Соматулін
Somatuline
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Ланреотид, Генфастат
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp. "Somatuline" 30 mg
D.S. Внутрішньом'язово
D.S. Внутрішньом'язово
Фармакологічні властивості
Ланреотид є синтетичним пептидом, аналогом природного соматостатину.
Подібно до соматостатину, ланреотид пригнічує ряд ендокринних, екзокринних і паракринних механізмів. Виявлена виражена тропність ланреотиду до соматостатинових рецепторів людини (SSTR) 2, 3 і 5, і низька тропність до SSTR1 і 4. Активність SSTR2 і 5 є основним механізмом, що лежить в основі пригнічення секреції гормону росту (ГР).
Ланреотид чинить загальну екзокринну антисекреторну дію. Він пригнічує базальну секрецію інгібуючих пептидів шлунка і поліпептидів підшлункової залози, але не впливає на секрецію травних ферментів або шлункову секрецію. Ланреотид суттєво пригнічує індуковане їжею посилення кровотоку у верхній мезентеріальній артерії і портальній вені. Ланреотид суттєво зменшує стимульовану простагландином Е1 секрецію води. Ланреотид зменшує рівень пролактину у пацієнтів з акромегалією, які отримують лікування протягом тривалого часу. Ланреотид пригнічує синтез тиреотропного гормону гіпофіза, результатом чого є нормалізація функції щитовидної залози у пацієнтів з тиреотропними аденомами. Ланреотид має набагато більш виражену і тривалу дію порівняно з природним соматостатином.
Подібно до соматостатину, ланреотид пригнічує ряд ендокринних, екзокринних і паракринних механізмів. Виявлена виражена тропність ланреотиду до соматостатинових рецепторів людини (SSTR) 2, 3 і 5, і низька тропність до SSTR1 і 4. Активність SSTR2 і 5 є основним механізмом, що лежить в основі пригнічення секреції гормону росту (ГР).
Ланреотид чинить загальну екзокринну антисекреторну дію. Він пригнічує базальну секрецію інгібуючих пептидів шлунка і поліпептидів підшлункової залози, але не впливає на секрецію травних ферментів або шлункову секрецію. Ланреотид суттєво пригнічує індуковане їжею посилення кровотоку у верхній мезентеріальній артерії і портальній вені. Ланреотид суттєво зменшує стимульовану простагландином Е1 секрецію води. Ланреотид зменшує рівень пролактину у пацієнтів з акромегалією, які отримують лікування протягом тривалого часу. Ланреотид пригнічує синтез тиреотропного гормону гіпофіза, результатом чого є нормалізація функції щитовидної залози у пацієнтів з тиреотропними аденомами. Ланреотид має набагато більш виражену і тривалу дію порівняно з природним соматостатином.
Фармакодинаміка
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Фармакокінетика
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Препарат вводиться тільки внутрішньом'язово (в/м) у спеціалізованих установах і в точній відповідності з даною інструкцією.
Режим дозування і тривалість терапії встановлюють індивідуально для кожного пацієнта залежно від відповідної реакції (яка оцінюється на основі зменшення вираженості симптомів і/або зниження рівня гормону росту (ГР) і/або інсуліноподібного фактора росту (ІФР-1).
При акромегалії у пацієнтів, які очікують операції або у пацієнтів, яким хірургічне лікування не показане, лікування починають з однієї в/м ін'єкції 30 мг препарату через кожні 10 днів.
При акромегалії у пацієнтів, у яких секреція гормону росту не нормалізувалася після оперативного лікування або променевої терапії, лікування починають з однієї в/м ін'єкції 30 мг препарату через кожні 14 днів. Перед кожною наступною ін'єкцією проводять дослідження рівнів ГР і ІФР-1. При недостатній ефективності лікування (рівень ГР вище 2.5 нг/мл) схема лікування може бути змінена на 1 ін'єкцію 30 мг препарату 1 раз в 10 днів. При рівні ГР між 2.5 нг/мл і 1 нг/мл рекомендується залишити попередню кратність введення.
При карциноїдних пухлинах початкова доза може становити 30 мг 1 раз в 10 днів. У разі недостатньої ефективності лікування, оцінюваної за вираженістю клінічних симптомів (припливи, діарея), дана схема може бути змінена на 1 ін'єкцію 30 мг препарату 1 раз в 10 днів.
При фістулі органів травного тракту лікування починають з пробної в/м ін'єкції для оцінки ефективності лікування. У разі скорочення обсягу виділення з фістули не менше ніж на 50 % через 72 год після ін'єкції, препарат застосовується далі 1 раз в 10 днів до загоєння фістули. Максимальна кількість додаткових ін'єкцій - 3. У 50 % пацієнтів повне закриття фістули спостерігалося протягом 14 днів.
Інструкція з приготування і введення препарату:
Змішування ліофілізату з доданим розчинником повинно виконуватися безпосередньо перед ін'єкцією шляхом збовтування вмісту флакона плавними рухами, обертаючи флакон 20 або 30 разів між пальцями до отримання однорідної суспензії білого або білого з кремовим відтінком кольору. Суспензія не повинна змішуватися з іншими препаратами.
