Сумалек
Sumalek
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Азимед, Азикар, Азитроміцин, Азитрус, Зетамакс, Зиромін
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp: "Sumalek" 0,5.
D. t. d. N. 3 in tab.
D. S. По 1 таблетці 1 раз на день через 2 години після їжі.
Rp.: Suspensei "Sumalek" 60 ml
D.t.d: №1 in flac.
S: по 5 мл 1 р/день
D. t. d. N. 3 in tab.
D. S. По 1 таблетці 1 раз на день через 2 години після їжі.
Rp.: Suspensei "Sumalek" 60 ml
D.t.d: №1 in flac.
S: по 5 мл 1 р/день
Фармакологічні властивості
Антибактеріальний засіб широкого спектра дії азитроміцин, перший представник підкласу азалідів, діє бактеріостатично. Зв'язуючись з 50S субодиницею рибосом, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції, пригнічує синтез білка, уповільнює ріст і розмноження бактерій, у високих концентраціях чинить бактерицидний ефект.
Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae; анаеробних бактерій: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp.; Prevotella spp., Porphyromonas spp; інших мікроорганізмів: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi. Мікроорганізми можуть спочатку бути стійкими до дії антибіотика або можуть набувати стійкість до нього. Таким чином, розрізняють природну і набуту стійкість до азитроміцину. Набута стійкість виробляється швидко, але після припинення контакту з азитроміцином з часом чутливість до нього відновлюється. Стійкість мікроорганізмів до азитроміцину є внутрішньогруповою і перехресною. Тривале персистування азитроміцину в організмі в низьких концентраціях, які не пригнічують ріст мікроорганізмів, але викликають мутації, сприяє розвитку стійкості. Основними механізмами розвитку стійкості є: модифікація мішені (мікроорганізму) за рахунок метилювання аденіну в 23S-рибосомальній РНК, виштовхування антибіотика з мікробної клітини та інактивація антибіотика мікробними естеразами.
Мікроорганізми, здатні розвинути стійкість до азитроміцину. грампозитивні аероби - Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-стійкі штами).
Спочатку стійкі мікроорганізми: грампозитивні аероби - Enterococcus faecalis, Staphylococcus spp. (метицилін-стійкі штами стафілокока проявляють дуже високий ступінь стійкості до макролідів); грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину; анаероби - Bacteroides fragilis.
Для оптимізації антимікробної хіміотерапії азитроміцином раціонально керуватися локальною інформацією про чутливість до цього антибіотика.
Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae; анаеробних бактерій: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp.; Prevotella spp., Porphyromonas spp; інших мікроорганізмів: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi. Мікроорганізми можуть спочатку бути стійкими до дії антибіотика або можуть набувати стійкість до нього. Таким чином, розрізняють природну і набуту стійкість до азитроміцину. Набута стійкість виробляється швидко, але після припинення контакту з азитроміцином з часом чутливість до нього відновлюється. Стійкість мікроорганізмів до азитроміцину є внутрішньогруповою і перехресною. Тривале персистування азитроміцину в організмі в низьких концентраціях, які не пригнічують ріст мікроорганізмів, але викликають мутації, сприяє розвитку стійкості. Основними механізмами розвитку стійкості є: модифікація мішені (мікроорганізму) за рахунок метилювання аденіну в 23S-рибосомальній РНК, виштовхування антибіотика з мікробної клітини та інактивація антибіотика мікробними естеразами.
Мікроорганізми, здатні розвинути стійкість до азитроміцину. грампозитивні аероби - Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-стійкі штами).
Спочатку стійкі мікроорганізми: грампозитивні аероби - Enterococcus faecalis, Staphylococcus spp. (метицилін-стійкі штами стафілокока проявляють дуже високий ступінь стійкості до макролідів); грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину; анаероби - Bacteroides fragilis.
Для оптимізації антимікробної хіміотерапії азитроміцином раціонально керуватися локальною інформацією про чутливість до цього антибіотика.
