Тіенам
Tienam
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Іміпінем, Циласпен, Тіепенем, Цилапенем, Аквапенем, Гриміпенем
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tienami 500 № 6
D.S. по 250 мг 3 р.
D.S. по 250 мг 3 р.
Фармакологічні властивості
Антибіотик групи карбапенемів.
Тіенам складається з двох компонентів: 1) іміпенему - першого представника нового класу бета-лактамних антибіотиків - тієнаміцинів, і 2) циластатину - специфічного фермент-інгібітора, що гальмує метаболізм іміпенему в нирках і значно збільшує концентрацію незміненого іміпенему в сечовивідних шляхах.
Тіенам є високоефективним інгібітором синтезу клітинної стінки бактерій і має бактерицидну дію щодо широкого спектру патогенних грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, як аеробних, так і анаеробних.
Стійкість Тіенама до розщеплення бактеріальними ?-лактамазами, включаючи продукувані грампозитивними і грамнегативними бактеріями пеніцилінази і цефалоспоринази, забезпечує його ефективність. Особливість препарату полягає в збереженні високої активності щодо нечутливих до інших антибіотиків груп грампозитивних аеробних коків (Staphylococcus aureus, Streptococcus faecalis), грамнегативних Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., Enterobacter spp. та інших стійких до дії більшості бета-лактамних антибіотиків, а також анаеробів (Bacteroides fragilis).
Тіенам® активний щодо грампозитивних аеробів: Enterococcus faecalis (іміпенем не активний in vitro щодо Enterococcus faecium), Staphylococcus aureus (включаючи штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis (включаючи штами, що продукують пеніциліназу, метицилін-резистентні стафілококи стійкі до іміпенему), Streptococcus agalactiae (стрептококи групи В), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes; грамнегативних аеробів: Acinetobacter spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp., Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp., Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Pseudomonas aeruginosa (іміпенем не активний in vitro щодо Xanthomonas (Pseudomonas) maltophilia і деяких штамів Pseudomonas cepacia), Serratia spp. (включаючи Serratia marcescens); грампозитивних анаеробів: Bifidobacterium spp., Clostridium spp., Eubacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp.; грамнегативних анаеробів: Bacteroides spp. (включаючи Bacteroides fragilis), Fusobacterium spp.
Іміпенем активний при значеннях мінімальної пригнічувальної концентрації (МПК) 4 мкг/мл і менше щодо більшості (>90%) з наступних штамів мікроорганізмів: грампозитивні аероби: Bacillus spp., Listeria monocytogenes, Nocardia spp., Staphylococcus saprophyticus, стрептококи групи С, G, Viridans; грамнегативні аероби: Aeromonas hydrophila, Alcaligenes spp., Capnocytophaga spp., Haemophilus ducreyi, Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують пеніциліназу), Pasteurella spp., Providencia stuartii; грамнегативні анаероби: Prevotella bivia, Prevotella disiens, Prevotella melaninogenica, Veillonella spp.
Тести in vitro свідчать про синергічну взаємодію іміпенему та антибіотиків аміноглікозидового ряду щодо деяких клінічних штамів Pseudomonas aeruginosa.
Тіенам складається з двох компонентів: 1) іміпенему - першого представника нового класу бета-лактамних антибіотиків - тієнаміцинів, і 2) циластатину - специфічного фермент-інгібітора, що гальмує метаболізм іміпенему в нирках і значно збільшує концентрацію незміненого іміпенему в сечовивідних шляхах.
Тіенам є високоефективним інгібітором синтезу клітинної стінки бактерій і має бактерицидну дію щодо широкого спектру патогенних грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, як аеробних, так і анаеробних.
Стійкість Тіенама до розщеплення бактеріальними ?-лактамазами, включаючи продукувані грампозитивними і грамнегативними бактеріями пеніцилінази і цефалоспоринази, забезпечує його ефективність. Особливість препарату полягає в збереженні високої активності щодо нечутливих до інших антибіотиків груп грампозитивних аеробних коків (Staphylococcus aureus, Streptococcus faecalis), грамнегативних Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., Enterobacter spp. та інших стійких до дії більшості бета-лактамних антибіотиків, а також анаеробів (Bacteroides fragilis).
