Клопідогрель актавіс
Clopidogrel actavis
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Клопідогрелю гідросульфат
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Tab. Clopidogreli 0,075
D.t.d.N. 30
S. Приймати внутрішньо по 1 таблетці 1 раз на день.
D.t.d.N. 30
S. Приймати внутрішньо по 1 таблетці 1 раз на день.
Фармакологічні властивості
Після повторних прийомів внутрішньо в дозі 75 мг клопідогрель швидко абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Однак концентрація вихідної сполуки в плазмі крові незначна і через 2 години після прийому не досягає межі вимірювання (0,25 мкг/л). Всмоктування становить 50%. Максимальна концентрація в плазмі крові основного циркулюючого метаболіту (карбоксильного похідного) після повторних прийомів препарату Клопідогрель Актавіс в дозі 75 мг становить 3 мг/л і спостерігається приблизно через 1 годину після прийому. Фармакокінетика основного метаболіту показала лінійну залежність в межах доз клопідогрелю від 50 до 150 мг. Клопідогрель і його основний метаболіт оборотно зв'язуються з білками плазми крові in vitro (98% і 94%, відповідно). Клопідогрель швидко біотрансформується в печінці. Його основний метаболіт, похідне карбонової кислоти, не має фармакологічної активності і становить близько 85% циркулюючої в плазмі сполуки. Клопідогрель є попередником діючої речовини. Його активний метаболіт, тіольне похідне, утворюється шляхом окислення клопідогрелю в 2-оксо-клопідогрель і подальшого гідролізу. Окислювальний етап регулюється CYP2B6 і 3А4, меншою мірою – СYP1A1, 1A2, 1C19. Активний тіольний метаболіт швидко і необоротно зв'язується з тромбоцитарними рецепторами, пригнічуючи, таким чином, агрегацію тромбоцитів. Цей метаболіт в плазмі не виявляється.
Близько 50% прийнятої дози клопідогрелю виділяється з сечею і приблизно 46% з калом протягом 5 днів після прийому. Період напіввиведення метаболіту становить 8 годин після разового і повторного прийому.
Близько 50% прийнятої дози клопідогрелю виділяється з сечею і приблизно 46% з калом протягом 5 днів після прийому. Період напіввиведення метаболіту становить 8 годин після разового і повторного прийому.
Фармакодинаміка
Механізм дії
Клопідогрель є проліками, один з метаболітів якого є інгібітором агрегації тромбоцитів. Клопідогрель повинен піддаватися метаболізму за допомогою ензимів CYP2С19 для утворення активного метаболіту, який пригнічує агрегацію тромбоцитів. Активний метаболіт клопідогрелю селективно інгібує зв'язування аденозиндифосфату (АДФ) з його тромбоцитарним рецептором Р2Y12 і подальшу, обумовлену АДФ активацію глікопротеїнового комплексу GPIIb/IIIa, перешкоджаючи тим самим агрегації тромбоцитів. Внаслідок необоротності зв'язування тромбоцити, що піддалися впливу, пошкоджуються на весь залишок свого життя (приблизно, 7-10 днів), а відновлення нормальної функції тромбоцитів здійснюється зі швидкістю, відповідною тромбоцитарному циклу. Агрегація тромбоцитів, викликана агоністами відмінними від АДФ, теж пригнічується шляхом блокування посилення активації тромбоцитів, здійснюваної під впливом вивільненого АДФ. Оскільки активний метаболіт утворюється за допомогою ензимів CYP450, деякі з яких поліморфні або пригнічуються іншими лікарськими сполуками, не у всіх пацієнтів ступінь пригнічення тромбоцитів буває достатньою.
Фармакодинамічні ефекти
Повторні дози по 75 мг на добу вже з першого дня призводили до значного пригнічення агрегації тромбоцитів, викликаної АДФ. Інгібуючий ефект посилювався прогресивно і досягав рівноважного стану через 3-7 днів. У стадії рівноважного стану середній рівень інгібування, що спостерігався при дозі 75 мг на добу, становив від 40% до 60%. Агрегація тромбоцитів і час кровотечі поступово поверталися до вихідного рівня, як правило, через 5 днів після відміни лікування.