Фармакодинаміка
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Фармакокінетика
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Перед застосуванням лікарського засобу Сумалек-Фарма необхідно з порошку приготувати суспензію. Для цього у флакон з порошком наливають до позначки «60 мл» свіжокип'ячену і охолоджену воду та інтенсивно збовтують. Після того, як осяде утворена піна, повторно довести об'єм суспензії водою до позначки «60 мл», ретельно збовтати. Суспензія готова до вживання.
Термін придатності готової суспензії при зберіганні її в холодильнику при температурі +2- +8°С становить 10 діб. Перед кожним вживанням флакон інтенсивно збовтують і залишають стояти до тих пір, поки не осяде утворена піна.
Препарат слід обов'язково приймати за 1 годину до їжі або через 2 години після їжі 1 раз/день.
При інфекціях верхніх і нижніх дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (за винятком хронічної мігруючої еритеми) сумарна доза 30 мг/кг, тобто 10 мг/кг маси тіла одноразово на добу протягом 3 днів.
При хронічній мігруючій еритемі сумарна доза препарату становить 60 мг/кг: одноразово на день по 20 мг/кг - в 1-й день і по 10 мг/кг - в наступні дні з 2 по 5 день. При захворюваннях шлунка і 12-палої кишки, асоційованих з Helicobacter pylori 20 мг/кг маси тіла одноразово на день в поєднанні з антисекреторним засобом та іншими лікарськими препаратами за рекомендацією лікаря.
При інфекціях, що передаються статевим шляхом
Неускладнений уретрит/цервіцит - 10 мг/кг маси тіла одноразово.
Ускладнений, тривало протікаючий уретрит/цервіцит, викликаний Chlamydia trachomatis - по 10 мг/кг маси тіла три рази з інтервалом у 7 днів (1-7-14).
У разі пропуску прийому 1 дози лікарського засобу пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні - з перервою у 24 години.
Термін придатності готової суспензії при зберіганні її в холодильнику при температурі +2- +8°С становить 10 діб. Перед кожним вживанням флакон інтенсивно збовтують і залишають стояти до тих пір, поки не осяде утворена піна.
Препарат слід обов'язково приймати за 1 годину до їжі або через 2 години після їжі 1 раз/день.
При інфекціях верхніх і нижніх дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (за винятком хронічної мігруючої еритеми) сумарна доза 30 мг/кг, тобто 10 мг/кг маси тіла одноразово на добу протягом 3 днів.
При хронічній мігруючій еритемі сумарна доза препарату становить 60 мг/кг: одноразово на день по 20 мг/кг - в 1-й день і по 10 мг/кг - в наступні дні з 2 по 5 день. При захворюваннях шлунка і 12-палої кишки, асоційованих з Helicobacter pylori 20 мг/кг маси тіла одноразово на день в поєднанні з антисекреторним засобом та іншими лікарськими препаратами за рекомендацією лікаря.
При інфекціях, що передаються статевим шляхом
Неускладнений уретрит/цервіцит - 10 мг/кг маси тіла одноразово.
Ускладнений, тривало протікаючий уретрит/цервіцит, викликаний Chlamydia trachomatis - по 10 мг/кг маси тіла три рази з інтервалом у 7 днів (1-7-14).
У разі пропуску прийому 1 дози лікарського засобу пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні - з перервою у 24 години.
Показання
Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до лікарського засобу мікроорганізмами:
- інфекції верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
- інфекції нижніх дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонія, в т.ч. викликані атиповими збудниками);
- інфекції шкіри та м'яких тканин (вугровий висип середньої тяжкості, рожа, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози);
- початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) - мігруюча еритема (erythema migrans);
- інфекції сечостатевих шляхів, викликані Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит).
Протипоказання
- важкі порушення функції печінки і нирок;
- період лактації (грудного вигодовування);
- одночасний прийом з ерготаміном і дигідроерготаміном;
- підвищена чутливість до азитроміцину та інших компонентів лікарського засобу;
- підвищена чутливість до антибіотиків групи макролідів;
- дитячий вік до 12 років і маса тіла менше 45 кг (для таблеток 500 мг);
- дитячий вік до 6 років (для таблеток).
При вагітності застосування лікарського засобу можливе тільки в тому випадку, якщо потенційна користь терапії для матері перевищує можливий ризик для плода. При необхідності застосування лікарського засобу в період лактації грудне вигодовування слід припинити.
