Тераліджен

Teralygen

АТХ код:

R06AD01 | Алимемазин

Аналоги (дженерики, синоніми)

Алимемазин, Пипольфен, Прималан, Алимемазин-Эдвансд

Діюча речовина

Алимемазин (Alimemazinum)

Фармакологічна група

Нейролептики

З тієї ж фармакологічної групи

Азенапин, Клопиксол, Клопиксол акуфаз, Зуклопентиксол, Сульпирид, Амдоал

Рецепт латинською

Rp.: Alimemazini 5 mg
D.t.d. № 50 in tab.
S. Внутрішньо, по 1 таблетці 1 раз на день, незалежно від прийому їжі.

Фармакологічні властивості

Антигістамінний, нейролептичний, протиблювотний, седативний.

Фармакодинаміка

Є похідним фенотіазину. Алімемазин діє як м’який седативний і протитривожний засіб, чинить позитивний вплив при сенестопатії, нав’язливих станах і фобіях. Застосовується при психосоматичних проявах, що розвиваються внаслідок нейровегетативних розладів, судинних, травматичних і інфекційних порушень функцій ЦНС. Седативний ефект сприяє нормалізації сну у пацієнтів цієї категорії. Має протиблювальну та протикашльову активність.
Седативна та анксіолітична дія зумовлена блокадою адренорецепторів ретикулярної формації стовбура головного мозку. Протиблювальна та вегетостабілізуюча дія обумовлена блокадою дофамінових D2-рецепторів тригерної зони блювотного центру. Завдяки антигістамінній активності алімемазин застосовують при алергічних захворюваннях, особливо дихальних шляхів, та при шкірному свербежі. Алімемазин є більш активним за антигістамінною та седативною дією, ніж дипразин. Протисвербіжна дія зумовлена впливом на гістамінові рецептори першого типу.

Фармакокінетика

Швидко і повністю всмоктується при будь-яких шляхах введення. Дія алімемазину починається через 15–20 хв після введення і триває 6–8 год. Зв’язок з білками плазми становить 20–30%. Метаболізується в печінці. Виводиться нирками — 70–80% у вигляді метаболіту (сульфоксиду).

Спосіб застосування

Для дорослих:

Перорально. Не розжовуючи. Дія препарату має дозозалежний характер, дози підбираються залежно від цілей терапії.

Для досягнення вегетостабілізуючого ефекту: 15–60 мг/добу.
Для досягнення анксіолітичного ефекту: 20–80 мг/добу.
Для досягнення седативного та/або снодійного ефекту: 5–10 мг одноразово (за 20–30 хв до сну).
Для симптоматичного лікування алергічних реакцій: 10–40 мг/добу.

Курсове лікування необхідно починати з прийому 2,5–5 мг у вечірній час із поступовим збільшенням добової дози до досягнення необхідного ефекту. Добову дозу можна розподілити на 3–4 прийоми.
Тривалість курсового лікування може становити від 2 до 6 і більше місяців та визначається лікарем.
Максимальна доза для дорослих становить 500 мг/добу, для осіб похилого віку (старше 60 років) – 200 мг/добу.

Для дітей:

Дітям від 3 років

Для симптоматичного лікування алергічних реакцій: 2,5–5 мг 3–4 рази на добу.
Тривалість курсового лікування може становити від 2 до 6 і більше місяців та визначається лікарем.

З метою седації перед хірургічним втручанням:

дітям від 3 до 7 років – 2 мг/кг за 1–2 години до операції
максимальна добова доза – 2 мг/кг

Дітям від 7 років (залежно від віку та маси тіла):

для досягнення анксіолітичного ефекту: 20–40 мг/добу
курс лікування слід починати з прийому 2,5–5 мг з поступовим збільшенням добової дози до досягнення необхідного ефекту
добова доза може бути розподілена на 3–4 прийоми
для досягнення седативного та/або снодійного ефекту: 2,5–5 мг одноразово (за 20–30 хв до сну)
при порушеннях поведінки при психотичних станах можливе підвищення добової дози до 60 мг/добу
для симптоматичного лікування алергічних реакцій: 5–20 мг/добу

Тривалість курсового лікування може становити від 2 до 6 і більше місяців та визначається лікарем.