Тіенам® активний щодо грампозитивних аеробів: Enterococcus faecalis (іміпенем не активний in vitro щодо Enterococcus faecium), Staphylococcus aureus (включаючи штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis (включаючи штами, що продукують пеніциліназу, метицилін-резистентні стафілококи стійкі до іміпенему), Streptococcus agalactiae (стрептококи групи В), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes; грамнегативних аеробів: Acinetobacter spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp., Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp., Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Pseudomonas aeruginosa (іміпенем не активний in vitro щодо Xanthomonas (Pseudomonas) maltophilia і деяких штамів Pseudomonas cepacia), Serratia spp. (включаючи Serratia marcescens); грампозитивних анаеробів: Bifidobacterium spp., Clostridium spp., Eubacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp.; грамнегативних анаеробів: Bacteroides spp. (включаючи Bacteroides fragilis), Fusobacterium spp.
Іміпенем активний при значеннях мінімальної пригнічувальної концентрації (МПК) 4 мкг/мл і менше щодо більшості (>90%) з наступних штамів мікроорганізмів: грампозитивні аероби: Bacillus spp., Listeria monocytogenes, Nocardia spp., Staphylococcus saprophyticus, стрептококи групи С, G, Viridans; грамнегативні аероби: Aeromonas hydrophila, Alcaligenes spp., Capnocytophaga spp., Haemophilus ducreyi, Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують пеніциліназу), Pasteurella spp., Providencia stuartii; грамнегативні анаероби: Prevotella bivia, Prevotella disiens, Prevotella melaninogenica, Veillonella spp.
Тести in vitro свідчать про синергічну взаємодію іміпенему та антибіотиків аміноглікозидового ряду щодо деяких клінічних штамів Pseudomonas aeruginosa.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат призначений тільки для в/в введення.
В рекомендаціях по дозуванню Тіенама вказано кількість іміпенему, що підлягає введенню.
Розрахунок загальної добової дози Тіенама повинен базуватися на ступені тяжкості інфекції і розподілятися на кілька прийомів в рівних дозах з урахуванням ступеня чутливості одного або кількох патогенних мікроорганізмів, функції нирок і маси тіла.
Схема дозування для дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок
Дози, розраховані для пацієнтів з нормальною функцією нирок (КК >70 мл/хв/1.73 м2) і масою тіла ?70 кг. У пацієнтів з КК ? 70 мл/хв/1.73 м2 і/або масою тіла < 70 кг, необхідно зниження дози препарату. Особливо важливо зниження дози в залежності від маси тіла у тих хворих, у яких маса значно менше 70 кг, і/або є помірно виражена або важка ниркова недостатність.
Середня терапевтична добова доза становить 1-2 г іміпенему, розділена на 3-4 прийоми. Для лікування інфекцій середньої тяжкості препарат може також застосовуватися в дозі 1 г 2 рази/добу.
У разі інфекцій, викликаних менш чутливими мікроорганізмами, добова доза препарату для в/в інфузій може бути збільшена до максимальної - 4 г/добу або 50 мг/кг/добу в залежності від того, яка доза буде менше.
Кожна доза Тіенама для в/в інфузій, менша або рівна 500 мг, повинна вводитися в/в протягом 20-30 хв. Кожна доза більше 500 мг, повинна вводитися в/в протягом 40-60 хв. Хворим, у яких під час інфузій з'являється нудота, слід уповільнити швидкість введення препарату.
- у пацієнтів з масою тіла менше 70 кг необхідно подальше пропорційне зниження вводимих доз.