Особливі вказівки
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Побічні ефекти
- З боку травної системи: часто - нудота, блювання, діарея, абдомінальні болі та спазми; іноді (
Передозування
Данных по этому разделу нет. В текущий момент мы обрабатываем информацию, пожалуйста вернитесь позже.
Лікарняна взаємодія
Препарати, що подовжують інтервал QT
Слід з обережністю призначати азитроміцин разом з іншими ліками, які можуть подовжувати інтервал QT.
Антациди
У рамках фармакокінетичного дослідження, яке вивчало взаємодії антацидів і азитроміцину при їх спільному застосуванні, не спостерігалося змін у біодоступності азитроміцину. Однак пікові концентрації азитроміцину в плазмі крові зменшувалися приблизно на 25%. Тому азитроміцин необхідно приймати принаймні за 1 годину до або через 2 години після прийому антациду.
Цетиризин
Результати дослідження за участю здорових добровольців свідчать про те, що при одночасному застосуванні азитроміцину протягом 5 днів з цетиризином 20 мг у рівноважному стані не спостерігалося фармакокінетичного взаємодії або суттєвого зміни інтервалу QT.
Диданозин
При спільному застосуванні азитроміцину в добовій дозі 1200 мг з диданозином у добовій дозі 400 мг не виявлено впливу на фармакокінетику диданозину.
Дигоксин
Повідомлялося, що одночасне застосування макролідних антибіотиків, включаючи азитроміцин, і субстратів Р-глікопротеїну, таких як дигоксин, призводить до підвищення рівня субстратів Р-глікопротеїну в сироватці крові. Відповідно, при одночасному застосуванні азитроміцину і дигоксину необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину в сироватці крові.
Зидовудин
Одноразові дози 1000 мг і багаторазові дози 1200 мг або 600 мг азитроміцину мали незначний ефект на фармакокінетику в плазмі і виведення з сечею зидовудину або його глюкуронідних метаболітів. Однак прийом азитроміцину підвищував концентрацію фосфорильованого зидовудину (клінічно активного метаболіту) в мононуклеарах у периферичному кровотоці. Клінічна значимість цих даних неясна, але може бути корисною для пацієнтів.
Похідні ерготаміну
З огляду на теоретичну можливість виникнення ерготизму, одночасне введення азитроміцину з похідними ерготаміну не рекомендується (див. розділ «Заходи обережності»).
Азитроміцин не вступає в суттєві взаємодії з печінковою системою ферментів цитохрому Р450. Вважається, що азитроміцин не вступає в фармакокінетичні лікарські взаємодії, які спостерігаються у еритроміцину та інших макролідів. При застосуванні азитроміцину не відбувається індукції печінкового цитохрому Р450 або інактивації через цитохром-метаболічний комплекс. Є дані про фармакокінетичні взаємодії між азитроміцином і наступними препаратами, які значною мірою метаболізуються за участю цитохрому Р450.
Аторвастатин
Одночасне застосування аторвастатину (10 мг на добу) і азитроміцину (500 мг на добу) не викликає зміни концентрації аторвастатину в плазмі крові (на основі аналізу інгібування ГМГ-КоА редуктази). Однак відзначені випадки рабдоміолізу у пацієнтів при спільному застосуванні азитроміцину і статинів.
Карбамазепін
Відсутній значний вплив азитроміцину на плазмові концентрації карбамазепіну або його активних метаболітів.
Циметидин
У фармакокінетичному дослідженні одноразова доза циметидину, прийнята за 2 години до прийому азитроміцину, ніяких змін фармакокінетики азитроміцину не викликала.
Пероральні кумаринові антикоагулянти
Азитроміцин не змінював антикоагулянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину, призначеної здоровим добровольцям. Але також відомо про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину і пероральних кумаринових антикоагулянтів. Хоча причинно-наслідковий зв'язок не встановлений, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу протромбінового часу при призначенні азитроміцину пацієнтам, які отримують пероральні кумаринові антикоагулянти.
