Натрію тіосульфат

Дезінтоксикаційне, десенсибілізуюче, протизапальне, протипаразитарне, протисвербіжне.

Натрію тіосульфат - комплексоутворюючий засіб. При введенні в організм чинить дезінтоксикаційну дію. Утворює нетоксичні або малотоксичні сполуки з ціанідами. Основним механізмом детоксикації при отруєнні синильною кислотою та її солями (ціанідами) є утворення менш отруйних роданистих сполук (тіоціанат) за участю ферменту роданази - тіосульфатціанідсератрансферази (виявлений у багатьох тканинах, але максимальну активність проявляє в печінці). Організм людини має здатність до ендогенної детоксикації ціанідів, проте роданазна система працює повільно, і при отруєнні ціанідом її активності недостатньо для детоксикації, у зв'язку з чим для прискорення реакції, каталічної роданазою, необхідне введення в організм натрію тіосульфату, який є донором сірки.

Після внутрішньовенного введення натрію тіосульфат розподіляється у позаклітинній рідині. Об'єм розподілу становить 0,15 л/кг. 20-50% екзогенно введеного натрію тіосульфату виводиться нирками в незміненому вигляді. Період напіввиведення (Т1/2) після внутрішньовенного введення 1 г натрію тіосульфату становить приблизно 20 хвилин, при введенні вищих доз у здорових добровольців (150 мг/кг, тобто 9 г на 60 кг маси тіла) Т1/2 становить 182 хвилини.

Для дорослих:

Отруєння сполуками миш'яку, ртуті, свинцю, ціанідами, солями йоду, брому. У складі комбінованої терапії алергічних захворювань, артриту, невралгії.

Підвищена чутливість до натрію тіосульфату.

З обережністю: ниркова недостатність (уповільнене виведення утворених сполук), похилий вік (внаслідок можливого порушення функції нирок); дитячий і підлітковий вік до 18 років

При отруєнні ціанідами рекомендується одночасне призначення натрію нітриту, при цьому натрію тіосульфат вводять після натрію нітриту.

При інтоксикації ціанідами слід уникати зволікання при введенні антидоту (можливий швидкий летальний наслідок). Необхідно ретельно спостерігати за пацієнтом протягом 24-48 годин у зв'язку з можливим поверненням симптомів отруєння ціанідами. У разі відновлення симптомів введення натрію тіосульфату слід повторити в половинній дозі.

У період лікування необхідно контролювати показник гемоглобіну та гематокриту.

При наявності метгемоглобінемії вимірювання насичення киснем з використанням стандартних методик пульсоксиметрії та розрахункових значень насичення киснем на основі виміряного РО2 ненадійні.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автомобілем та заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

З боку серцево-судинної системи: зниження АТ.

З боку нервової системи: головний біль, дезорієнтація, солоний присмак у роті, відчуття тепла по всьому тілу.

З боку травної системи: нудота, блювання.

З боку системи згортання крові: подовження часу кровотечі.

Інші: алергічні реакції.

Дані про передозування натрію тіосульфату обмежені. Пероральний прийом 3 г натрію тіосульфату на добу протягом 1-2 тижнів у людини супроводжувався зниженням ступеня насичення артеріальної крові киснем нижче 75%, що було пов'язано зі зсувом вправо кривої дисоціації кисню та гемоглобіну. Відновлення ступеня насичення артеріальної крові киснем до початкового рівня спостерігалося через 1 тиждень після припинення введення натрію тіосульфату. Повідомлялося, що одноразове введення 20 мл 20% розчину натрію тіосульфату не змінювало показники насичення крові киснем.

Категорично не можна допускати контакту натрію тіосульфату з нітратами, перманганатом калію.

Хімічно несумісний з гідроксикобаламіном, у зв'язку з чим їх не можна вводити через один і той же пристрій для в/в введення.

Не повідомлялося про хімічну несумісність натрію тіосульфату та натрію нітриту, що вводяться послідовно через одну і ту ж лінію для в/в введення.

Розчин для внутрішньовенного введення, 300 мг/мл.
По 5 мл, 10 мл в ампули безбарвного нейтрального скла.
По 10 ампул з інструкцією по застосуванню та скарифікатором ампульним в коробку з картону.
По 5 або 10 ампул в контурну чарункову упаковку з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої або без фольги.
1 або 2 контурні чарункові упаковки з інструкцією по застосуванню та скарифікатором ампульним в пачку з картону.
При упаковці ампул з кільцем зламу або з надрізом і точкою скарифікатор ампульний не вкладають.