Іміпенем Циластатин
Imipenem Cilastatin
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Гриміпенем, ТіелВел, Циласпен
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp. Imipenemi 500 mg
Cilastatini 500 mg
D.t.d. № 5 in flac.
S. В/в крапельно, по 1 флакону на добу
Cilastatini 500 mg
D.t.d. № 5 in flac.
S. В/в крапельно, по 1 флакону на добу
Фармакологічні властивості
Бета-лактамний антибіотик широкого спектра дії. Пригнічує синтез клітинної стінки бактерій і чинить бактерицидну дію щодо широкого спектра грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, аеробних і анаеробних.
Іміпенем - похідне тієнаміцину, належить до групи карбапенемів.
Циластатин натрію інгібує дегідропептидазу - фермент, що метаболізує іміпенем у нирках, що значно збільшує концентрацію незміненого іміпенему в сечовивідних шляхах. Циластатин не має власної антибактеріальної активності, не пригнічує бета-лактамазу бактерій.
Чутливі in vivo: грампозитивні аероби - Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, включаючи пеніциліназоутворюючі штами, Staphylococcus epidermidis, включаючи пеніциліназоутворюючі штами, Streptococcus agalactiae (стрептококи групи B), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.
Грамнегативні аероби: Acinetobacter spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp., Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp., Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., включаючи S. marcescens.
Грампозитивні анаероби: Bifidobacterium spp., Clostridium spp., Eubacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp.
Грамнегативні анаероби: Bacteroides spp., включаючи B. fragilis, Fusobacterium spp.
Чутливі in vitro (клінічна ефективність не встановлена): грампозитивні аероби - Bacillus spp., Listeria monocytogenes, Nocardia spp., Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus spp. груп C, G і viridans.
Грамнегативні аероби: Aeromonas hydrophila, Alcaligenes spp., Capnocytophaga spp., Haemophilus ducreyi, Neisseria gonorrhoeae, включаючи пеніциліназоутворюючі штами, Pasteurella spp., Providencia stuartii.
Грамнегативні анаероби: Prevotella bivia, Prevotella disiens, Prevotella melaninogenica, Veillonella spp.
Нечутливі: Enterococcus faecium, метицилін-резистентні Staphylococcus spp., Xanthomonas maltophilia, Pseudomonas cepacia.
In vitro діє синергічно з аміноглікозидами щодо деяких штамів Pseudomonas aeruginosa.
Іміпенем - похідне тієнаміцину, належить до групи карбапенемів.
Циластатин натрію інгібує дегідропептидазу - фермент, що метаболізує іміпенем у нирках, що значно збільшує концентрацію незміненого іміпенему в сечовивідних шляхах. Циластатин не має власної антибактеріальної активності, не пригнічує бета-лактамазу бактерій.
Чутливі in vivo: грампозитивні аероби - Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, включаючи пеніциліназоутворюючі штами, Staphylococcus epidermidis, включаючи пеніциліназоутворюючі штами, Streptococcus agalactiae (стрептококи групи B), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.
Грамнегативні аероби: Acinetobacter spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp., Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp., Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., включаючи S. marcescens.
Грампозитивні анаероби: Bifidobacterium spp., Clostridium spp., Eubacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp.
Грамнегативні анаероби: Bacteroides spp., включаючи B. fragilis, Fusobacterium spp.
Чутливі in vitro (клінічна ефективність не встановлена): грампозитивні аероби - Bacillus spp., Listeria monocytogenes, Nocardia spp., Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus spp. груп C, G і viridans.
Грамнегативні аероби: Aeromonas hydrophila, Alcaligenes spp., Capnocytophaga spp., Haemophilus ducreyi, Neisseria gonorrhoeae, включаючи пеніциліназоутворюючі штами, Pasteurella spp., Providencia stuartii.
Грамнегативні анаероби: Prevotella bivia, Prevotella disiens, Prevotella melaninogenica, Veillonella spp.
Нечутливі: Enterococcus faecium, метицилін-резистентні Staphylococcus spp., Xanthomonas maltophilia, Pseudomonas cepacia.
In vitro діє синергічно з аміноглікозидами щодо деяких штамів Pseudomonas aeruginosa.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
В/в крапельно і в/м. Дози наведені в перерахунку на іміпенем.