Клопідогрель є проліками, один з метаболітів якого є інгібітором агрегації тромбоцитів. Клопідогрель повинен піддаватися метаболізму за допомогою ензимів CYP2С19 для утворення активного метаболіту, який пригнічує агрегацію тромбоцитів. Активний метаболіт клопідогрелю селективно інгібує зв'язування аденозиндифосфату (АДФ) з його тромбоцитарним рецептором Р2Y12 і подальшу, обумовлену АДФ активацію глікопротеїнового комплексу GPIIb/IIIa, перешкоджаючи тим самим агрегації тромбоцитів. Внаслідок необоротності зв'язування тромбоцити, що піддалися впливу, пошкоджуються на весь залишок свого життя (приблизно, 7-10 днів), а відновлення нормальної функції тромбоцитів здійснюється зі швидкістю, відповідною тромбоцитарному циклу. Агрегація тромбоцитів, викликана агоністами відмінними від АДФ, теж пригнічується шляхом блокування посилення активації тромбоцитів, здійснюваної під впливом вивільненого АДФ. Оскільки активний метаболіт утворюється за допомогою ензимів CYP450, деякі з яких поліморфні або пригнічуються іншими лікарськими сполуками, не у всіх пацієнтів ступінь пригнічення тромбоцитів буває достатньою.
Фармакодинамічні ефекти
Повторні дози по 75 мг на добу вже з першого дня призводили до значного пригнічення агрегації тромбоцитів, викликаної АДФ. Інгібуючий ефект посилювався прогресивно і досягав рівноважного стану через 3-7 днів. У стадії рівноважного стану середній рівень інгібування, що спостерігався при дозі 75 мг на добу, становив від 40% до 60%. Агрегація тромбоцитів і час кровотечі поступово поверталися до вихідного рівня, як правило, через 5 днів після відміни лікування.
Фармакокінетика
Всмоктування
Після одноразового і повторного перорального прийому в дозі 75 мг на добу клопідогрель швидко всмоктується. Середні пікові плазмові концентрації незміненого клопідогрелю (приблизно 2,2-2,5 нг/мл після одноразового перорального прийому в дозі 75 мг) відзначалися, приблизно, через 45 хвилин після прийому. Судячи з виділюваних з сечею метаболітів клопідогрелю, всмоктування не менше ніж 50%.
Розподіл
Клопідогрель і його основний циркулюючий в крові (неактивний) метаболіт, утворюють оборотний зв'язок in vitro з протеїнами людської плазми (98% і 94% відповідно). Зв'язування in vitro є не насичуваним в широкому діапазоні концентрацій.
Біотрансформація
Клопідогрель піддається інтенсивному метаболізму в печінці. In vitro and in vivo клопідогрель метаболізується двома основними шляхами: один опосередкований естеразами і призводить до гідролізу з утворенням неактивного похідного карбонової кислоти (85% метаболітів, що знаходяться в кровотоці), інший опосередкований різними цитохромами Р450. Спочатку клопідогрель метаболізується до проміжного метаболіту, 2-оксо-клопідогрелю. Подальший метаболізм проміжного метаболіту 2-оксо-клопідогрелю призводить до утворення активного метаболіту, тіолового похідного клопідогрелю. Активний метаболіт утворюється в основному ферментом CYP2C19 за участю кількох інших CYP ферментів, включаючи CYP1A2, CYP2B6 і CYP3A4. In vitro цей шлях метаболізму опосередкований CYP3А4, CYP2С19, CYP1А2 і CYP2В6. In vitro активний тіоловий метаболіт швидко і необоротно зв'язується з рецепторами тромбоцитів, пригнічуючи тим самим агрегацію тромбоцитів.