Циклоспорин
У дослідженні, яке вивчало фармакокінетичні взаємодії, здорові добровольці приймали азитроміцин внутрішньо по 500 мг 1 раз на добу, а після завершення курсу (3 дні) азитроміцину - разову дозу циклоспорину з розрахунку 10 мг/кг перорально. Було відзначено, що максимальна концентрація і AUC0-5 циклоспорину значно збільшилися. Тому комбінація азитроміцину з циклоспорином повинна застосовуватися з обережністю. Якщо комбіноване лікування вважається виправданим, необхідно проводити ретельний моніторинг рівнів циклоспорину в плазмі крові і регулювати його дозу.
Ефавіренц
Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 600 мг і ефавіренца в дозі 400 мг щодня протягом 7 днів не призводило до яких-небудь клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій.
Флуконазол
Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 1200 мг не призводить до зміни фармакокінетики одноразової дози флуконазолу 800 мг. Загальна експозиція і період напіввиведення азитроміцину не змінюються при одночасному застосуванні з флуконазолом, однак спостерігається клінічно не значуще зниження Стах (на 18%) азитроміцину.
Індинавір
Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 1200 мг не чинить статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру, який призначають у дозі 800 мг 3 рази на добу протягом 5 днів.
Метилпреднізолон
У дослідженні фармакокінетичних взаємодій, проведеному за участю здорових добровольців, азитроміцин суттєво не впливав на фармакокінетику метилпреднізолону.
Мідазолам
У здорових добровольців одночасне застосування азитроміцину в дозі 500 мг на добу протягом 3 днів не викликало клінічно значущих змін фармакокінетики і фармакодинаміки разової дози 15 мг мідазоламу.
Нелфінавір
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) і нелфінавіру в рівноважних концентраціях (750 мг 3 рази на добу) призводило до підвищення концентрації азитроміцину в стані динамічної рівноваги. Не повідомлялося про клінічно значущі побічні реакції, відповідно, немає необхідності в корекції дози. Рифабутин
Одночасне застосування азитроміцину і рифабутину не впливає на концентрації цих препаратів у сироватці крові. Нейтропенія спостерігалася у суб'єктів, які приймали одночасно азитроміцин і рифабутин. Нейтропенія могла бути пов'язана з застосуванням рифабутину, причинно-наслідковий зв'язок між виникненням нейтропенії і одночасним прийомом азитроміцину не встановлений (див. розділ «Побічна дія»).
Силденафіл
У здорових добровольців чоловічої статі не було отримано доказів впливу азитроміцину (500 мг на добу протягом 3 днів) на величину AUC і Сmах силденафілу або його основного циркулюючого в крові метаболіту.
Терфенадин
У процесі фармакокінетичних досліджень не було отримано даних про взаємодію між азитроміцином і терфенадином. Відзначені деякі випадки, коли не можна виключити можливість такої взаємодії повністю. Однак не було виявлено специфічних доказів, які підтвердили б виникнення такої взаємодії.
Теофілін
Не отримано доказів клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії при одночасному застосуванні азитроміцину і теофіліну у здорових добровольців.
Триазолам
У здорових добровольців одночасне застосування азитроміцину 500 мг у перший день і 250 мг на другий день з 0.125 мг триазоламу на другий день незначно впливало на фармакокінетичні параметри триазоламу порівняно з спільним застосуванням триазоламу і плацебо.
Триметоприм/сульфаметоксазол
Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу DS (160 мг/800 мг) протягом 7 днів з азитроміцином 1200 мг на 7-у добу незначно впливало на максимальну концентрацію, загальну експозицію або екскрецію з сечею триметоприму/сульфаметоксазолу. Концентрації азитроміцину в сироватці крові були подібні до таких в інших дослідженнях.
Слід з обережністю призначати азитроміцин разом з іншими ліками, які можуть подовжувати інтервал QT.
Антациди
У рамках фармакокінетичного дослідження, яке вивчало взаємодії антацидів і азитроміцину при їх спільному застосуванні, не спостерігалося змін у біодоступності азитроміцину. Однак пікові концентрації азитроміцину в плазмі крові зменшувалися приблизно на 25%. Тому азитроміцин необхідно приймати принаймні за 1 годину до або через 2 години після прийому антациду.