В/в шлях введення переважно використовувати на початкових етапах терапії бактеріального сепсису, ендокардиту та ін. важких і загрозливих для життя інфекцій, в т.ч. інфекцій нижніх відділів дихальних шляхів, викликаних Pseudomonas aeruginosa, і у випадку важких ускладнень.
Для приготування інфузійного розчину у флакон додають 100 мл розчинника (0.9% розчин NaCl, 5% водний розчин декстрози, 10% водний розчин декстрози, розчин 5% декстрози і 0.9% NaCl та ін.). Концентрація іміпенему в отриманому розчині становить 5 мг/мл.
Кожні 250-500 мг вводять в/в протягом 20-30 хв, а кожні 750-1000 мг - протягом 40-60 хв. При виникненні нудоти під час введення швидкість введення препарату знижують.
Наведені нижче дози розраховані на масу тіла 70 кг і більше та КК 70 мл/хв/1.73 кв.м і більше. Для хворих з КК менше 70 мл/хв/1.73 кв.м і/або меншою масою тіла слід пропорційно зменшити дозу.
Режим дозування у хворих з масою тіла 70 кг і більше та КК 71 (мл/хв/1.73 кв.м.): при високій чутливості збудників, включаючи грампозитивних і грамнегативних аеробів і анаеробів: легка ступінь тяжкості - по 250 мг кожні 6 год (загальна добова доза 1 г); середня ступінь - по 500 мг кожні 6 або 8 год (загальна добова доза 2 г або 1.5 г); загрозливі для життя інфекції - по 500 мг кожні 6 год (загальна добова доза 1 г); неускладнені інфекції сечовивідних шляхів - по 250 мг кожні 6 год (загальна добова доза 1 г); ускладнені інфекції сечовивідних шляхів - по 500 мг кожні 6 год (загальна добова доза 2 г).
При помірній чутливості збудників, переважно деяких штамів Pseudomonas aeruginоsa: легка ступінь тяжкості - по 500 мг кожні 6 год (загальна добова доза 2 г); середня ступінь - по 500 мг кожні 6 год (загальна добова доза 2 г) або 1000 мг кожні 8 год (загальна добова доза 3 г); загрозливі для життя інфекції - по 1000 мг кожні 6 або 8 год (загальна добова доза 4 г або 3 г); неускладнені інфекції сечовивідних шляхів - по 250 мг кожні 6 год (загальна добова доза 1 г); ускладнені інфекції сечовивідних шляхів - по 500 мг кожні 6 год (загальна добова доза 2 г).
З огляду на високу протимікробну активність препарату дозу не слід вводити більше 50 мг/кг/добу або 4 г/добу. Пацієнтам старше 12 років з муковісцидозом призначалося до 90 мг/кг/добу, але не більше 4 г/добу.
Дорослим з масою тіла менше 70 кг або при КК менше 71 (мл/хв/1.73 кв.м.): спочатку необхідно визначити загальну добову дозу, відповідну для пацієнтів з масою тіла 70 кг і при відсутності ХНН.
При застосуванні в загальній добовій дозі 1 г/добу:
при КК більше 71 мл/хв/1.73 кв.м і масі тіла більше 70 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 60 кг - по 250 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 40-50 кг - по 125 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 30 кг - по 125 мг кожні 8 год. При КК 41-70 і масі тіла більше 70 кг - по 250 мг кожні 8 год; при КК 41-70 і масі тіла 50-60 кг - по 125 мг кожні 6 год; при КК 41-70 і масі тіла 50-60 кг - по 125 мг кожні 8 год. При КК 21-40 і масі тіла більше 60 кг - по 250 мг кожні 12 год; при КК 21-40 і масі тіла 50 кг - по 125 мг кожні 8 год; при КК 21-40 і масі тіла 30-40 кг - по 125 мг кожні 12 год. При КК 6-20 і масі тіла більше 70 кг - 250 мг кожні 12 год; при КК 6-20 і масі тіла 30-60 кг - 125 мг кожні 12 год.
При призначенні в загальній добовій дозі 1.5 г/добу:
при КК більше 71 і масі тіла більше 70 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 50-60 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 40 кг - по 250 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 30 кг - по 125 мг кожні 6 год. При КК 41-70 і масі тіла більше 70 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК 41-70 і масі тіла 50-60 кг - по 250 мг кожні 8 год; при КК 41-70 і масі тіла більше 40 кг - по 125 мг кожні 6 год; при КК 41-70 і масі тіла 30 кг - по 125 мг кожні 8 год. При КК 21-40 і масі тіла більше 60 кг - по 250 мг кожні 8 год; при КК 21-40 і масі тіла 50 кг - по 250 мг кожні 12 год; при КК 21-40 і масі тіла 30-40 кг - по 125 мг кожні 8 год. При КК 6-20 і масі тіла більше 50 кг - по 250 мг кожні 12 год; при КК 6-20 і масі тіла 30-40 кг - по 125 мг кожні 12 год.