У зв'язку з високою антимікробною активністю Тіенама рекомендується, щоб його загальна добова доза не перевищувала 50 мг/кг або 4 г (іміпенему)/добу. Однак, хворі на муковісцидоз з нормальною функцією нирок, отримували лікування Тіенамом в дозі до 90 мг/кг/добу, розділеної на кілька прийомів, при цьому загальна доза не перевищувала 4 г (іміпенему)/добу.
Тіенам успішно застосовувався в монотерапії у онкологічних хворих з ослабленим імунітетом у разі підтверджених або передбачуваних інфекцій, наприклад, сепсису.
Схема дозування для дорослих пацієнтів з порушеною функцією нирок
Для корекції дози препарату при лікуванні дорослих пацієнтів з порушеною функцією нирок необхідно:
— базуючись на характеристиках інфекції, вибрати загальну добову дозу препарату;
— підібрати відповідну зменшену дозу препарату, виходячи з добової дози і кліренсу креатиніну даного пацієнта. (Для розрахунку часу інфузії.
При введенні дози 500 мг пацієнтам з КК 6-20 мл/хв/1.73 м2 можливо збільшення ризику розвитку судом.
Тіенам не слід вводити в/в пацієнтам з КК менше 5 мл/хв/1.73 м2 за винятком тих випадків, коли не пізніше ніж через 48 годин після інфузії Тіенама буде проводитися гемодіаліз.
При лікуванні пацієнтів з КК менше 5 мл/хв/1.73 м2, які перебувають на гемодіалізі, слід застосовувати рекомендації по режиму дозування Тіенама для пацієнтів з кліренсом креатиніну 6-20 мл/хв/1.73 м2, як зазначено вище.
Як іміпенем, так і циластатин виводяться під час гемодіалізу з системи кровообігу. У зв'язку з цим Тіенам® для в/в інфузій повинен вводитися хворим після гемодіалізу і потім через 12-годинні інтервали з моменту завершення процедури. За хворими, які перебувають на гемодіалізі, особливо при наявності у них захворювань ЦНС, повинно здійснюватися ретельне спостереження. Призначення Тіенама хворим, яким проводиться гемодіаліз, рекомендовано тільки в тих випадках, коли користь від лікування перевищує потенційний ризик розвитку судом.
Профілактика післяопераційних інфекцій
Для профілактики післяопераційних інфекцій у дорослих Тіенам® для в/в інфузій слід вводити в дозі 1 г при вводній анестезії і потім 1 г через 3 год. У разі хірургічного втручання з високим ступенем ризику (наприклад, при операціях на товстій і прямій кишці) слід вводити дві додаткові дози по 500 мг через 8 год і 16 год після вводного наркозу.
Схема дозування для дітей з 3-місячного віку
Для дітей рекомендується наступна схема дозування:
Діти з масою тіла ? 40 кг повинні отримувати такі ж дози, як і дорослі пацієнти.
Діти старше 3-х місяців з масою тіла менше 40 кг повинні отримувати препарат в дозі 15 мг/кг з 6-годинними інтервалами. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 г.
Приготування розчину для в/в інфузій
Тіенам® для в/в інфузій не можна змішувати або додавати до інших антибіотиків.
Лікарська форма Тіенама для в/в інфузій має хімічну несумісність з молочною кислотою (лактатом) і не повинна готуватися на основі розчинників, її містять. Однак в/в Тіенам® може вводитися через ту ж інфузійну систему, що і розчин, що містить лактат.
Розчин Тіенама для в/в інфузій готується відповідно до інструкцій. Отриманий розчин необхідно струшувати до утворення прозорої рідини. Варіанти забарвлення розчину від жовтого до безбарвного не впливають на активність препарату.
Терміни використання розчину Тіенама для в/в інфузій, приготованого на основі ряду інфузійних розчинів (ізотонічний розчин натрію хлориду, 5% або 10% водний розчин декстрози, 5% декстроза і 0.9% натрію хлорид, 5% декстроза і 0.45% натрію хлорид, 5% декстроза і 0.225% натрію хлорид, 5% декстроза і 0.15% калію хлорид, 5% або 10% розчин манітолу), при кімнатній температурі (25°С) - 4 год, в холодильнику (4°С) - 24 год.
