Амлотензин

Комбінований антигіпертензивний і антиангінальний препарат.

Периндоприл є інгібітором АПФ. В організмі перетворюється на активний метаболіт - периндоприлат (містить карбоксильну групу), порушує утворення ангіотензину II з ангіотензину I, що веде до підвищення активності реніну в плазмі (за рахунок інгібування негативного зворотного зв'язку вивільнення реніну) і до прямого зменшення виділення альдостерону. Зменшує деградацію брадикініну і збільшує синтез простагландинів, які мають вазодилатуючу активність. Підвищує активність калікреїн-кінінової системи, стабілізує рівень передсердного натрійуретичного пептиду, ендотелійзалежного релаксуючого фактора.

Завдяки судинорозширювальній дії, відбувається зменшення ОПСС, АТ (без розвитку тахікардії), тиску наповнення лівого шлуночка (покращує його діастолічне розслаблення). Артеріальна і венозна вазодилатація супроводжується зменшенням пост- і переднавантаження на міокард, зменшенням кінцевого діастолічного тиску в шлуночках серця, помірним зниженням ЧСС, збільшенням серцевого викиду. Покращується регіонарний (коронарний, церебральний, нирковий, м'язовий) кровообіг, зменшується потреба міокарда в кисні при ІХС. Внаслідок інгібування тканинних ренін-ангіотензинових систем периндоприл має кардіопротективну дію, зменшуючи гіпертрофію лівого шлуночка, і ангіопротективну дію, запобігаючи гіперплазії і проліферації гладком'язових клітин судин, індукує зворотний розвиток гіпертрофії судинної стінки, відновлює еластичність великих судин і функції ендотелію, в т.ч. здатність вивільняти оксид азоту, ендотеліальний релаксуючий фактор.

У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю периндоприл зменшує гіпертрофію міокарда, знижує надмірну кількість субендокардіального колагену, нормалізує ізоензиматичний профіль міозину, знижує частоту шлуночкових і реперфузійних аритмій. Мінімізує пресорні, в т.ч. адренергічні, впливи на судини, запобігає затримці натрію в організмі, підсилює натрійурез і діурез.

Підвищує чутливість периферичних тканин до дії інсуліну і покращує метаболізм глюкози.

Уповільнює розвиток толерантності до нітратів і підсилює їх вазодилатуючу дію. При комбінації з тіазидним діуретиком виникає адитивний синергізм.

Після одноразового прийому разової дози 4-8 мг АТ знижується через 4-6 год. Препарат має пролонговану гіпотензивну дію, яка триває при повторних щоденних прийомах протягом 24 год.

Антигіпертензивний ефект залежить від дози (в діапазоні 2-8 мг). У дозі 2 мг інгібує АПФ на 80% при максимальній дії і на 60% - через 24 год, при збільшенні дози до 8 мг його інгібуюча активність зростає до 95% і 75% відповідно. У пацієнтів, сприйнятливих до лікування, АТ нормалізується протягом місяця і зберігається без виникнення тахіфілаксії.

У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю статистично достовірно зменшує вираженість клінічних симптомів і підвищує толерантність до фізичного навантаження. Не викликає коливань АТ після першого прийому і протягом тривалої терапії. Тривале лікування периндоприлом не призводить до порушення функції нирок і не впливає на рівень калію в крові. Нирковий тиск, як правило, підвищується, тоді як гломерулярна фільтрація залишається без змін.

При припиненні лікування не виникає синдром відміни.

Амлодипін - блокатор повільних кальцієвих каналів III покоління, має антиангінальну і гіпотензивну дію. Перешкоджає надходженню кальцію в клітини міокарда і, в більшій мірі, в гладком'язові клітини судинної стінки. Знижує тонус гладких м'язів, артеріол, ОПСС і, відповідно, АТ.

Зменшує потребу в кисні і витрату енергії міокарда. Збільшує постачання киснем непошкоджених і ішемізованих ділянок міокарда. При стенокардії покращує переносимість фізичного навантаження, перешкоджає розвитку нападу стенокардії і формуванню ішемічного інтервалу ST, знижуючи необхідність у застосуванні нітрогліцерину. Не впливає на провідність і скоротність міокарда.

Має тривалу, дозозалежну гіпотензивну дію. Не знижує фракцію викиду лівого шлуночка. Зменшує гіпертрофію лівого шлуночка. Має антиатеросклеротичну і кардіопротективну дію при ІХС. Застосування на фоні терапії дигоксином, діуретиками і інгібіторами АПФ не підвищує ризик смерті у хворих на хронічну серцеву недостатність (III-IV ФК за класифікацією NYHA).

Має тривалу дію (більше 24 год), забезпечує значне з клінічної точки зору зниження АТ в положенні сидячи і лежачи. Дія розвивається поступово, через 2-4 год після прийому і не супроводжується артеріальною гіпотензією. Гальмує агрегацію тромбоцитів, підсилює клубочкову фільтрацію, має слабку натрійуретичну дію, при діабетичній нефропатії не підсилює мікроальбумінурію.

Не має негативного впливу на метаболічні процеси, не змінює рівень плазмових ліпідів. Можна призначати пацієнтам з супутньою бронхіальною астмою, цукровим діабетом і подагрою.

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

Швидкість і ступінь всмоктування периндоприлу і амлодипіну суттєво не відрізняються у вигляді монопрепаратів і в складі препарату Амлотензин.

Периндоприл

Всмоктування і метаболізм
При пероральному прийомі абсорбція периндоприлу швидка, C-max досягається протягом 1 год після його прийому. Біодоступність становить від 65% до 70%. Близько 20% загальної кількості всмоктаної речовини конвертується в активний метаболіт периндоприлат, крім периндоприлату утворюється ще 5 неактивних метаболітів. Cmax периндоприлату в плазмі крові досягається через 2-6 год. Прийом їжі знижує перетворення периндоприлу в периндоприлат і, відповідно, його біодоступність. Периндоприл трет-бутиламін слід приймати всередину в ранкові години до їжі. Зв'язок між дозою периндоприлу і його експозицією в плазмі є лінійним.