Цетиризин
Результати дослідження за участю здорових добровольців свідчать про те, що при одночасному застосуванні азитроміцину протягом 5 днів з цетиризином 20 мг у рівноважному стані не спостерігалося фармакокінетичного взаємодії або суттєвого зміни інтервалу QT.
Диданозин
При спільному застосуванні азитроміцину в добовій дозі 1200 мг з диданозином у добовій дозі 400 мг не виявлено впливу на фармакокінетику диданозину.
Дигоксин
Повідомлялося, що одночасне застосування макролідних антибіотиків, включаючи азитроміцин, і субстратів Р-глікопротеїну, таких як дигоксин, призводить до підвищення рівня субстратів Р-глікопротеїну в сироватці крові. Відповідно, при одночасному застосуванні азитроміцину і дигоксину необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину в сироватці крові.
Зидовудин
Одноразові дози 1000 мг і багаторазові дози 1200 мг або 600 мг азитроміцину мали незначний ефект на фармакокінетику в плазмі і виведення з сечею зидовудину або його глюкуронідних метаболітів. Однак прийом азитроміцину підвищував концентрацію фосфорильованого зидовудину (клінічно активного метаболіту) в мононуклеарах у периферичному кровотоці. Клінічна значимість цих даних неясна, але може бути корисною для пацієнтів.
Похідні ерготаміну
З огляду на теоретичну можливість виникнення ерготизму, одночасне введення азитроміцину з похідними ерготаміну не рекомендується (див. розділ «Заходи обережності»).
Азитроміцин не вступає в суттєві взаємодії з печінковою системою ферментів цитохрому Р450. Вважається, що азитроміцин не вступає в фармакокінетичні лікарські взаємодії, які спостерігаються у еритроміцину та інших макролідів. При застосуванні азитроміцину не відбувається індукції печінкового цитохрому Р450 або інактивації через цитохром-метаболічний комплекс. Є дані про фармакокінетичні взаємодії між азитроміцином і наступними препаратами, які значною мірою метаболізуються за участю цитохрому Р450.
Аторвастатин
Одночасне застосування аторвастатину (10 мг на добу) і азитроміцину (500 мг на добу) не викликає зміни концентрації аторвастатину в плазмі крові (на основі аналізу інгібування ГМГ-КоА редуктази). Однак відзначені випадки рабдоміолізу у пацієнтів при спільному застосуванні азитроміцину і статинів.
Карбамазепін
Відсутній значний вплив азитроміцину на плазмові концентрації карбамазепіну або його активних метаболітів.
Циметидин
У фармакокінетичному дослідженні одноразова доза циметидину, прийнята за 2 години до прийому азитроміцину, ніяких змін фармакокінетики азитроміцину не викликала.
Пероральні кумаринові антикоагулянти
Азитроміцин не змінював антикоагулянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину, призначеної здоровим добровольцям. Але також відомо про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину і пероральних кумаринових антикоагулянтів. Хоча причинно-наслідковий зв'язок не встановлений, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу протромбінового часу при призначенні азитроміцину пацієнтам, які отримують пероральні кумаринові антикоагулянти.
Циклоспорин
У дослідженні, яке вивчало фармакокінетичні взаємодії, здорові добровольці приймали азитроміцин внутрішньо по 500 мг 1 раз на добу, а після завершення курсу (3 дні) азитроміцину - разову дозу циклоспорину з розрахунку 10 мг/кг перорально. Було відзначено, що максимальна концентрація і AUC0-5 циклоспорину значно збільшилися. Тому комбінація азитроміцину з циклоспорином повинна застосовуватися з обережністю. Якщо комбіноване лікування вважається виправданим, необхідно проводити ретельний моніторинг рівнів циклоспорину в плазмі крові і регулювати його дозу.
Ефавіренц
Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 600 мг і ефавіренца в дозі 400 мг щодня протягом 7 днів не призводило до яких-небудь клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій.
Флуконазол
Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 1200 мг не призводить до зміни фармакокінетики одноразової дози флуконазолу 800 мг. Загальна експозиція і період напіввиведення азитроміцину не змінюються при одночасному застосуванні з флуконазолом, однак спостерігається клінічно не значуще зниження Стах (на 18%) азитроміцину.