Показання

неврози та неврозоподібні стани ендогенного та органічного генезу з переважанням сенестопатичних, іпохондричних, фобічних та психовегетативних розладів;
психопатії з астенічними або психоастенічними розладами; тривожно-депресивні стани в рамках прикордонних ендогенних та судинних захворювань;
сенестопатичні депресії;
соматизовані психічні розлади;
стану хвилювання та тривоги при соматичних захворюваннях;
порушення сну різного генезу;
алергічні реакції.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату
Непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція
Закритокутова глаукома
Гіперплазія передміхурової залози
Тяжка печінкова та/або ниркова недостатність
Паркінсонізм
Міастенія
Синдром Рея
Одночасне застосування інгібіторів моноаміноксидази (МАО)
Вагітність
Період лактації
Дитячий вік до 3 років при застосуванні як протиалергічного засобу та для седації перед хірургічним втручанням, до 7 років за іншими показаннями

Особливі вказівки

Алімемазин може маскувати ототоксичну дію (шум у вухах, запаморочення) одночасно застосовуваних лікарських засобів.
Алімемазин підвищує потребу організму в рибофлавіні.
Для запобігання спотворенню результатів шкірних скарифікаційних проб на алергени слід відмінити препарат за 72 години до алергологічного тестування.
У період лікування не слід вживати алкоголь.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
У період лікування не слід займатися видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (керування автомобілем та іншими транспортними засобами, робота з рухомими механізмами, робота диспетчера та оператора).

Побічні ефекти

З боку нервової системи: сонливість, млявість, швидка втомлюваність (виникають, головним чином, у перші дні прийому та рідко потребують відміни препарату), парадоксальна реакція (неспокій, збудження, кошмарні сновидіння, дратівливість), сплутаність свідомості, екстрапірамідні розлади (гіпокінезія, акатизія, тремор).
З боку органів чуття: нечіткість зорового сприйняття (парез акомодації), шум або дзвін у вухах.
З боку серцево-судинної системи: запаморочення, зниження артеріального тиску (АТ), тахікардія.
З боку травної системи: сухість слизової оболонки ротової порожнини, атонія шлунково-кишкового тракту, закрепи, зниження апетиту.
З боку дихальної системи: сухість у носі, глотці, підвищення в'язкості бронхіального секрету.
З боку сечовидільної системи: атонія сечового міхура, затримка сечі.

Інші: алергічні реакції, пригнічення кістковомозкового кровотворення, підвищене потовиділення, м'язова релаксація, фотосенсибілізація.

Передозування

Симптоми: посилення проявів описаних побічних ефектів, за винятком алергічних реакцій.
Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

Лікарняна взаємодія

Посилює ефекти наркотичних анальгетиків, снодійних, анксиолітичних (транквілізаторів) та антипсихотичних (нейролептиків) лікарських засобів, а також препаратів для загальної анестезії, м-холіноблокаторів і гіпотензивних засобів (необхідна корекція доз).
Трициклічні антидепресанти та антихолінергічні засоби посилюють м-холіноблокуючу активність алимемазину.

При одночасному застосуванні алимемазину з етанолом можливе посилення гальмуючої дії на ЦНС.
Ослаблює дію похідних фенаміну, м-холіноміметиків, ефедрину, гуанетідіна, леводопи, дофаміну.

При спільному застосуванні алимемазину з протисудорожними засобами та барбітуратами знижується поріг судомної активності (необхідна корекція доз).

При спільному застосуванні алимемазину з бета-адреноблокаторами можливе виражене зниження АД, аритмії.
Ослаблює дію бромокриптину. При одночасному застосуванні у годуючих матерів можливе підвищення концентрації пролактину в сироватці крові.

При одночасному застосуванні алимемазину і інгібіторів МАО (спільне застосування не рекомендується) та алимемазину і похідних фенотіазину збільшується ризик виникнення артеріальної гіпотензії та екстрапірамідних розладів.

При спільному застосуванні алимемазину з препаратами, що пригнічують кістковомозкове кровотворення, збільшується ризик мієлосупресії.

При спільному застосуванні похідних фенотіазину (в т.ч. алимемазину) з гепатотоксичними засобами можливе посилення гепатотоксичності останніх.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою
1 таб. алимемазину тартрат 5 мг.
10 шт. - упаковки ячейкові контурні (3) - пачки картонні.
10 шт. - упаковки ячейкові контурні (5) - пачки картонні.