Cmax активного метаболіту збільшується в 2 рази, як після одноразової навантажувальної дози клопідогрелю 300 мг, так і після прийому підтримуючої дози 75 мг протягом 4-х днів. Cmax спостерігається приблизно через 30-60 хвилин після прийому.
Виведення
Після прийому клопідогрелю, міченого-14С, приблизно 50% виділяється з сечею і приблизно 46% з каловими масами протягом 120 годин після введення. Після одноразової пероральної дози 75 мг період напіввиведення клопідогрелю становить приблизно 6 годин. Період напіввиведення основного циркулюючого в крові (неактивного) метаболіту становить 8 годин після одноразового і повторного прийомів.
Після одноразового і повторного перорального прийому в дозі 75 мг на добу клопідогрель швидко всмоктується. Середні пікові плазмові концентрації незміненого клопідогрелю (приблизно 2,2-2,5 нг/мл після одноразового перорального прийому в дозі 75 мг) відзначалися, приблизно, через 45 хвилин після прийому. Судячи з виділюваних з сечею метаболітів клопідогрелю, всмоктування не менше ніж 50%.
Розподіл
Клопідогрель і його основний циркулюючий в крові (неактивний) метаболіт, утворюють оборотний зв'язок in vitro з протеїнами людської плазми (98% і 94% відповідно). Зв'язування in vitro є не насичуваним в широкому діапазоні концентрацій.
Біотрансформація
Клопідогрель піддається інтенсивному метаболізму в печінці. In vitro and in vivo клопідогрель метаболізується двома основними шляхами: один опосередкований естеразами і призводить до гідролізу з утворенням неактивного похідного карбонової кислоти (85% метаболітів, що знаходяться в кровотоці), інший опосередкований різними цитохромами Р450. Спочатку клопідогрель метаболізується до проміжного метаболіту, 2-оксо-клопідогрелю. Подальший метаболізм проміжного метаболіту 2-оксо-клопідогрелю призводить до утворення активного метаболіту, тіолового похідного клопідогрелю. Активний метаболіт утворюється в основному ферментом CYP2C19 за участю кількох інших CYP ферментів, включаючи CYP1A2, CYP2B6 і CYP3A4. In vitro цей шлях метаболізму опосередкований CYP3А4, CYP2С19, CYP1А2 і CYP2В6. In vitro активний тіоловий метаболіт швидко і необоротно зв'язується з рецепторами тромбоцитів, пригнічуючи тим самим агрегацію тромбоцитів.
Cmax активного метаболіту збільшується в 2 рази, як після одноразової навантажувальної дози клопідогрелю 300 мг, так і після прийому підтримуючої дози 75 мг протягом 4-х днів. Cmax спостерігається приблизно через 30-60 хвилин після прийому.
Виведення
Після прийому клопідогрелю, міченого-14С, приблизно 50% виділяється з сечею і приблизно 46% з каловими масами протягом 120 годин після введення. Після одноразової пероральної дози 75 мг період напіввиведення клопідогрелю становить приблизно 6 годин. Період напіввиведення основного циркулюючого в крові (неактивного) метаболіту становить 8 годин після одноразового і повторного прийомів.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Клопідогрель призначається внутрішньо незалежно від прийому їжі.
Дорослим і літнім пацієнтам Клопідогрель призначають в одноразовій дозі 75 мг.
При гострому коронарному синдромі без підйому ST сегмента (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q) препарат призначається з одноразової навантажувальної дози 300 мг. Підтримуюча доза - 75 мг на добу (в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою в дозі 75-325 мг/добу) протягом 12 місяців. Максимальний терапевтичний ефект спостерігається через 3 місяці. Не рекомендується перевищувати дозу ацетилсаліцилової кислоти більше 100 мг, у зв'язку з підвищенням ризику розвитку кровотечі.