В рекомендаціях по дозуванню Тіенама вказано кількість іміпенему, що підлягає введенню.
Розрахунок загальної добової дози Тіенама повинен базуватися на ступені тяжкості інфекції і розподілятися на кілька прийомів в рівних дозах з урахуванням ступеня чутливості одного або кількох патогенних мікроорганізмів, функції нирок і маси тіла.
Схема дозування для дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок
Дози, розраховані для пацієнтів з нормальною функцією нирок (КК >70 мл/хв/1.73 м2) і масою тіла ?70 кг. У пацієнтів з КК ? 70 мл/хв/1.73 м2 і/або масою тіла < 70 кг, необхідно зниження дози препарату. Особливо важливо зниження дози в залежності від маси тіла у тих хворих, у яких маса значно менше 70 кг, і/або є помірно виражена або важка ниркова недостатність.
Середня терапевтична добова доза становить 1-2 г іміпенему, розділена на 3-4 прийоми. Для лікування інфекцій середньої тяжкості препарат може також застосовуватися в дозі 1 г 2 рази/добу.
У разі інфекцій, викликаних менш чутливими мікроорганізмами, добова доза препарату для в/в інфузій може бути збільшена до максимальної - 4 г/добу або 50 мг/кг/добу в залежності від того, яка доза буде менше.
Кожна доза Тіенама для в/в інфузій, менша або рівна 500 мг, повинна вводитися в/в протягом 20-30 хв. Кожна доза більше 500 мг, повинна вводитися в/в протягом 40-60 хв. Хворим, у яких під час інфузій з'являється нудота, слід уповільнити швидкість введення препарату.
- у пацієнтів з масою тіла менше 70 кг необхідно подальше пропорційне зниження вводимих доз.
У зв'язку з високою антимікробною активністю Тіенама рекомендується, щоб його загальна добова доза не перевищувала 50 мг/кг або 4 г (іміпенему)/добу. Однак, хворі на муковісцидоз з нормальною функцією нирок, отримували лікування Тіенамом в дозі до 90 мг/кг/добу, розділеної на кілька прийомів, при цьому загальна доза не перевищувала 4 г (іміпенему)/добу.
Тіенам успішно застосовувався в монотерапії у онкологічних хворих з ослабленим імунітетом у разі підтверджених або передбачуваних інфекцій, наприклад, сепсису.
Схема дозування для дорослих пацієнтів з порушеною функцією нирок
Для корекції дози препарату при лікуванні дорослих пацієнтів з порушеною функцією нирок необхідно:
— базуючись на характеристиках інфекції, вибрати загальну добову дозу препарату;
— підібрати відповідну зменшену дозу препарату, виходячи з добової дози і кліренсу креатиніну даного пацієнта. (Для розрахунку часу інфузії.
При введенні дози 500 мг пацієнтам з КК 6-20 мл/хв/1.73 м2 можливо збільшення ризику розвитку судом.
Тіенам не слід вводити в/в пацієнтам з КК менше 5 мл/хв/1.73 м2 за винятком тих випадків, коли не пізніше ніж через 48 годин після інфузії Тіенама буде проводитися гемодіаліз.
При лікуванні пацієнтів з КК менше 5 мл/хв/1.73 м2, які перебувають на гемодіалізі, слід застосовувати рекомендації по режиму дозування Тіенама для пацієнтів з кліренсом креатиніну 6-20 мл/хв/1.73 м2, як зазначено вище.
Як іміпенем, так і циластатин виводяться під час гемодіалізу з системи кровообігу. У зв'язку з цим Тіенам® для в/в інфузій повинен вводитися хворим після гемодіалізу і потім через 12-годинні інтервали з моменту завершення процедури. За хворими, які перебувають на гемодіалізі, особливо при наявності у них захворювань ЦНС, повинно здійснюватися ретельне спостереження. Призначення Тіенама хворим, яким проводиться гемодіаліз, рекомендовано тільки в тих випадках, коли користь від лікування перевищує потенційний ризик розвитку судом.