Індинавір
Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 1200 мг не чинить статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру, який призначають у дозі 800 мг 3 рази на добу протягом 5 днів.
Метилпреднізолон
У дослідженні фармакокінетичних взаємодій, проведеному за участю здорових добровольців, азитроміцин суттєво не впливав на фармакокінетику метилпреднізолону.
Мідазолам
У здорових добровольців одночасне застосування азитроміцину в дозі 500 мг на добу протягом 3 днів не викликало клінічно значущих змін фармакокінетики і фармакодинаміки разової дози 15 мг мідазоламу.
Нелфінавір
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) і нелфінавіру в рівноважних концентраціях (750 мг 3 рази на добу) призводило до підвищення концентрації азитроміцину в стані динамічної рівноваги. Не повідомлялося про клінічно значущі побічні реакції, відповідно, немає необхідності в корекції дози. Рифабутин
Одночасне застосування азитроміцину і рифабутину не впливає на концентрації цих препаратів у сироватці крові. Нейтропенія спостерігалася у суб'єктів, які приймали одночасно азитроміцин і рифабутин. Нейтропенія могла бути пов'язана з застосуванням рифабутину, причинно-наслідковий зв'язок між виникненням нейтропенії і одночасним прийомом азитроміцину не встановлений (див. розділ «Побічна дія»).
Силденафіл
У здорових добровольців чоловічої статі не було отримано доказів впливу азитроміцину (500 мг на добу протягом 3 днів) на величину AUC і Сmах силденафілу або його основного циркулюючого в крові метаболіту.
Терфенадин
У процесі фармакокінетичних досліджень не було отримано даних про взаємодію між азитроміцином і терфенадином. Відзначені деякі випадки, коли не можна виключити можливість такої взаємодії повністю. Однак не було виявлено специфічних доказів, які підтвердили б виникнення такої взаємодії.
Теофілін
Не отримано доказів клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії при одночасному застосуванні азитроміцину і теофіліну у здорових добровольців.
Триазолам
У здорових добровольців одночасне застосування азитроміцину 500 мг у перший день і 250 мг на другий день з 0.125 мг триазоламу на другий день незначно впливало на фармакокінетичні параметри триазоламу порівняно з спільним застосуванням триазоламу і плацебо.
Триметоприм/сульфаметоксазол
Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу DS (160 мг/800 мг) протягом 7 днів з азитроміцином 1200 мг на 7-у добу незначно впливало на максимальну концентрацію, загальну експозицію або екскрецію з сечею триметоприму/сульфаметоксазолу. Концентрації азитроміцину в сироватці крові були подібні до таких в інших дослідженнях.
Лікарська форма
Порошок білого або майже білого кольору. При доливанні у флакон з порошком до позначки «60 мл» свіжокип'яченої і охолодженої до кімнатної температури води і повторному доведенні водою після осідання піни до позначки «60 мл» і ретельному збовтуванні, виходить суспензія жовтого або майже жовтого кольору зі специфічним запахом. Допускаються включення білого кольору.
20 мл готової суспензії містить як діючу речовину 100 мг, 200 мг і 500 мг азитроміцину.
Допоміжні речовини: ксантанова камедь, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію карбонат безводний, аспартам (Е 951), тартразин (Е 102), ароматизатор Ванілін РХ1496, цукор-пісок.
По 20 г у флаконах зі стаканчиком дозуючим, поміщених разом з листком-вкладишем у пачки з картону.
Таблетки, вкриті оболонкою 125мг, 250мг і 500мг у контурній чарунковій упаковці №1, №3 і №6.
20 мл готової суспензії містить як діючу речовину 100 мг, 200 мг і 500 мг азитроміцину.
Допоміжні речовини: ксантанова камедь, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію карбонат безводний, аспартам (Е 951), тартразин (Е 102), ароматизатор Ванілін РХ1496, цукор-пісок.
По 20 г у флаконах зі стаканчиком дозуючим, поміщених разом з листком-вкладишем у пачки з картону.
Таблетки, вкриті оболонкою 125мг, 250мг і 500мг у контурній чарунковій упаковці №1, №3 і №6.
