віку не потрібна. Пацієнтам старше 65 років прийом силденафілу рекомендовано починати з дози 25 мг.

Для дітей:

Силденафіл не показаний для застосування у дітей та підлітків (віком до 18 років).

Показання

- Еректильна дисфункція, що характеризується нездатністю до досягнення або збереження ерекції статевого члена, достатньої для здійснення статевого акту.

Протипоказання

  • Гіперчутливість; одночасний прийом донаторів оксиду азоту або нітратів у будь-яких формах.
  • Протипоказаний пацієнтам з втратою зору на одне око, пов'язаною з передньою ішемічною оптичною нейропатією, не обумовленою артеріитом (NAION), незалежно від зв'язку втрати зору з попереднім прийомом інгібіторів ФДЕ-5.
  • Прийом засобу протипоказаний при наявності тяжкої печінкової недостатності, артеріальної гіпотензії (АТ

Особливі вказівки

Перед початком прийому силденафілу для лікування порушень ерекції слід провести обстеження серцево-судинної системи.

З обережністю слід застосовувати у пацієнтів з анатомічною деформацією статевого члена (наприклад, ангуляція, кавернозний фіброз або хвороба Пейроні) та людей з захворюваннями, які передбачають розвиток пріапізму (такими як серповидно-клітинна анемія, множинна мієлома або лейкемія).
Не слід застосовувати у пацієнтів, для яких сексуальна активність небажана.

З обережністю застосовувати у пацієнтів зі схильністю до кровоточивості, при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, при спадковому пігментному ретиніті.
Силденафіл не застосовують у пацієнтів віком до 18 років.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту та управління механізмами
Силденафіл не впливає на здатність до водіння автотранспорту та управління механізмами.

Побічні ефекти

З боку ЦНС: можливі головний біль, припливи, запаморочення, безсоння.

З боку травної системи: можливі диспепсія, астенія, діарея, болі в животі, нудота.

З боку кістково-м'язової системи: артралгії, міалгії, підвищення м'язового тонусу.

З боку дихальної системи: закладеність носа, фарингіт, риніт, синусит, інфекції дихальних шляхів, порушення дихання.

З боку органу зору: зміна зору (легке і тимчасове; головним чином зміна кольору об'єктів, а також посилене сприйняття світла і порушення чіткості зору), кон'юнктивіт.

Інші: можливі грипоподібний синдром, розвиток інфекційних захворювань, симптоми вазодилатації, болі в спині, висип, інфекції сечовивідних шляхів, порушення функції передміхурової залози; в поодиноких випадках - пріапізм.

Передозування

Дози 200 мг не призводять до збільшення ефективності, але частота побічних реакцій збільшується.

Симптоми:
головний біль, «припливи», запаморочення, диспепсія, закладеність носа, порушення зору.

Лікування:
стандартна підтримуюча терапія. Гемодіаліз не ефективний, оскільки силденафіл у великій мірі зв'язується з білками плазми і не виводиться сечею.
У разі передозування звернутися до лікаря.

Лікарняна взаємодія

При одночасному застосуванні інгібіторів CYP3A4 (еритроміцину, циметидину) знижується кліренс силденафілу, підвищується концентрація силденафілу в плазмі крові.

При одночасному застосуванні індинавиру, саквінавиру, ритонавіру підвищується Cmax в плазмі крові і AUC силденафілу, що обумовлено інгібуванням ізоферменту CYP3A4 під впливом індинавиру, саквінавиру, ритонавіру.

Можна очікувати, що більш сильні інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як кетоконазол або ітраконазол, будуть підвищувати концентрацію силденафілу в плазмі крові

При одночасному застосуванні з нітратами посилюється гіпотензивна дія нітратів.

Описаний випадок розвитку симптомів рабдоміолізу після одноразового прийому дози силденафілу у пацієнта, який отримує симвастатин.

Лікарська форма

Діюча речовина: 50 мг або 100 мг силденафілу (у вигляді силденафілу цитрату) в 1 таблетці.
По 2 таблетки в контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. 1 або 2 контурні чарункові упаковки разом з листком-вкладишем по застосуванню поміщають у пачку з картону (№2×1, №2×2).
По 10 таблеток в контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. 1 контурну чарункову упаковку разом з листком-вкладишем по застосуванню поміщають у пачку з картону (№10×1).
Ця інформація виявилася корисною?
Вы знали что у allmed.pro есть мобильное приложение?
Скачай уже сейчас!