Профілактика післяопераційних інфекцій
Для профілактики післяопераційних інфекцій у дорослих Тіенам® для в/в інфузій слід вводити в дозі 1 г при вводній анестезії і потім 1 г через 3 год. У разі хірургічного втручання з високим ступенем ризику (наприклад, при операціях на товстій і прямій кишці) слід вводити дві додаткові дози по 500 мг через 8 год і 16 год після вводного наркозу.
Схема дозування для дітей з 3-місячного віку
Для дітей рекомендується наступна схема дозування:
Діти з масою тіла ? 40 кг повинні отримувати такі ж дози, як і дорослі пацієнти.
Діти старше 3-х місяців з масою тіла менше 40 кг повинні отримувати препарат в дозі 15 мг/кг з 6-годинними інтервалами. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 г.
Приготування розчину для в/в інфузій
Тіенам® для в/в інфузій не можна змішувати або додавати до інших антибіотиків.
Лікарська форма Тіенама для в/в інфузій має хімічну несумісність з молочною кислотою (лактатом) і не повинна готуватися на основі розчинників, її містять. Однак в/в Тіенам® може вводитися через ту ж інфузійну систему, що і розчин, що містить лактат.
Розчин Тіенама для в/в інфузій готується відповідно до інструкцій. Отриманий розчин необхідно струшувати до утворення прозорої рідини. Варіанти забарвлення розчину від жовтого до безбарвного не впливають на активність препарату.
Терміни використання розчину Тіенама для в/в інфузій, приготованого на основі ряду інфузійних розчинів (ізотонічний розчин натрію хлориду, 5% або 10% водний розчин декстрози, 5% декстроза і 0.9% натрію хлорид, 5% декстроза і 0.45% натрію хлорид, 5% декстроза і 0.225% натрію хлорид, 5% декстроза і 0.15% калію хлорид, 5% або 10% розчин манітолу), при кімнатній температурі (25°С) - 4 год, в холодильнику (4°С) - 24 год.
Показання
— інфекції нижніх дихальних шляхів, викликані Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus (штами, що продукують пеніциліназу), Acinetobacter spp., Enterobacter spp., Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp., Serratia marcescens;
— інфекції сечовивідних шляхів (ускладнені і неускладнені), викликані Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (штами, що продукують пеніциліназу), Enterobacter spp., Escherichia coli, Klebsiella spp, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Pseudomonas aeruginosa;
— інтраабдомінальні інфекції, викликані Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Citrobacter spp., Enterobacter spp., Escherichia coli, Klebsiella spp, Morganella morganii, Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa, Bifidobacterium spp., Clostridium spp., Eubacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Bacteroides spp., включаючи Bacteroides fragilis, Fusobacterium spp.;
— гінекологічні інфекції, викликані Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Escherichia coli, Streptococcus agalactiae (стрептококи групи В), Enterobacter spp., Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Klebsiella spp, Proteus spp, Bifidobacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Bacteroides spp., включаючи Bacteroides fragilis;
— бактеріальна септицемія, викликана Streptococcus pneumoniae, Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (штами, що продукують пеніциліназу), Enterobacter spp., Escherichia coli, Klebsiella spp, Serratia spp., Bacteroides spp., включаючи Bacteroides fragilis, Pseudomonas aeruginosa;
— інфекції кісток і суглобів, викликані Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Enterobacter spp., Pseudomonas aeruginosa;
— інфекції шкіри і м'яких тканин, викликані Streptococcus pyogenes, Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Acinetobacter spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp., Escherichia coli, Klebsiella spp., Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Bacteroides spp., включаючи Bacteroides fragilis, Fusobacterium spp.;
— інфекційний ендокардит, викликаний Staphylococcus aureus (штами, що продукують пеніциліназу);
— профілактика післяопераційних інфекцій.