При гострому інфаркті міокарда з підйомом ST сегмента препарат призначається в дозі 75 мг на добу (в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою), починаючи з одноразової навантажувальної дози 300 мг, з застосуванням тромболітичних препаратів або без них. У пацієнтів у віці старше 75 років лікування Клопідогрель-Тева здійснюється без використання одноразової навантажувальної дози. Комбіновану терапію слід починати якомога раніше після появи симптомів і продовжувати мінімум 4 тижні.
При мерехтливій аритмії препарат призначається у вигляді одноразової добової дози 75 мг, в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою 75-100 мг на добу.
У разі пропуску прийому препарату менше ніж 12 годин від регулярного розкладу, пацієнту слід прийняти дозу відразу, а потім прийняти наступну дозу в звичайний запланований час. Якщо пройшло більше 12 годин, пацієнту слід прийняти дозу препарату в звичайний запланований час, не слід приймати подвійну дозу.
Порушення функції нирок
Досвід лікування клопідогрелом хворих з порушенням функції нирок обмежений.
Порушення функції печінки
Досвід по застосуванню препарату хворими з порушенням функції печінки середнього ступеня тяжкості, схильними до геморагічного діатезу, обмежений.
Дорослим і літнім пацієнтам Клопідогрель призначають в одноразовій дозі 75 мг.
При гострому коронарному синдромі без підйому ST сегмента (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q) препарат призначається з одноразової навантажувальної дози 300 мг. Підтримуюча доза - 75 мг на добу (в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою в дозі 75-325 мг/добу) протягом 12 місяців. Максимальний терапевтичний ефект спостерігається через 3 місяці. Не рекомендується перевищувати дозу ацетилсаліцилової кислоти більше 100 мг, у зв'язку з підвищенням ризику розвитку кровотечі.
При гострому інфаркті міокарда з підйомом ST сегмента препарат призначається в дозі 75 мг на добу (в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою), починаючи з одноразової навантажувальної дози 300 мг, з застосуванням тромболітичних препаратів або без них. У пацієнтів у віці старше 75 років лікування Клопідогрель-Тева здійснюється без використання одноразової навантажувальної дози. Комбіновану терапію слід починати якомога раніше після появи симптомів і продовжувати мінімум 4 тижні.
При мерехтливій аритмії препарат призначається у вигляді одноразової добової дози 75 мг, в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою 75-100 мг на добу.
У разі пропуску прийому препарату менше ніж 12 годин від регулярного розкладу, пацієнту слід прийняти дозу відразу, а потім прийняти наступну дозу в звичайний запланований час. Якщо пройшло більше 12 годин, пацієнту слід прийняти дозу препарату в звичайний запланований час, не слід приймати подвійну дозу.
Порушення функції нирок
Досвід лікування клопідогрелом хворих з порушенням функції нирок обмежений.
Порушення функції печінки
Досвід по застосуванню препарату хворими з порушенням функції печінки середнього ступеня тяжкості, схильними до геморагічного діатезу, обмежений.
Показання
Профілактика атеротромботичних подій:
- у пацієнтів з інфарктом міокарда (від кількох днів до < 35 днів), ішемічним інсультом (від 7 днів до < 6 місяців), діагностованим захворюванням периферичних артерій
- у пацієнтів з гострим коронарним синдромом без підйому ST сегмента (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q), в тому числі у пацієнтів, яким було проведено стентування під час проведення черезшкірної коронарної ангіопластики (ЧКВ), в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою
- гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST в комбінації з АСК у хворих на медикаментозному лікуванні, придатних для проведення тромболітичної терапії;
- у пацієнтів з мерехтливою аритмією, які мають хоч один фактор ризику розвитку серцево-судинних реакцій, хворі з непереносимістю антагоністів вітаміну К (АВК) і низьким ризиком розвитку кровотеч, в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою.
Протипоказання
- гостра кровотеча (в т.ч. при пептичній виразці або внутрішньочерепна кровотеча)
- тяжка печінкова недостатність
- вагітність, період лактації (грудне вигодовування)
- дитячий і підлітковий вік до 18 років, підвищена чутливість до клопідогрелю.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- З боку системи згортання крові: часто - кровотечі; нечасто - збільшення часу кровотечі.
