Флуфеназин
Fluphenazinum
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Fluphenazini 0,001
D.t.d. № 20 in tab.
S.: Внутрішньо по 1 таблетці 3 рази на день
D.t.d. № 20 in tab.
S.: Внутрішньо по 1 таблетці 3 рази на день
Rp: Sol. Fluphenazini 25mg/ml - 1 ml
D.t.d. № 5 in amp.
S.: Внутрішньом'язово, по 1 мл 1 раз на 3 тижні
Фармакологічні властивості
Антипсихотичний, нейролептичний.
Фармакодинаміка
Антипсихотичний засіб (нейролептик), піперазинове похідне фенотіазину. Має виражену антипсихотичну дію, що поєднується з певним активуючим ефектом. Вважається, що антипсихотична дія фенотіазинів обумовлена блокадою постсинаптичних дофамінових рецепторів у мезолімбічних структурах головного мозку. Має слабку протиблювотну дію, гіпотензивну дію, володіє певною антихолінергічною активністю. Протиблювотна дія обумовлена блокадою дофамінових D2-рецепторів у хеморецепторній тригерній зоні мозочка, а також блокадою блукаючого нерва в ШКТ. Гіпотензивна дія пов'язана з блокадою α-адренорецепторів, пригніченням вивільнення гормонів гіпоталамуса і гіпофіза. Однак блокада дофамінових рецепторів збільшує виділення гіпофізом пролактину. Флуфеназин також має екстрапірамідну дію.
Фармакокінетика
Всмоктування
Флуфеназина деканоат повільно всмоктується в області введення і гідролізується в плазмі до активної речовини - флуфеназину.
Розподіл
Флуфеназин у вигляді ефіру високомолекулярної жирної кислоти і масляного розчину накопичується в жирових депо і повільно вивільняється.
Після внутрішньом'язового введення максимальна концентрація в плазмі досягається приблизно через 24 години. Флуфеназин зв'язується з білками плазми крові більш ніж на 90%.
Флуфеназин проходить через гематоенцефалічний бар'єр, легко проникає через плацентарний бар'єр і не видаляється з організму гемодіалізом.
Метаболізм
Флуфеназин активно і повністю метаболізується в печінці за участю ферментів системи цитохрому Р450 (в тому числі, ізоферменту CYP2D6) і виводиться з сечею і жовчю. Активність метаболітів флуфеназину не вивчена.
Виведення
Період напіввиведення флуфеназину з плазми крові варіює від 2,5 до 16 тижнів. Стабільний рівень препарату в плазмі крові досягається шляхом ін'єкцій з інтервалом 2-4 тижні.
Флуфеназина деканоат повільно всмоктується в області введення і гідролізується в плазмі до активної речовини - флуфеназину.
Розподіл
Флуфеназин у вигляді ефіру високомолекулярної жирної кислоти і масляного розчину накопичується в жирових депо і повільно вивільняється.
Після внутрішньом'язового введення максимальна концентрація в плазмі досягається приблизно через 24 години. Флуфеназин зв'язується з білками плазми крові більш ніж на 90%.
Флуфеназин проходить через гематоенцефалічний бар'єр, легко проникає через плацентарний бар'єр і не видаляється з організму гемодіалізом.
Метаболізм
Флуфеназин активно і повністю метаболізується в печінці за участю ферментів системи цитохрому Р450 (в тому числі, ізоферменту CYP2D6) і виводиться з сечею і жовчю. Активність метаболітів флуфеназину не вивчена.
Виведення
Період напіввиведення флуфеназину з плазми крові варіює від 2,5 до 16 тижнів. Стабільний рівень препарату в плазмі крові досягається шляхом ін'єкцій з інтервалом 2-4 тижні.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Індивідуальний. Внутрішньо дорослим і підліткам - по 1-5 мг 2-3 рази/добу,
При в/м введенні у вигляді лікарської форми звичайної тривалості дії - по 1.25-2.5 мг за необхідності і з урахуванням переносимості кожні 6-8 год; для виснажених або ослаблених пацієнтів і осіб похилого віку доза становить 1-2.5 мг/добу. У вигляді депо-форми вводять в/м або п/к - по 12.5-25 мг кожні 1-4 тижні. Можливе підвищення разової дози до 50 мг.
В/м або п/к застосовують флуфеназин деканоат у вигляді депо-форми у дітей віком 5-12 років - по 3.125-12.5 мг кожні 1-3 тижні, 12 років і старше - по 6.25-25 мг кожні 1-3 тижні.
Максимальні дози: для дорослих при прийомі внутрішньо добова доза становить 20 мг; для в/м введення разова доза при застосуванні флуфеназину у вигляді лікарської форми звичайної тривалості дії - 10 мг, депо-форми - 100 мг.