При призначенні в загальній добовій дозі 2 г/добу:
при КК більше 71 і масі тіла більше 70 кг - по 500 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 60 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 40-50 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 30 кг - по 250 мг кожні 8 год. При КК 41-70 і масі тіла більше 70 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК 41-70 і масі тіла 50-60 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК 41-70 і масі тіла 40 кг - по 250 мг кожні 8 год; При КК 41-70 і масі тіла 30 кг - по 125 мг кожні 6 год. При КК 21-40 і масі тіла більше 70 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК 21-40 і масі тіла 50-60 кг - по 250 мг кожні 8 год; при КК 21-40 і масі тіла 40 кг - по 250 мг кожні 12 год; при КК 21-40 і масі тіла 30 кг - по 125 мг кожні 8 год. При КК 6-20 і масі тіла більше 40 кг - по 250 мг кожні 12 год; при КК 6-20 і масі тіла 30 кг - по 125 мг кожні 12 год.
При призначенні в загальній добовій дозі 3 г/добу:
при КК більше 71 і масі тіла більше 70 кг - по 1000 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 60 кг - по 750 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 50 кг - по 500 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 40 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 30 кг - по 250 мг кожні 6 год. При КК більше 41-70 і масі тіла більше 70 кг - по 500 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 50-60 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 40 кг - по 250 кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 30 кг - по 250 мг кожні 8 год. При КК 21-40 і масі тіла більше 60 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК 21-40 і масі тіла 50 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК 21-40 і масі тіла 30-40 кг - по 250 мг кожні 8 год. При КК 6-20 і масі тіла більше 60 кг - по 500 мг кожні 12 год; при КК 6-20 і масі тіла 30-50 кг - по 250 мг кожні 12 год.
При призначенні в загальній добовій дозі 4 г/добу:
при КК більше 71 і масі тіла більше 70 кг - по 1000 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 60 кг - по 1000 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 50 кг - по 750 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 40 кг - по 500 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 30 кг - по 500 мг кожні 8 год. При КК 41-70 і масі тіла більше 60 кг - по 750 мг кожні 8 год; при КК 41-70 і масі тіла 50 кг - по 500 мг кожні 6 год; при КК 41-70 і масі тіла 40 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК 41-70 і масі тіла 30 кг - по 250 мг кожні 6 год. При КК 21-40 і масі тіла більше 70 кг - по 500 мг кожні 6 год; при КК 21-40 і масі тіла 50-60 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК 21-40 і масі тіла 40 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК 21-40 і масі тіла 30 кг - по 250 мг кожні 8 год. При КК 6-20 і масі тіла більше 50 кг - по 500 мг кожні 12 год; при КК 6-20 і масі тіла 30-40 кг - по 250 мг кожні 12 год.
Пацієнтам з КК 6-20 в більшості випадків призначають по 125-250 мг кожні 12 год, оскільки при призначенні 500 мг кожні 12 год підвищується ризик виникнення судом.
Пацієнтам з КК менше 6 мл/хв/1.73 кв.м препарат призначають, якщо протягом 48 год їм проводиться гемодіаліз, при цьому дози відповідають призначеним хворим з КК 6-20 мл/хв/1.73 кв.м. Іміпенем і циластатин видаляються при гемодіалізі, тому препарат вводять після проведення процедури і надалі з інтервалом 12 год. Пацієнтам з інфекціями ЦНС, які перебувають на гемодіалізі препарат призначають, якщо очікувана користь перевищує ризик.
Дітям старше 3 міс призначають у дозі 15-25 мг/кг кожні 6 год (за винятком інфекцій ЦНС). При високій чутливості збудників загальна добова доза не повинна перевищувати 2 г, при помірній чутливості збудника - 4 г. Дози більше 90 мг/кг/добу призначаються при муковісцидозі.