- З боку травної системи: дуже часто - шлунково-кишкова кровотеча, діарея, болі в животі, диспепсія; нечасто - виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, блювання, нудота, запор, здуття живота; рідко - заочеревинна кровотеча; дуже рідко - шлунково-кишкова кровотеча і заочеревинна кровотеча з летальним результатом, панкреатит, коліт (включаючи неспецифічний виразковий коліт або лімфоцитарний коліт), стоматит, гостра печінкова недостатність, гепатит, відхилення від норми показників функції печінки.
- З боку системи кровотворення: нечасто - тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія; рідко - нейтропенія, включаючи тяжку нейтропенію; дуже рідко - тромботична тромбоцитопенічна пурпура, апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, анемія.
- З боку нервової системи: нечасто - внутрішньочерепна кровотеча (було повідомлено про кілька випадків з летальним результатом), головний біль, парестезія, запаморочення; дуже рідко - порушення смакового сприйняття, галюцинації, сплутаність свідомості.
- З боку органів чуття: нечасто - очні кровотечі (кон'юнктивальні, в тканини і сітківку ока); рідко - вертиго.
- З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - васкуліт, зниження АТ.
- З боку дихальної системи: часто - носова кровотеча; дуже рідко - кровотеча з дихальних шляхів (кровохаркання, легенева кровотеча), бронхоспазм, інтерстиціальна пневмонія.
- З боку імунної системи: дуже рідко - сироваткова хвороба, анафілактоїдні реакції.
- З боку шкіри та підшкірних тканин: часто - підшкірні крововиливи; нечасто - висип, свербіж, пурпура (підшкірне крововилив); дуже рідко - буллезний дерматит (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна еритема) ангіоневротичний набряк, еритематозний висип, кропив'янка, екзема, плоский лишай.
- З боку кістково-м'язової системи: дуже рідко - крововиливи в м'язи і суглоби, артрит, артралгія, міалгія.
- З боку сечовидільної системи: нечасто - гематурія; дуже рідко - гломерулонефрит, збільшення концентрації креатину в крові.
Передозування
Симптоми: подовження часу кровотечі і наступні з цього ускладнення.
Лікування: проводять відповідну терапію. Якщо необхідна швидка корекція подовженого часу кровотечі, рекомендується переливання тромбоцитарної маси. Специфічного антидоту немає.
Лікування: проводять відповідну терапію. Якщо необхідна швидка корекція подовженого часу кровотечі, рекомендується переливання тромбоцитарної маси. Специфічного антидоту немає.
Лікарняна взаємодія
Пероральні антикоагулянти: одночасне застосування клопідогрелю з пероральними антикоагулянтами не рекомендовано, оскільки дана комбінація може посилити кровотечу. Незважаючи на те, що прийом 75 мг клопідогрелю на добу не змінює фармакокінетику S-варфарину або міжнародне нормалізоване відношення (МНО) у хворих, які тривало приймають терапію варфарином, одночасне застосування клопідогрелю і варфарину підвищує ризик кровотечі через ефекти, які чинять на гемостаз обидва препарати.
Інгібітори глікопротеїну IIb/IIIа: клопідогрель слід застосовувати з обережністю у випадку хворих, які одночасно отримують інгібітори глікопротеїну IIb/IIIа.
Ацетилсаліцилова кислота (АСК): АСК не змінює обумовлене клопідогрелем пригнічення агрегації тромбоцитів, індукованої АДФ, однак клопідогрель посилює ефект АСК на агрегацію тромбоцитів, індуковану колагеном. Тим не менш, одночасний прийом АСК по 500 мг двічі на день протягом доби не викликає суттєвого збільшення часу кровотечі, обумовленого прийомом клопідогрелю. Між клопідогрелем і ацетилсаліциловою кислотою можливе фармакодинамічне взаємодія, яке веде до підвищеного ризику кровотечі. Отже, одночасне застосування цих препаратів слід здійснювати з обережністю. Тим не менш, клопідогрель і АСК призначаються спільно терміном до одного року.
