Бісакодил

Проносне.

Бісакодил - місцево діюче проносне з групи похідних дифенілметану. Як місцеве проносне засіб з антирезорбтивним ефектом бісакодил після гідролізу в товстому кишечнику збільшує секрецію води та електролітів у товстому кишечнику, прискорює та збільшує його перистальтику. Це призводить до стимуляції акту дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення калу. Час розвитку проносного ефекту препарату становить 6-12 годин.

Бісакодил, будучи проносним засобом, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації в нижніх відділах шлунково-кишкового тракту. Тому бісакодил не впливає на перетравлення або всмоктування калорійної їжі або незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику.

Абсорбція

Абсорбція незначна, препарат практично повністю метаболізується в стінці кишечника та печінці до неактивного глюкуроніду.

Розподіл і біотрансформація

Метаболізм відбувається під дією ферментів слизової оболонки товстого кишечника. Час напіввиведення становить близько 16,5 год. Таблетки кишковорозчинні, вкриті плівковою оболонкою, стійкі до дії шлунково-кишкового соку. Бісакодил вивільняється в товстій кишці з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану, який чинить подразнюючу дію на слизову оболонку товстої кишки.

Максимальна концентрація активного метаболіту в плазмі після прийому препарату досягається через 4-10 год, проносний ефект розвивається через 6-12 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом бісакодилу та концентрацією активного метаболіту в плазмі відсутній.

Елімінація

Виведення активного метаболіту відбувається в основному з калом (до 51,8 %), з сечею виділяється близько 10,5 %.

Для дорослих:

— запор, обумовлений гіпотонією та в'ялою перистальтикою товстої кишки, зокрема після операцій, пологів, дієтичному режимі харчування, у похилому віці;
— передопераційна підготовка та підготовка товстої кишки до рентгенологічного та ендоскопічного обстеження.

Гіперчутливість, кишкова непрохідність, защемлена грижа, гострі запальні захворювання органів черевної порожнини, перитоніт, кровотечі з шлунково-кишкового тракту, маткові кровотечі, цистит, спастичні запори, гострий проктит, гострий геморой, дитячий вік до 2 років.

З обережністю
Вагітність, період лактації, печінкова і/або ниркова недостатність.

Не слід застосовувати препарат, як і всі проносні засоби, регулярно або протягом тривалого періоду часу без встановлення причин запору. Тривалий прийом високих доз препарату може призводити до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії.

Втрата рідини через кишечник може призвести до зневоднення, яке може супроводжуватися такими симптомами, як спрага та олігурія. Зневоднення може завдати шкоди організму (наприклад, при нирковій недостатності, у літніх пацієнтів), тому при вищезазначених симптомах прийом препарату повинен бути припинений і може бути відновлений тільки під наглядом лікаря.

У пацієнтів може спостерігатися кров у калі. Це прояв зазвичай слабо виражений і проходить самостійно.

Запаморочення і/або непритомність спостерігалися у пацієнтів, які приймали препарат Бісакодил. Аналіз показав, що ці випадки були пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, викликаною напруженням при дефекації) або з вазовагальним відповіддю на біль у животі, яка могла бути обумовлена запором і не обов'язково пов'язана з застосуванням препарату.

В одній таблетці (5 мг) міститься 60 мг лактози. Максимальна рекомендована добова доза таблеток для дорослих і дітей старше 10 років для лікування запорів і для проведення рентгенографічного дослідження містить 120 мг лактози відповідно. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю до лактози, дефіцитом лактази, глюкозо-галактозною мальабсорбцією не повинні приймати препарат.

Діти повинні приймати препарат після консультації з лікарем.

Стимулюючі проносні засоби, включаючи препарат Бісакодил, не сприяють зниженню маси тіла.

Кишкова коліка, діарея (дегідратація, порушення водно-електролітного обміну, м'язова слабкість, судоми, зниження артеріального тиску), біль у животі, метеоризм, алергічні реакції.

При появі перелічених побічних реакцій або реакції, не згаданої в інструкції із застосування, необхідно звернутися до лікаря.

Симптоми

При гострому передозуванні можливі: діарея, зневоднення, зниження артеріального тиску, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія, судоми. Препарат Бісакодил, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призвести до хронічної діареї, болів в області живота, гіпокаліємії, гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутися пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз і м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією.

Лікування

Лікування повинно бути симптоматичним. Специфічного антидоту немає. Для зменшення абсорбції препарату після прийому внутрішньо можна викликати блювоту або провести промивання шлунка. Може знадобитися відновлення рідини і корекція балансу електролітів, а також призначення спазмолітичних засобів.

При одночасному тривалому застосуванні бісакодилу у великих дозах з серцевими глікозидами їх дія може посилитися внаслідок гіпокаліємії.

Одночасний прийом бісакодилу з сечогінними засобами і ГКС може викликати посилення гіпокаліємії.

 Таблетки по 0,005 г в упаковці по 30 штук;
Свічки по 0,01 г в упаковці по 10 штук,