Дітям молодше 3 міс (при масі тіла більше 1500 г): в ранньому неонатальному періоді (до 7 днів) - по 25 мг/кг кожні 12 год; в пізньому неонатальному періоді (8-28 днів) - по 25 мг/кг кожні 8 год; у віці 1-3 міс - по 25 мг/кг кожні 6 год. Дозу до 500 мг вводять протягом 15-30 хв, більше 500 мг - протягом 40-60 хв.
Дітям з інфекціями ЦНС або ХНН (при масі тіла менше 30 кг) препарат не призначають.
При в/м введенні пацієнтам з інфекціями нижніх дихальних шляхів, шкіри і підшкірних тканин і гінекологічними інфекціями при легкій і середній ступені тяжкості захворювання залежно від тяжкості призначають по 500-750 мг кожні 12 год. При інтраабдомінальних інфекціях призначають по 750 мг кожні 12 год. Препарат вводять глибоко в велику м'яз голкою розміром не менше 21 і діаметром 2. Порошок змішують з 2 мл 1% розчину лідокаїну гідрохлориду (без епінефрину), води для ін'єкцій або 0.9% розчину NaCl до утворення однорідної суспензії (білого або злегка жовтого кольору).
Максимальна добова доза - 1500 мг.
Лікування слід продовжувати ще протягом 2 днів після зникнення симптомів захворювання. Ефективність і безпека лікування після 14 днів застосування, а також у пацієнтів з КК менше 20 мл/хв/1.73 кв.м не вивчена.
В/в шлях введення переважно використовувати на початкових етапах терапії бактеріального сепсису, ендокардиту та ін. важких і загрозливих для життя інфекцій, в т.ч. інфекцій нижніх відділів дихальних шляхів, викликаних Pseudomonas aeruginosa, і у випадку важких ускладнень.
Для приготування інфузійного розчину у флакон додають 100 мл розчинника (0.9% розчин NaCl, 5% водний розчин декстрози, 10% водний розчин декстрози, розчин 5% декстрози і 0.9% NaCl та ін.). Концентрація іміпенему в отриманому розчині становить 5 мг/мл.
Кожні 250-500 мг вводять в/в протягом 20-30 хв, а кожні 750-1000 мг - протягом 40-60 хв. При виникненні нудоти під час введення швидкість введення препарату знижують.
Наведені нижче дози розраховані на масу тіла 70 кг і більше та КК 70 мл/хв/1.73 кв.м і більше. Для хворих з КК менше 70 мл/хв/1.73 кв.м і/або меншою масою тіла слід пропорційно зменшити дозу.
Режим дозування у хворих з масою тіла 70 кг і більше та КК 71 (мл/хв/1.73 кв.м.): при високій чутливості збудників, включаючи грампозитивних і грамнегативних аеробів і анаеробів: легка ступінь тяжкості - по 250 мг кожні 6 год (загальна добова доза 1 г); середня ступінь - по 500 мг кожні 6 або 8 год (загальна добова доза 2 г або 1.5 г); загрозливі для життя інфекції - по 500 мг кожні 6 год (загальна добова доза 1 г); неускладнені інфекції сечовивідних шляхів - по 250 мг кожні 6 год (загальна добова доза 1 г); ускладнені інфекції сечовивідних шляхів - по 500 мг кожні 6 год (загальна добова доза 2 г).
При помірній чутливості збудників, переважно деяких штамів Pseudomonas aeruginоsa: легка ступінь тяжкості - по 500 мг кожні 6 год (загальна добова доза 2 г); середня ступінь - по 500 мг кожні 6 год (загальна добова доза 2 г) або 1000 мг кожні 8 год (загальна добова доза 3 г); загрозливі для життя інфекції - по 1000 мг кожні 6 або 8 год (загальна добова доза 4 г або 3 г); неускладнені інфекції сечовивідних шляхів - по 250 мг кожні 6 год (загальна добова доза 1 г); ускладнені інфекції сечовивідних шляхів - по 500 мг кожні 6 год (загальна добова доза 2 г).
З огляду на високу протимікробну активність препарату дозу не слід вводити більше 50 мг/кг/добу або 4 г/добу. Пацієнтам старше 12 років з муковісцидозом призначалося до 90 мг/кг/добу, але не більше 4 г/добу.
Дорослим з масою тіла менше 70 кг або при КК менше 71 (мл/хв/1.73 кв.м.): спочатку необхідно визначити загальну добову дозу, відповідну для пацієнтів з масою тіла 70 кг і при відсутності ХНН.