Гепарин: клопідогрель не вимагає зміни дози гепарину або не впливає на ефект гепарину, що чиниться на згортання крові. Одночасне застосування гепарину не впливає на пригнічення агрегації тромбоцитів, викликане клопідогрелем. Між клопідогрелем і гепарином можливе фармакодинамічне взаємодія, яке веде до підвищеного ризику кровотечі. Отже, одночасне застосування цих препаратів повинно здійснюватися з обережністю.
Тромболітичні засоби: безпека спільного застосування клопідогрелю з фібринспецифічними і нефібринспецифічними тромболітичними засобами і гепаринами досліджена на хворих з гострим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущих кровотеч залишається аналогічною тій, що спостерігається при застосуванні тромболітичних засобів і гепарину спільно з АСК.
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): спільне застосування клопідогрелю і напроксену збільшує приховану крововтрату з шлунково-кишкового тракту. Однак, внаслідок відсутності достатніх клінічних досліджень по взаємодіям з іншими НПЗЗ, в даний час не ясно, чи характерний підвищений ризик шлунково-кишкових кровотеч для всіх НПЗЗ. Отже, одночасне застосування НПЗЗ (в тому числі інгібіторів ЦОГ-2) і клопідогрелю вимагає обережності.
СІОЗ (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну): оскільки СІОЗ впливають на активацію тромбоцитів і підвищують ризик кровотеч, їх спільне призначення з клопідогрелем вимагає обережності.
Інша одночасно проведена терапія: оскільки клопідогрель метаболізується до свого активного метаболіту частково за допомогою CYP2С19, то очікується, що застосування лікарських засобів, що пригнічують активність цього ензиму, призведе до зниження лікарських концентрацій активного метаболіту клопідогрелю. Клінічне значення цього взаємодії не ясно. Як міра обережності слід відмовитися від одночасного застосування лікарських засобів, які пригнічують CYP2С19.
До лікарських препаратів, що пригнічують CYP2С19, відносяться омепразол і езомепразол, флувоксамін, флуоксетин, моклобемід, вориконазол, флуконазол, тиклопідин, ципрофлоксацин, циметидин, карбамазепін, окскарбазепін і хлорамфенікол.
Інгібітори протонної помпи (ІПП):
Омепразол в дозі 80 мг один раз на добу, прийнятий або одночасно з клопідогрелем, або з дотриманням 12-годинного інтервалу між прийомами двох лікарських препаратів, знижує експозицію активного метаболіту на 45% (навантажувальна доза) і 40% (підтримуюча доза). Зниження з 39% (навантажувальна доза) і 21% (підтримуюча доза) пов'язане зі зниженням пригнічення агрегації тромбоцитів. Очікується, що езомепразол, прийнятий одночасно з клопідогрелем, також призведе до зниження експозиції активного метаболіту. Як міра обережності, не слід одночасно з клопідогрелем застосовувати омепразол або езомепразол.
Менш виражені зниження експозиції метаболіту спостерігаються у випадку пантопразолу і лансопразолу.
Плазмові концентрації активного метаболіту знижуються на 20% (навантажувальна доза) і на 14% (підтримуюча доза) під час лікування пантопразолом в дозі по 80 мг один раз на день. Це супроводжується зниженням середнього пригнічення агрегації тромбоцитів на 15% і 11% відповідно. Це означає, що клопідогрель можна застосовувати разом з пантопразолом.
Доказів того, що інші лікарські засоби, що знижують кислотність в шлунку, такі як блокатори Н2-рецепторів (за винятком циметидину, який є інгібітором CYP2С19) або антациди, перешкоджають антитромбоцитарній активності клопідогрелю, немає.