— інфекції сечовивідних шляхів (ускладнені і неускладнені), викликані Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (штами, що продукують пеніциліназу), Enterobacter spp., Escherichia coli, Klebsiella spp, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Pseudomonas aeruginosa;
— інтраабдомінальні інфекції, викликані Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Citrobacter spp., Enterobacter spp., Escherichia coli, Klebsiella spp, Morganella morganii, Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa, Bifidobacterium spp., Clostridium spp., Eubacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Bacteroides spp., включаючи Bacteroides fragilis, Fusobacterium spp.;
— гінекологічні інфекції, викликані Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Escherichia coli, Streptococcus agalactiae (стрептококи групи В), Enterobacter spp., Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Klebsiella spp, Proteus spp, Bifidobacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Bacteroides spp., включаючи Bacteroides fragilis;
— бактеріальна септицемія, викликана Streptococcus pneumoniae, Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (штами, що продукують пеніциліназу), Enterobacter spp., Escherichia coli, Klebsiella spp, Serratia spp., Bacteroides spp., включаючи Bacteroides fragilis, Pseudomonas aeruginosa;
— інфекції кісток і суглобів, викликані Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Enterobacter spp., Pseudomonas aeruginosa;
— інфекції шкіри і м'яких тканин, викликані Streptococcus pyogenes, Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Acinetobacter spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp., Escherichia coli, Klebsiella spp., Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Bacteroides spp., включаючи Bacteroides fragilis, Fusobacterium spp.;
— інфекційний ендокардит, викликаний Staphylococcus aureus (штами, що продукують пеніциліназу);
— профілактика післяопераційних інфекцій.
Протипоказання
— дитячий вік до 3 міс;
— діти з порушеною функцією нирок (сироватковий креатинін більше 2 мг/л);
— пацієнти з кліренсом креатиніну менше 5 мл/хв/1.73 м2;
— одночасний прийом з ганцикловіром і пробенецидом;
— підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату, інших бета-лактамних антибіотиків, пеніцилінів і цефалоспоринів.
— діти з порушеною функцією нирок (сироватковий креатинін більше 2 мг/л);
— пацієнти з кліренсом креатиніну менше 5 мл/хв/1.73 м2;
— одночасний прийом з ганцикловіром і пробенецидом;
— підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату, інших бета-лактамних антибіотиків, пеніцилінів і цефалоспоринів.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
— Місцеві реакції: флебіт, тромбофлебіт, в місці введення препарату - біль, еритема, ущільнення вени, інфікування.
— Алергічні реакції: висип, свербіж, кропив'янка, гіпергідроз, ціаноз, синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, багатоформна еритема, лихоманка (в т.ч. і лікарська), анафілактичні реакції; рідко - ексфоліативний дерматит токсичний епідермальний некроліз.
— З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, клінічно значущим є ризик розвитку псевдомембранозного коліту, геморагічний коліт, гепатит (включаючи фульмінантний), печінкова недостатність, жовтяниця, гастроентерит, глосит, гіпертрофія сосочків язика, біль у животі, пігментація зубів і язика, печія, біль у горлі, гіперсалівація, підвищення сироваткових трансаміназ, білірубіну і/або сироваткової ЩФ.
— З боку системи кровотворення: панцитопенія, пригнічення функції червоного паростка кісткового мозку, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, гемолітична анемія, еозинофілія, лейкоцитоз, тромбоцитоз, моноцитоз, лімфоцитоз, збільшення кількості базофілів, зниження рівня гемоглобіну і гематокриту, агранулоцитоз, збільшення протромбінового часу.
— З боку сечовидільної системи: олігурія/анурія, поліурія, протеїнурія, еритроцитурія, лейкоцитурія і циліндрурія, підвищення концентрації білірубіну і зміна кольору сечі (безпечне і не повинно бути помилково прийнято за гематурію), підвищення сироваткової концентрації сечовини і креатиніну; рідко - гостра ниркова недостатність. Значення Тіенама в розвитку порушень функції нирок важко оцінити, оскільки зазвичай присутні й інші фактори, що передбачають преренальну азотемію або погіршення функції нирок.