При застосуванні в загальній добовій дозі 1 г/добу:
при КК більше 71 мл/хв/1.73 кв.м і масі тіла більше 70 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 60 кг - по 250 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 40-50 кг - по 125 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 30 кг - по 125 мг кожні 8 год. При КК 41-70 і масі тіла більше 70 кг - по 250 мг кожні 8 год; при КК 41-70 і масі тіла 50-60 кг - по 125 мг кожні 6 год; при КК 41-70 і масі тіла 50-60 кг - по 125 мг кожні 8 год. При КК 21-40 і масі тіла більше 60 кг - по 250 мг кожні 12 год; при КК 21-40 і масі тіла 50 кг - по 125 мг кожні 8 год; при КК 21-40 і масі тіла 30-40 кг - по 125 мг кожні 12 год. При КК 6-20 і масі тіла більше 70 кг - 250 мг кожні 12 год; при КК 6-20 і масі тіла 30-60 кг - 125 мг кожні 12 год.
При призначенні в загальній добовій дозі 1.5 г/добу:
при КК більше 71 і масі тіла більше 70 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 50-60 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 40 кг - по 250 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 30 кг - по 125 мг кожні 6 год. При КК 41-70 і масі тіла більше 70 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК 41-70 і масі тіла 50-60 кг - по 250 мг кожні 8 год; при КК 41-70 і масі тіла більше 40 кг - по 125 мг кожні 6 год; при КК 41-70 і масі тіла 30 кг - по 125 мг кожні 8 год. При КК 21-40 і масі тіла більше 60 кг - по 250 мг кожні 8 год; при КК 21-40 і масі тіла 50 кг - по 250 мг кожні 12 год; при КК 21-40 і масі тіла 30-40 кг - по 125 мг кожні 8 год. При КК 6-20 і масі тіла більше 50 кг - по 250 мг кожні 12 год; при КК 6-20 і масі тіла 30-40 кг - по 125 мг кожні 12 год.
При призначенні в загальній добовій дозі 2 г/добу:
при КК більше 71 і масі тіла більше 70 кг - по 500 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 60 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 40-50 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 30 кг - по 250 мг кожні 8 год. При КК 41-70 і масі тіла більше 70 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК 41-70 і масі тіла 50-60 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК 41-70 і масі тіла 40 кг - по 250 мг кожні 8 год; При КК 41-70 і масі тіла 30 кг - по 125 мг кожні 6 год. При КК 21-40 і масі тіла більше 70 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК 21-40 і масі тіла 50-60 кг - по 250 мг кожні 8 год; при КК 21-40 і масі тіла 40 кг - по 250 мг кожні 12 год; при КК 21-40 і масі тіла 30 кг - по 125 мг кожні 8 год. При КК 6-20 і масі тіла більше 40 кг - по 250 мг кожні 12 год; при КК 6-20 і масі тіла 30 кг - по 125 мг кожні 12 год.
При призначенні в загальній добовій дозі 3 г/добу:
при КК більше 71 і масі тіла більше 70 кг - по 1000 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 60 кг - по 750 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 50 кг - по 500 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 40 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 30 кг - по 250 мг кожні 6 год. При КК більше 41-70 і масі тіла більше 70 кг - по 500 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 50-60 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 40 кг - по 250 кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 30 кг - по 250 мг кожні 8 год. При КК 21-40 і масі тіла більше 60 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК 21-40 і масі тіла 50 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК 21-40 і масі тіла 30-40 кг - по 250 мг кожні 8 год. При КК 6-20 і масі тіла більше 60 кг - по 500 мг кожні 12 год; при КК 6-20 і масі тіла 30-50 кг - по 250 мг кожні 12 год.
При призначенні в загальній добовій дозі 4 г/добу:
при КК більше 71 і масі тіла більше 70 кг - по 1000 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 60 кг - по 1000 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 50 кг - по 750 мг кожні 8 год; при КК більше 71 і масі тіла 40 кг - по 500 мг кожні 6 год; при КК більше 71 і масі тіла 30 кг - по 500 мг кожні 8 год. При КК 41-70 і масі тіла більше 60 кг - по 750 мг кожні 8 год; при КК 41-70 і масі тіла 50 кг - по 500 мг кожні 6 год; при КК 41-70 і масі тіла 40 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК 41-70 і масі тіла 30 кг - по 250 мг кожні 6 год. При КК 21-40 і масі тіла більше 70 кг - по 500 мг кожні 6 год; при КК 21-40 і масі тіла 50-60 кг - по 500 мг кожні 8 год; при КК 21-40 і масі тіла 40 кг - по 250 мг кожні 6 год; при КК 21-40 і масі тіла 30 кг - по 250 мг кожні 8 год. При КК 6-20 і масі тіла більше 50 кг - по 500 мг кожні 12 год; при КК 6-20 і масі тіла 30-40 кг - по 250 мг кожні 12 год.