При в/м введенні у вигляді лікарської форми звичайної тривалості дії - по 1.25-2.5 мг за необхідності і з урахуванням переносимості кожні 6-8 год; для виснажених або ослаблених пацієнтів і осіб похилого віку доза становить 1-2.5 мг/добу. У вигляді депо-форми вводять в/м або п/к - по 12.5-25 мг кожні 1-4 тижні. Можливе підвищення разової дози до 50 мг.
В/м або п/к застосовують флуфеназин деканоат у вигляді депо-форми у дітей віком 5-12 років - по 3.125-12.5 мг кожні 1-3 тижні, 12 років і старше - по 6.25-25 мг кожні 1-3 тижні.
Максимальні дози: для дорослих при прийомі внутрішньо добова доза становить 20 мг; для в/м введення разова доза при застосуванні флуфеназину у вигляді лікарської форми звичайної тривалості дії - 10 мг, депо-форми - 100 мг.
Для дітей:
Дітям дози зменшують відповідно до віку. В/м — по 12,5–25 мг кожні 2–4 тижні, можливо підвищення дози до 50–100 мг
Показання
Шизофренія (всі форми) і психози (гострі і хронічні, в т.ч. параноїдальні), особливо такі, що протікають на фоні депресивно-іпохондричних і ступорозно-кататонічних станів, апатії і байдужості, включаючи купірування агресивності і психомоторного збудження; невротичні стани, що супроводжуються страхом, нервовою напругою.
Протипоказання
Гіперчутливість (в т.ч. до інших фенотіазинів), органічні захворювання і травми головного мозку, гострі депресивні стани, виражене пригнічення ЦНС, кома, печінкова і серцева недостатність, захворювання крові, вагітність, годування груддю, дитячий вік — до 12 років (флуфеназина деканоат).
Особливі вказівки
З обережністю застосовують при захворюваннях печінки, аритміях, тиреотоксикозі, епілепсії, хворобі Паркінсона, закритокутовій глаукомі, при міастенії; у пацієнтів, які працюють в умовах підвищеної температури, мають контакт з фосфоровмісними інсектицидами; у пацієнтів похилого віку, а також при підвищеній чутливості до інших фенотіазинів.
У разі появи гіпертермії, яка є одним із симптомів ЗНС, флуфеназин слід негайно відмінити.
Флуфеназин не рекомендується застосовувати у дітей.
Слід уникати одночасного застосування фенотіазинів з адсорбуючими протидіарейними засобами.
У період лікування не допускати вживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
У період лікування необхідно утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги, швидких психомоторних реакцій.
У разі появи гіпертермії, яка є одним із симптомів ЗНС, флуфеназин слід негайно відмінити.
Флуфеназин не рекомендується застосовувати у дітей.
Слід уникати одночасного застосування фенотіазинів з адсорбуючими протидіарейними засобами.
У період лікування не допускати вживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
У період лікування необхідно утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги, швидких психомоторних реакцій.
Побічні ефекти
З боку нервової системи і органів чуття: сонливість, загальмованість, екстрапірамідні розлади (в т.ч. псевдопаркінсонізм, дистонія, пізня дискінезія, акатизія, окулогірні кризи, опістотонус, гіперрефлексія), головний біль, пігментна ретинопатія, відкладення в кришталику і рогівці; для флуфеназина деканоата, крім того, — м'язова ригідність з гіпертермією.
З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): зниження АТ, тахікардія, лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія, анемія, панцитопенія.
З боку органів ШКТ: нудота, запор, зниження апетиту, підвищене слиновиділення/сухість у роті, холестатична жовтяниця.
Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, дерматит.
Інші: поліурія, затримка сечовипускання, пітливість, галакторея, дисменорея, гінекомастія у чоловіків, фотосенсибілізація, гіперпігментація шкіри, збільшення маси тіла, нейролептичний злоякісний синдром.
З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): зниження АТ, тахікардія, лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія, анемія, панцитопенія.
З боку органів ШКТ: нудота, запор, зниження апетиту, підвищене слиновиділення/сухість у роті, холестатична жовтяниця.
Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, дерматит.
Інші: поліурія, затримка сечовипускання, пітливість, галакторея, дисменорея, гінекомастія у чоловіків, фотосенсибілізація, гіперпігментація шкіри, збільшення маси тіла, нейролептичний злоякісний синдром.
Передозування
Виражені екстрапірамідні розлади, гіпотензія, надмірний седативний ефект, пригнічення свідомості аж до коми з арефлексією. У таких випадках необхідно відмінити ліки і почати підтримуюче симптоматичне лікування.