— З боку ЦНС і периферичної нервової системи: енцефалопатія, тремор, сплутаність свідомості, міоклонія, парестезія, вертиго, головний біль, психічні розлади, включаючи галюцинації.
— З боку органів чуття: зниження слуху, дзвін у вухах, викривлення смаку.
— З боку серцево-судинної системи: відчуття дискомфорту в грудях, задишка, гіпервентиляція, серцебиття, тахікардія.
— Інші: позитивний прямий тест Кумбса, кандидоз, зниження ЛПНП, зниження сироваткової концентрації натрію і хлору, підвищення концентрації калію, біль у грудному відділі хребта.
— Алергічні реакції: висип, свербіж, кропив'янка, гіпергідроз, ціаноз, синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, багатоформна еритема, лихоманка (в т.ч. і лікарська), анафілактичні реакції; рідко - ексфоліативний дерматит токсичний епідермальний некроліз.
— З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, клінічно значущим є ризик розвитку псевдомембранозного коліту, геморагічний коліт, гепатит (включаючи фульмінантний), печінкова недостатність, жовтяниця, гастроентерит, глосит, гіпертрофія сосочків язика, біль у животі, пігментація зубів і язика, печія, біль у горлі, гіперсалівація, підвищення сироваткових трансаміназ, білірубіну і/або сироваткової ЩФ.
— З боку системи кровотворення: панцитопенія, пригнічення функції червоного паростка кісткового мозку, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, гемолітична анемія, еозинофілія, лейкоцитоз, тромбоцитоз, моноцитоз, лімфоцитоз, збільшення кількості базофілів, зниження рівня гемоглобіну і гематокриту, агранулоцитоз, збільшення протромбінового часу.
— З боку сечовидільної системи: олігурія/анурія, поліурія, протеїнурія, еритроцитурія, лейкоцитурія і циліндрурія, підвищення концентрації білірубіну і зміна кольору сечі (безпечне і не повинно бути помилково прийнято за гематурію), підвищення сироваткової концентрації сечовини і креатиніну; рідко - гостра ниркова недостатність. Значення Тіенама в розвитку порушень функції нирок важко оцінити, оскільки зазвичай присутні й інші фактори, що передбачають преренальну азотемію або погіршення функції нирок.
— З боку ЦНС і периферичної нервової системи: енцефалопатія, тремор, сплутаність свідомості, міоклонія, парестезія, вертиго, головний біль, психічні розлади, включаючи галюцинації.
— З боку органів чуття: зниження слуху, дзвін у вухах, викривлення смаку.
— З боку серцево-судинної системи: відчуття дискомфорту в грудях, задишка, гіпервентиляція, серцебиття, тахікардія.
— Інші: позитивний прямий тест Кумбса, кандидоз, зниження ЛПНП, зниження сироваткової концентрації натрію і хлору, підвищення концентрації калію, біль у грудному відділі хребта.
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарська форма
Порошок д/пригот. р-ра д/в/в інф. 500 мг+500 мг: фл. 10 шт.
Порошок для приготування розчину для в/в інфузій від білого до світло-жовтого кольору.
1 фл.
іміпенем 500 мг
циластатин 500 мг
Допоміжні речовини: натрію бікарбонат.
Флакони безбарвного скла місткістю 20 мл (10) - піддони пластикові, обтягнуті плівкою поліетиленовою.
Порошок для приготування розчину для в/в інфузій від білого до світло-жовтого кольору.
1 фл.
іміпенем 500 мг
циластатин 500 мг
Допоміжні речовини: натрію бікарбонат.
Флакони безбарвного скла місткістю 20 мл (10) - піддони пластикові, обтягнуті плівкою поліетиленовою.