Пацієнтам з КК 6-20 в більшості випадків призначають по 125-250 мг кожні 12 год, оскільки при призначенні 500 мг кожні 12 год підвищується ризик виникнення судом.
Пацієнтам з КК менше 6 мл/хв/1.73 кв.м препарат призначають, якщо протягом 48 год їм проводиться гемодіаліз, при цьому дози відповідають призначеним хворим з КК 6-20 мл/хв/1.73 кв.м. Іміпенем і циластатин видаляються при гемодіалізі, тому препарат вводять після проведення процедури і надалі з інтервалом 12 год. Пацієнтам з інфекціями ЦНС, які перебувають на гемодіалізі препарат призначають, якщо очікувана користь перевищує ризик.
Дітям старше 3 міс призначають у дозі 15-25 мг/кг кожні 6 год (за винятком інфекцій ЦНС). При високій чутливості збудників загальна добова доза не повинна перевищувати 2 г, при помірній чутливості збудника - 4 г. Дози більше 90 мг/кг/добу призначаються при муковісцидозі.
Дітям молодше 3 міс (при масі тіла більше 1500 г): в ранньому неонатальному періоді (до 7 днів) - по 25 мг/кг кожні 12 год; в пізньому неонатальному періоді (8-28 днів) - по 25 мг/кг кожні 8 год; у віці 1-3 міс - по 25 мг/кг кожні 6 год. Дозу до 500 мг вводять протягом 15-30 хв, більше 500 мг - протягом 40-60 хв.
Дітям з інфекціями ЦНС або ХНН (при масі тіла менше 30 кг) препарат не призначають.
При в/м введенні пацієнтам з інфекціями нижніх дихальних шляхів, шкіри і підшкірних тканин і гінекологічними інфекціями при легкій і середній ступені тяжкості захворювання залежно від тяжкості призначають по 500-750 мг кожні 12 год. При інтраабдомінальних інфекціях призначають по 750 мг кожні 12 год. Препарат вводять глибоко в велику м'яз голкою розміром не менше 21 і діаметром 2. Порошок змішують з 2 мл 1% розчину лідокаїну гідрохлориду (без епінефрину), води для ін'єкцій або 0.9% розчину NaCl до утворення однорідної суспензії (білого або злегка жовтого кольору).
Максимальна добова доза - 1500 мг.
Лікування слід продовжувати ще протягом 2 днів після зникнення симптомів захворювання. Ефективність і безпека лікування після 14 днів застосування, а також у пацієнтів з КК менше 20 мл/хв/1.73 кв.м не вивчена.
Показання
Для в/в введення - лікування важких інфекцій, викликаних чутливими мікроорганізмами: інфекції нижніх дихальних шляхів, сечовивідних шляхів (ускладнені і неускладнені), інтраабдомінальні і гінекологічні інфекції, септицемія, інфекції кісток і суглобів, шкіри і підшкірних тканин, ендокардит, супер- і ко-інфекції.
Для в/м введення - лікування легких і середньої тяжкості інфекцій, викликаних чутливими мікроорганізмами: інфекції нижніх дихальних шляхів, інтраабдомінальні і гінекологічні інфекції, інфекції шкіри і підшкірних тканин.
Для в/м введення - лікування легких і середньої тяжкості інфекцій, викликаних чутливими мікроорганізмами: інфекції нижніх дихальних шляхів, інтраабдомінальні і гінекологічні інфекції, інфекції шкіри і підшкірних тканин.
Протипоказання
Гіперчутливість (в т.ч. до карбапенемів і ін. бета-лактамних антибіотиків), вагітність (тільки за "життєвими" показаннями); ХНН (КК менше 5 мл/хв без проведення гемодіалізу), ХНН у дітей з масою тіла менше 30 кг, інфекції ЦНС у дітей.
