Сорцеф

Антибіотик-цефалоспорин III-го покоління. Його бактерицидна активність (здатність вбивати бактерії) обумовлена пригніченням вироблення компонентів клітинних оболонок. Активний проти більшості Грам(+) і Грам(-) мікроорганізмів. Характеризується даний препарат високою стійкістю до пеніциліназ, цефалоспориназ (β-лактамаз) бактерій. Активний проти наступних мікроорганізмів: Streptococcus pneumonіae, Streptococcus pyogenes, Haemophіlus influenzae, Moraxella catarrhalіs, Escherichia coli, Proteus mirabіlis, Neisserіa gonorrhoeae, Streptococcus agalactiae, Haemophilus paraіnfluenzae, Proteus vulgarіs, Klebsiella pneumonіae, Klebsіella oxytoca, Pasteurella multocіda, Providencіa spp., Salmonella spp., Shіgella spp., Citrobacter amalonatіcus, Citrobacter dіversus. До цього антибіотику стійкі Enterococcus spp., Lіsteria monocytogenes, Pseudomonas spp., більшість штамів Enterobacter spp., Staphylococcus spp., Bacteroides fragіlis, Clostridium spp.

Цефіксим – антибіотик групи цефалоспоринів III покоління для внутрішнього застосування. В умовах in vitro проявляє значну бактерицидну активність щодо широкого спектра грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів.
Клінічно ефективний при лікуванні інфекцій, викликаних найбільш частими патогенними мікроорганізмами, включаючи Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, E.coli, Proteus Mirabilis, Klebsiella species, Haemophilus influenzae (бета-лактамази – позитивні і негативні), Branhamella catarrhalis (бета-лактамази – позитивні і негативні) і Enterobacter species. Має високу ступінь стабільності в присутності бета-лактамаз.
Більшість штамів ентерококів (Streptococcus faecalis, Streptococci групи D) і Staphylococci (в тому числі коагулазопозитивні, коагулазонегативні і метицилінстійкі штами) стійкі до цефіксиму. Крім того, більшість штамів Pseudomonas, Bacteroides fragilis, Listeria monocytogenes і Clostridia стійкі до цефіксиму.

Всмоктування. Абсолютна біодоступність після перорального застосування цефіксиму становить 22-54 %. Оскільки наявність їжі значно не впливає на всмоктування, цефікс можна призначати незалежно від вживання їжі. Максимальний рівень у сироватці крові після прийому рекомендованих доз для дорослих або дітей становить від 1,5 до 3 мкг/мл. При повторній дозуванні відбувається незначне накопичення цефіксиму або практично не відбувається його накопичення.
Розподіл. Цефіксим майже повністю зв'язується з фракцією альбуміну, середня вільна фракція становить приблизно 30 %.
Метаболізм. Метаболіти цефіксиму не були ізольовані з сироватки крові або сечі людини.
Виведення. Цефіксим виводиться в основному в незміненому вигляді з сечею. Переважним механізмом є клубочкова фільтрація.
Немає даних про проникнення цефіксиму в грудне молоко.

Для дорослих:

Для дітей:

Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до препарату мікроорганізмами:

• інфекції верхніх дихальних шляхів (в тому числі запалення середнього вуха) та інші інфекції верхніх дихальних шляхів (синусит, фарингіт, тонзиліт бактеріальної етіології) у разі відомої або підозрюваної стійкості збудника до інших часто використовуваних антибіотиків, або у разі ризику неефективності лікування;
• інфекції нижніх дихальних шляхів (в тому числі гострий бронхіт і загострення хронічного бронхіту);
• інфекції сечовивідних шляхів (в тому числі цистит, цистоуретрит, неускладнений пієлонефрит).

Клінічно ефективний при лікуванні інфекцій, викликаних найбільш частими патогенними мікроорганізмами, включаючи Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, E.coli, Proteus mirabilis, Klebsiella species, Haemophilus influenzae (бета-лактамази – позитивні і негативні), Branhamella catarrhalis (бета-лактамази – позитивні і негативні) і Enterobacter species. Має високу ступінь стабільності в присутності бета-лактамаз.
Більшість штамів ентерококів (Streptococcus faecalis, Streptococci групи D) і Staphylococci (в тому числі коагулазопозитивні, коагулазонегативні і метицилінстійкі штами) стійкі до цефіксиму. Крім того, більшість штамів Pseudomonas, Bacteroides fragilis, Listeria monocytogenes і Clostridia стійкі до цефіксиму.

• при алергії на цефалоспорини, пеніциліни;
• при алергії на цефіксим, непереносимості допоміжних компонентів;
• у дітей до 6 місяців;
• при порфірії.

З обережністю застосовується Сорцеф при нирковій недостатності, коліті (в минулому), у літніх людей, вагітних.