Інші лікарські препарати:
Клінічно важливих фармакодинамічних взаємодій не спостерігається, при прийомі клопідогрелю спільно з атенололом або ніфедипіном або з цими обома речовинами. Одночасне застосування фенобарбіталу або естрогену також не чинить суттєвого впливу на фармакодинамічну активність клопідогрелю.
Фармакокінетика дигоксину і теофіліну не змінюється при одночасному застосуванні з клопідогрелем.
Антацидні засоби не змінюють ступінь абсорбції клопідогрелю.
Через ризик збільшення концентрації в плазмі, одночасний прийом клопідогрелю і лікарських засобів, попередньо очищених CYP2C8 метаболізмом (репаглінід, паклітаксел), повинно здійснюватися з обережністю.
Не відзначалося клінічно значущих небажаних взаємодій клопідогрелю з діуретиками: бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (інгібітори АПФ), антагоністи кальцію, препарати для зниження рівня холестерину, коронарні вазодилататори, протидіабетичні препарати (в т. ч. інсулін), протиепілептичні засоби, а також блокатори GPIIb/IIIa-рецепторів.
Інгібітори глікопротеїну IIb/IIIа: клопідогрель слід застосовувати з обережністю у випадку хворих, які одночасно отримують інгібітори глікопротеїну IIb/IIIа.
Ацетилсаліцилова кислота (АСК): АСК не змінює обумовлене клопідогрелем пригнічення агрегації тромбоцитів, індукованої АДФ, однак клопідогрель посилює ефект АСК на агрегацію тромбоцитів, індуковану колагеном. Тим не менш, одночасний прийом АСК по 500 мг двічі на день протягом доби не викликає суттєвого збільшення часу кровотечі, обумовленого прийомом клопідогрелю. Між клопідогрелем і ацетилсаліциловою кислотою можливе фармакодинамічне взаємодія, яке веде до підвищеного ризику кровотечі. Отже, одночасне застосування цих препаратів слід здійснювати з обережністю. Тим не менш, клопідогрель і АСК призначаються спільно терміном до одного року.
Гепарин: клопідогрель не вимагає зміни дози гепарину або не впливає на ефект гепарину, що чиниться на згортання крові. Одночасне застосування гепарину не впливає на пригнічення агрегації тромбоцитів, викликане клопідогрелем. Між клопідогрелем і гепарином можливе фармакодинамічне взаємодія, яке веде до підвищеного ризику кровотечі. Отже, одночасне застосування цих препаратів повинно здійснюватися з обережністю.
Тромболітичні засоби: безпека спільного застосування клопідогрелю з фібринспецифічними і нефібринспецифічними тромболітичними засобами і гепаринами досліджена на хворих з гострим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущих кровотеч залишається аналогічною тій, що спостерігається при застосуванні тромболітичних засобів і гепарину спільно з АСК.
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): спільне застосування клопідогрелю і напроксену збільшує приховану крововтрату з шлунково-кишкового тракту. Однак, внаслідок відсутності достатніх клінічних досліджень по взаємодіям з іншими НПЗЗ, в даний час не ясно, чи характерний підвищений ризик шлунково-кишкових кровотеч для всіх НПЗЗ. Отже, одночасне застосування НПЗЗ (в тому числі інгібіторів ЦОГ-2) і клопідогрелю вимагає обережності.
СІОЗ (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну): оскільки СІОЗ впливають на активацію тромбоцитів і підвищують ризик кровотеч, їх спільне призначення з клопідогрелем вимагає обережності.
Інша одночасно проведена терапія: оскільки клопідогрель метаболізується до свого активного метаболіту частково за допомогою CYP2С19, то очікується, що застосування лікарських засобів, що пригнічують активність цього ензиму, призведе до зниження лікарських концентрацій активного метаболіту клопідогрелю. Клінічне значення цього взаємодії не ясно. Як міра обережності слід відмовитися від одночасного застосування лікарських засобів, які пригнічують CYP2С19.