Для суспензії при в/м ін'єкції, приготовленої з використанням лідокаїну як розчинника - гіперчутливість до місцевих анестетиків амідної структури (шок, порушення внутрішньосерцевої провідності).
Додатково для в/м введення: дитячий вік до 12 років.
Для суспензії при в/м ін'єкції, приготовленої з використанням лідокаїну як розчинника - гіперчутливість до місцевих анестетиків амідної структури (шок, порушення внутрішньосерцевої провідності).
Додатково для в/м введення: дитячий вік до 12 років.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
З боку центральної нервової системи: запаморочення, сонливість, міоклонія, психічні порушення, галюцинації, сплутаність свідомості, судоми, парестезії, енцефалопатія, тремор, головний біль, вертиго.
З боку органів чуття: втрата слуху, дзвін у вухах, порушення смаку.
З боку сечовидільної системи: олігурія, анурія, поліурія, гостра ниркова недостатність, зміни кольору сечі.
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, псевдомембранозний коліт, геморагічний коліт, гепатит (включаючи фульмінантний), печінкова недостатність, жовтяниця, гастроентерит, біль у животі, глосит, гіпертрофія сосочків язика, фарбування зубів або язика, біль у горлі, гіперсалівація, печія.
З боку органів дихання: відчуття дискомфорту в грудях, задишка, гіпервентиляція.
З боку органів кровотворення: еозинофілія. лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, моноцитоз, лімфоцитоз, лейкоцитоз, базофілія, панцитопенія, пригнічення кістковомозкового кровотворення, гемолітична анемія.
Лабораторні показники: підвищення активності "печінкових" трансаміназ і лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, гіперкреатинінемія, гіпербілірубінемія, підвищення концентрації азоту сечовини; хибнопозитивний прямий тест Кумбса; зниження гемоглобіну і гематокриту, подовження протромбінового часу; підвищення концентрації ліпопротеїнів низької щільності; гіпонатріємія, гіперкаліємія, гіпохлоремія; поява білка, еритроцитів, лейкоцитів, циліндрів, підвищення концентрації білірубіну в сечі.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, багатоформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, токсичний епідермальний некроліз, ексфоліативний дерматит, лихоманка, анафілактичні реакції.
З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, відчуття серцебиття, тахікардія.
Місцеві реакції: гіперемія шкіри, болючий інфільтрат у місці введення, флебіт/тромбофлебіт.
Інші: кандидоз, свербіж піхви, ціаноз, гіпергідроз, поліартралгія, астенія, печіння за грудиною, біль у грудному відділі хребта.
З боку органів чуття: втрата слуху, дзвін у вухах, порушення смаку.
З боку сечовидільної системи: олігурія, анурія, поліурія, гостра ниркова недостатність, зміни кольору сечі.
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, псевдомембранозний коліт, геморагічний коліт, гепатит (включаючи фульмінантний), печінкова недостатність, жовтяниця, гастроентерит, біль у животі, глосит, гіпертрофія сосочків язика, фарбування зубів або язика, біль у горлі, гіперсалівація, печія.
З боку органів дихання: відчуття дискомфорту в грудях, задишка, гіпервентиляція.
З боку органів кровотворення: еозинофілія. лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, моноцитоз, лімфоцитоз, лейкоцитоз, базофілія, панцитопенія, пригнічення кістковомозкового кровотворення, гемолітична анемія.
Лабораторні показники: підвищення активності "печінкових" трансаміназ і лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, гіперкреатинінемія, гіпербілірубінемія, підвищення концентрації азоту сечовини; хибнопозитивний прямий тест Кумбса; зниження гемоглобіну і гематокриту, подовження протромбінового часу; підвищення концентрації ліпопротеїнів низької щільності; гіпонатріємія, гіперкаліємія, гіпохлоремія; поява білка, еритроцитів, лейкоцитів, циліндрів, підвищення концентрації білірубіну в сечі.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, багатоформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, токсичний епідермальний некроліз, ексфоліативний дерматит, лихоманка, анафілактичні реакції.
З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, відчуття серцебиття, тахікардія.
Місцеві реакції: гіперемія шкіри, болючий інфільтрат у місці введення, флебіт/тромбофлебіт.
Інші: кандидоз, свербіж піхви, ціаноз, гіпергідроз, поліартралгія, астенія, печіння за грудиною, біль у грудному відділі хребта.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Порошок для приготування інфузійного розчину у флаконах.