При розвитку вираженої гіпотензії необхідне негайне внутрішньовенне введення судинозвужувальних лікарських препаратів.
Епінефрин (адреналін) не рекомендується застосовувати, оскільки при одночасному прийомі з похідними фенотіазину відзначається ще більше зниження артеріального тиску.
При розвитку виражених екстрапірамідних розладів призначають антипаркінсонічні засоби на кілька тижнів. Антипаркінсонічні засоби повинні відмінятися поступово, щоб уникнути рецидиву екстрапірамідних розладів.
Гемодіаліз, перитонеальний діаліз, обмінні трансфузії і форсований діурез при отруєнні флуфеназином неефективні.
При розвитку вираженої гіпотензії необхідне негайне внутрішньовенне введення судинозвужувальних лікарських препаратів.
Епінефрин (адреналін) не рекомендується застосовувати, оскільки при одночасному прийомі з похідними фенотіазину відзначається ще більше зниження артеріального тиску.
При розвитку виражених екстрапірамідних розладів призначають антипаркінсонічні засоби на кілька тижнів. Антипаркінсонічні засоби повинні відмінятися поступово, щоб уникнути рецидиву екстрапірамідних розладів.
Гемодіаліз, перитонеальний діаліз, обмінні трансфузії і форсований діурез при отруєнні флуфеназином неефективні.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні лікарських засобів, що мають пригнічувальний вплив на ЦНС, етанол, етанолвмісних препаратів можливо посилення пригнічення ЦНС і дихання.
При одночасному застосуванні з протисудомними засобами можливо зниження порогу судомної готовності.
При одночасному застосуванні препаратів для лікування гіпертиреозу підвищується ризик розвитку агранулоцитозу.
При одночасному застосуванні лікарських засобів, що мають антихолінергічну дію, можливо посилення їх антихолінергічної дії, при цьому антипсихотична дія нейролептика може зменшуватися.
При одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що викликають екстрапірамідні реакції, можливо підвищення частоти і тяжкості екстрапірамідних порушень; із засобами, що викликають артеріальну гіпотензію, можлива виражена ортостатична гіпотензія; з трициклічними антидепресантами, мапротиліном, інгібіторами МАО - можливо підвищення ризику розвитку ЗНС.
При одночасному застосуванні можливо пригнічення дії амфетамінів, леводопи, клонідину, гуанетидину, адреналіну.
При одночасному застосуванні з антацидами можливо порушення всмоктування флуфеназину.
Описаний випадок розвитку симптомів нейротоксичності (тремор, ригідність м'язів, атаксія, слабкість, блювання, сплутаність свідомості) при одночасному застосуванні з літію карбонатом.
При одночасному застосуванні з ефедрином можливо ослаблення судинозвужувального ефекту ефедрину.
При одночасному застосуванні з протисудомними засобами можливо зниження порогу судомної готовності.
При одночасному застосуванні препаратів для лікування гіпертиреозу підвищується ризик розвитку агранулоцитозу.
При одночасному застосуванні лікарських засобів, що мають антихолінергічну дію, можливо посилення їх антихолінергічної дії, при цьому антипсихотична дія нейролептика може зменшуватися.
При одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що викликають екстрапірамідні реакції, можливо підвищення частоти і тяжкості екстрапірамідних порушень; із засобами, що викликають артеріальну гіпотензію, можлива виражена ортостатична гіпотензія; з трициклічними антидепресантами, мапротиліном, інгібіторами МАО - можливо підвищення ризику розвитку ЗНС.
При одночасному застосуванні можливо пригнічення дії амфетамінів, леводопи, клонідину, гуанетидину, адреналіну.
При одночасному застосуванні з антацидами можливо порушення всмоктування флуфеназину.
Описаний випадок розвитку симптомів нейротоксичності (тремор, ригідність м'язів, атаксія, слабкість, блювання, сплутаність свідомості) при одночасному застосуванні з літію карбонатом.
При одночасному застосуванні з ефедрином можливо ослаблення судинозвужувального ефекту ефедрину.
Лікарська форма
Таб. по 1; 2,5 і 5 мг; драже по 0,25 мг.
Розчин для внутрішньом'язового введення [масляний], 25 мг/мл.
По 1 мл препарату у флакони, герметично закупорені гумовими пробками і обтиснуті ковпачками комбінованими (алюмінієвими з запобіжними пластмасовими кришками).
По 5 флаконів разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону коробочного.
Розчин для внутрішньом'язового введення [масляний], 25 мг/мл.
По 1 мл препарату у флакони, герметично закупорені гумовими пробками і обтиснуті ковпачками комбінованими (алюмінієвими з запобіжними пластмасовими кришками).
По 5 флаконів разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону коробочного.