До лікарських препаратів, що пригнічують CYP2С19, відносяться омепразол і езомепразол, флувоксамін, флуоксетин, моклобемід, вориконазол, флуконазол, тиклопідин, ципрофлоксацин, циметидин, карбамазепін, окскарбазепін і хлорамфенікол.
Інгібітори протонної помпи (ІПП):
Омепразол в дозі 80 мг один раз на добу, прийнятий або одночасно з клопідогрелем, або з дотриманням 12-годинного інтервалу між прийомами двох лікарських препаратів, знижує експозицію активного метаболіту на 45% (навантажувальна доза) і 40% (підтримуюча доза). Зниження з 39% (навантажувальна доза) і 21% (підтримуюча доза) пов'язане зі зниженням пригнічення агрегації тромбоцитів. Очікується, що езомепразол, прийнятий одночасно з клопідогрелем, також призведе до зниження експозиції активного метаболіту. Як міра обережності, не слід одночасно з клопідогрелем застосовувати омепразол або езомепразол.
Менш виражені зниження експозиції метаболіту спостерігаються у випадку пантопразолу і лансопразолу.
Плазмові концентрації активного метаболіту знижуються на 20% (навантажувальна доза) і на 14% (підтримуюча доза) під час лікування пантопразолом в дозі по 80 мг один раз на день. Це супроводжується зниженням середнього пригнічення агрегації тромбоцитів на 15% і 11% відповідно. Це означає, що клопідогрель можна застосовувати разом з пантопразолом.
Доказів того, що інші лікарські засоби, що знижують кислотність в шлунку, такі як блокатори Н2-рецепторів (за винятком циметидину, який є інгібітором CYP2С19) або антациди, перешкоджають антитромбоцитарній активності клопідогрелю, немає.
Інші лікарські препарати:
Клінічно важливих фармакодинамічних взаємодій не спостерігається, при прийомі клопідогрелю спільно з атенололом або ніфедипіном або з цими обома речовинами. Одночасне застосування фенобарбіталу або естрогену також не чинить суттєвого впливу на фармакодинамічну активність клопідогрелю.
Фармакокінетика дигоксину і теофіліну не змінюється при одночасному застосуванні з клопідогрелем.
Антацидні засоби не змінюють ступінь абсорбції клопідогрелю.
Через ризик збільшення концентрації в плазмі, одночасний прийом клопідогрелю і лікарських засобів, попередньо очищених CYP2C8 метаболізмом (репаглінід, паклітаксел), повинно здійснюватися з обережністю.
Не відзначалося клінічно значущих небажаних взаємодій клопідогрелю з діуретиками: бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (інгібітори АПФ), антагоністи кальцію, препарати для зниження рівня холестерину, коронарні вазодилататори, протидіабетичні препарати (в т. ч. інсулін), протиепілептичні засоби, а також блокатори GPIIb/IIIa-рецепторів.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою, 75 мг.
Одна таблетка містить
Активна речовина – клопідогрелю гідросульфат 97,87 мг.
еквівалентно 75 мг клопідогрелю.
допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон (Тип А), гліцеролу дибехенат, тальк.
склад оболонки: Opadry II 85G34669 Рожевий: спирт полівініловий, тальк, діоксид титану Е 171, макрогол 3350, лецитин (Е322), оксид заліза (III) червоний Е172 Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою рожевого кольору, діаметром 9 мм і гравіюванням букви «I» на одній стороні.
Одна таблетка містить
Активна речовина – клопідогрелю гідросульфат 97,87 мг.
еквівалентно 75 мг клопідогрелю.
допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон (Тип А), гліцеролу дибехенат, тальк.
склад оболонки: Opadry II 85G34669 Рожевий: спирт полівініловий, тальк, діоксид титану Е 171, макрогол 3350, лецитин (Е322), оксид заліза (III) червоний Е172 Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою рожевого кольору, діаметром 9 мм і гравіюванням букви «I» на одній стороні.