Сорцеф з обережністю призначають пацієнтам з порушеною функцією нирок, алергіями, кровотечами і хворобами ШКТ в анамнезі. У суспензії є глюкоза, і на це варто звертати увагу пацієнтам з цукровим діабетом.
У разі передозування препаратом або при нирковій недостатності є ризик розвитку енцефалопатії.
При тривалому прийомі Сорцеф може викликати псевдомембранозний коліт, тому потрібно приділяти особливу увагу таким побічним реакціям, як діарея, дисбактеріоз, диспепсія і дискомфорт у животі. Якщо такі реакції інтенсивні, то обов'язково попередьте про це лікаря.
Сорцеф не призначають недоношеним дітям, новонародженим, а також вагітним і годуючим, оскільки його безпека для цієї групи не доведена.
При лікуванні препаратом Сорцеф лікарі не рекомендують вживати алкоголь.

• Зміни аналізу крові: лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, еозинофілія, порушення згортання крові.
• Сечостатеві розлади: підвищення концентрації креатиніну в крові, гематурія.
• Алергічні реакції: кропив'янка, шкірний свербіж, синдром Лайєлла, лікарська лихоманка, гемолітична анемія, інтерстиціальний нефрит, синдром, що нагадує сироваткову хворобу, анафілактичний шок.
• Травні розлади: болі в животі, діарея, порушення травлення, нудота, псевдомембранозний коліт.
• Неврологічні розлади: головні болі, запаморочення, дисфорія.
• Гепатобіліарні розлади: підвищення рівня лужної фосфатази, трансаміназ, гепатит, холестатична жовтяниця.

Випадків передозування препарату не спостерігалося. Побічні реакції, відзначені при застосуванні препарату в дозах до 2 г у здорових учасників дослідження, не відрізнялися від побічних реакцій, відзначених у пацієнтів, які приймали препарат у рекомендованих дозах.
Симптоми: посилення прояву побічних реакцій.
Лікування. Промивання шлунка, симптоматична і підтримуюча терапія. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз або перитонеальний діаліз тільки в незначній мірі сприяють виведенню цефіксиму з організму.

Блокатори канальцевої секреції (алопуринол, пробенецид, діуретики та інші) підвищують Cmax цефіксиму в плазмі крові, уповільнюючи виділення цефіксиму нирками, що може призвести до симптомів передозування.
Саліцилова кислота підвищує вільний цефіксим на 50% внаслідок переміщення цефіксиму з місць зв'язування з протеїнами; цей ефект залежить від концентрації.
Одночасне застосування з карбамазепіном може викликати підвищення його концентрації в плазмі крові, тому доцільно контролювати рівень карбамазепіну в плазмі крові.
При комбінованому застосуванні цефіксиму з потенційно нефротоксичними речовинами (аміноглікозидами, колістином, поліміксином, віоміцином) або сильнодіючими діуретиками (етакриновою кислотою, фуросемідом) існує підвищений ризик розвитку ниркової недостатності.
Ніфедипін підвищує біодоступність, але клінічна взаємодія не визначена.
Потенційно, подібно до інших антибіотиків, при застосуванні препарату може виникати зниження реадсорбції естрогенів і ефективності комбінованих пероральних контрацептивів.
Антациди, що містять магнію або алюмінію гідроксид, уповільнюють всмоктуваність препарату.
Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, збільшення протромбінового часу зареєстровано у деяких пацієнтів, тому слід дотримуватися обережності хворим, які застосовують антикоагулянтну терапію.
Цефіксим слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які отримують антикоагулянти типу кумарину, наприклад варфарин калію. Оскільки цефіксим може посилювати ефекти антикоагулянтів, можливе збільшення протромбінового часу з/без клінічних проявів кровотеч.
Під час лікування цефіксимом можлива хибнопозитивна пряма реакція Кумбса і хибнопозитивна реакція на глюкозу в сечі при застосуванні таблеток з сульфатом міді, р-ров Бенедикта або Фелінга. Для визначення глюкози в сечі рекомендується використовувати глюкозооксидазний тест.

Таблетки 400 мг N10.
1 таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить цефіксиму 400 мг (у формі цефіксиму тригідрату 447,630 мг);

допоміжні речовини: желатин; кальцію гідрофосфат, дигідрат; крохмаль кукурудзяний; крохмаль прежелатинізований; магнію стеарат; натрію лаурилсульфат; целюлоза мікрокристалічна; гіпромелоза; макрогол 4000; титану діоксид (Е 171).
Склад:
Діюча речовина: цефіксим
5 мл суспензії містять цефіксиму 100 мг (у формі цефіксиму три гідрату 112 мг)
допоміжні речовини: натрію бензоат (Е 211), сахароза, ксантанова камедь, ароматизатор апельсиновий 860293 TD 0590.
Для 60 мл суспензії:
по 32 г грануляту у флаконі з темного скла з алюмінієвою загвинчувальною кришкою, з прокладкою з поліетилену і контролем першого відкривання, з пластмасовою мірною ложкою в картонній коробці.
Для 100 мл суспензії:
по 53 г грануляту у флаконі з темного скла з алюмінієвою загвинчувальною кришкою, з прокладкою з поліетилену і контролем першого відкривання, з пластмасовою мірною ложкою в картонній коробці.