Режим дозування і тривалість терапії встановлюють індивідуально для кожного пацієнта залежно від відповідної реакції (яка оцінюється на основі зменшення вираженості симптомів і/або зниження рівня гормону росту (ГР) і/або інсуліноподібного фактора росту (ІФР-1).
При акромегалії у пацієнтів, які очікують операції або у пацієнтів, яким хірургічне лікування не показане, лікування починають з однієї в/м ін'єкції 30 мг препарату через кожні 10 днів.
При акромегалії у пацієнтів, у яких секреція гормону росту не нормалізувалася після оперативного лікування або променевої терапії, лікування починають з однієї в/м ін'єкції 30 мг препарату через кожні 14 днів. Перед кожною наступною ін'єкцією проводять дослідження рівнів ГР і ІФР-1. При недостатній ефективності лікування (рівень ГР вище 2.5 нг/мл) схема лікування може бути змінена на 1 ін'єкцію 30 мг препарату 1 раз в 10 днів. При рівні ГР між 2.5 нг/мл і 1 нг/мл рекомендується залишити попередню кратність введення.
При карциноїдних пухлинах початкова доза може становити 30 мг 1 раз в 10 днів. У разі недостатньої ефективності лікування, оцінюваної за вираженістю клінічних симптомів (припливи, діарея), дана схема може бути змінена на 1 ін'єкцію 30 мг препарату 1 раз в 10 днів.
При фістулі органів травного тракту лікування починають з пробної в/м ін'єкції для оцінки ефективності лікування. У разі скорочення обсягу виділення з фістули не менше ніж на 50 % через 72 год після ін'єкції, препарат застосовується далі 1 раз в 10 днів до загоєння фістули. Максимальна кількість додаткових ін'єкцій - 3. У 50 % пацієнтів повне закриття фістули спостерігалося протягом 14 днів.
Інструкція з приготування і введення препарату:
Змішування ліофілізату з доданим розчинником повинно виконуватися безпосередньо перед ін'єкцією шляхом збовтування вмісту флакона плавними рухами, обертаючи флакон 20 або 30 разів між пальцями до отримання однорідної суспензії білого або білого з кремовим відтінком кольору. Суспензія не повинна змішуватися з іншими препаратами.
Показання
— акромегалія у пацієнтів, які очікують операції або у пацієнтів, яким хірургічне лікування не показане або, якщо секреція гормону росту не нормалізувалася після оперативного лікування або променевої терапії;
— симптоматична терапія припливів і діареї при карциноїдних пухлинах;
— фістула органів травного тракту, що виникла в результаті хірургічного втручання.
— симптоматична терапія припливів і діареї при карциноїдних пухлинах;
— фістула органів травного тракту, що виникла в результаті хірургічного втручання.
Протипоказання
— вагітність і лактація;
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— ускладнений, нелікований холелітіаз;
— дитячий і підлітковий вік до 18 років.
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— ускладнений, нелікований холелітіаз;
— дитячий і підлітковий вік до 18 років.
Особливі вказівки
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Побічні ефекти
— Дуже часто ( 1/10): діарея або рідкий стілець, абдомінальний біль, метеоризм, анорексія, нудота, блювання. При тривалому застосуванні препарату можливе утворення каменів у жовчному міхурі (безсимптомний холелітіаз), помірний перехідний біль у місці ін'єкції, іноді супроводжуваний місцевою гіперемією.
— Часто (1/100,
— Часто (1/100,
Передозування
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська взаємодія
Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.
Лікарська форма
Ліофілізат д/пригот. сусп. д/в/м введен. пролонг. дії 30 мг: фл. 1 шт. в компл. з розчинником, шприцем і 2 голками
Ліофілізат для приготування суспензії для в/м введення пролонгованої дії у вигляді спеченого порошку практично білого кольору, відновлена суспензія гомогенна, молочного кольору.
1 фл.
ланреотиду ацетат 40 мг,
що відповідає вмісту ланреотиду 30 мг.
Допоміжні речовини: сополімер лактід-гліколід, сополімер лактід-гліколік, манітол, кармелоза натрію, полісорбат 80.
Розчинник: манітол, вода д/і.
Флакони скляні (1) у комплекті з розчинником (амп. 2 мл 1 шт.) і упаковкою ячейковою контурною зі шприцем одноразовим і голками одноразовими (2 шт.) - коробки картонні.
Ліофілізат для приготування суспензії для в/м введення пролонгованої дії у вигляді спеченого порошку практично білого кольору, відновлена суспензія гомогенна, молочного кольору.
1 фл.
ланреотиду ацетат 40 мг,
що відповідає вмісту ланреотиду 30 мг.
Допоміжні речовини: сополімер лактід-гліколід, сополімер лактід-гліколік, манітол, кармелоза натрію, полісорбат 80.
Розчинник: манітол, вода д/і.
Флакони скляні (1) у комплекті з розчинником (амп. 2 мл 1 шт.) і упаковкою ячейковою контурною зі шприцем одноразовим і голками одноразовими (2 шт.) - коробки картонні.