Розподіл
Vd вільного периндоприлату близький до 0.2 л/кг. Зв'язування периндоприлату з білками плазми крові (в основному, з АПФ) становить менше 30% і залежить від концентрації препарату.

Виведення
Приблизно 70% периндоприлату виводиться з організму нирками. T1/2 периндоприлу становить 1-2 год. Профіль елімінації периндоприлату має двофазний характер з коротким T1/2 його вільної фракції, рівним 3-5 год, і більш довгою кінцевою фазою елімінації (24 год) при дисоціації периндоприлату, пов'язаного з АПФ, що дозволяє досягти рівноважного стану за 4 дні. Після багаторазового введення кумуляції периндоприлу не спостерігається.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів похилого віку, а також у пацієнтів з нирковою і серцевою недостатністю, виведення периндоприлату уповільнюється. При підборі дози препарату пацієнтам з нирковою недостатністю слід враховувати ступінь порушення ниркової функції (КК).

У пацієнтів з цирозом печінковий кліренс незміненого периндоприлу уповільнюється в 2 рази, однак підбору дози не потрібно, оскільки кількість утворюваного периндоприлату не знижується.

Амлодипін

Всмоктування і розподіл
Після прийому всередину амлодипін повільно і майже повністю (90%) всмоктується з ШКТ. Сmах в плазмі крові досягається через 6-10 год. Піддається ефекту "першого проходження" через печінку. Біодоступність становить 64-80%. Рівноважний стан досягається на 7-8 добу регулярного прийому. Vd приблизно 20 л/кг. Зв'язування з білками плазми крові - 95-98 %. Проникає через ГЕБ.

Метаболізм і виведення
Піддається інтенсивному метаболізму в печінці (90%). Більша частина перетворюється в печінці в неактивний метаболіт. 10% амлодипіну виводиться з сечею в незміненому вигляді, 60% - у вигляді метаболітів; 20-25% - у вигляді метаболітів з жовчю через кишечник; проникає в грудне молоко. Загальний кліренс 500 мл/хв. Виведення має двофазний характер. T1/2 кінцевої фази 35-50 год.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
T1/2 при артеріальній гіпертензії - 48 год, у пацієнтів похилого віку - до 65 год, при печінковій недостатності - до 60 год, T1/2 збільшується і при важкій серцевій недостатності, не відображається ступінь порушення функції нирок. Приблизно в один і той же час досягається Сmах в плазмі крові у молодих і у пацієнтів похилого віку. У пацієнтів похилого віку кліренс амлодипіну дещо нижчий, T1/2 і AUC більше. Не піддається діалізу. Переносимість однакова, тому корекції дози для пацієнтів похилого віку не потрібно.

Для дорослих:

Для дітей:

Амлотензин показаний для лікування есенціальної гіпертензії і/або стабільної ішемічної хвороби серця, які потребують лікування периндоприлом і амлодипіном. Пацієнти, які приймають периндоприл і амлодипін, можуть замість окремих таблеток приймати препарат Амлотензин, який містить обидва компоненти.

Пов'язані з периндоприлом:

Гіперчутливість до периндоприлу або інших інгібіторів АПФ.
Ангіоневротичний набряк в анамнезі, пов'язаний з попередньою терапією інгібіторами АПФ.
Спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк.
Вагітність і період лактації.
Одночасне застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту або блокаторів рецепторів АТ II з Аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом або помірною/важкою нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації менше 60 мл/хв/1,73 м2).

Пов'язані з амлодипіном:

Виражена гіпотензія.
Гіперчутливість до амлодипіну або інших дигідропіридинів.
Шок, включаючи кардіогенний шок.
Обструкція виносного тракту лівого шлуночка (наприклад, при важкому аортальному стенозі).
Серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда (протягом перших 28 днів).
Пов'язані з Амлотензином:

Всі протипоказання, пов'язані з кожним з компонентів окремо, також поширюються і на фіксовану комбінацію периндоприл/амлодипін.

Підвищена чутливість до допоміжних компонентів препарату.
Спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази, або мальабсорбція глюкози/галактози.

Даних по цьому розділу немає. Наразі ми обробляємо інформацію, будь ласка поверніться пізніше.

З боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія / нейтропенія, агранулоцитоз або панцитопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія у пацієнтів з вродженою недостатністю G-6PDH, зниження гемоглобіну і гематокриту.
Алергічні реакції: кропив'янка.
З боку нервової системи: сонливість, запаморочення, головний біль, тремор, гіпостезія, парестезія, гіпертонус, периферична нейропатія, вертиго, сплутаність свідомості
З боку органу зору: розлади зору
З боку органу слуху: шум у вухах
З боку ССС: часте серцебиття, синкопе, стенокардичний біль, стенокардія, інфаркт міокарда, можливо внаслідок надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів групи високого ризику, аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію і фібриляцію передсердь), гіперемія, васкуліт.
З боку органів дихання: задишка, риніт, кашель, бронхоспазм, еозинофільна пневмонія
З боку ШКТ: гіперплазія ясен, біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея, запор, панкреатит, гастрит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: набряк Квінке, еритема (різні види), алопеція, пурпура, зміна кольору шкіри, підвищене потовиділення, свербіж
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: набрякання щиколоток, артралгія, міалгія, м'язові судоми, біль у спині
З боку нирок і сечовивідних шляхів: порушення сечовипускання, ніктурія, часте сечовипускання, порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність.
З боку репродуктивної системи і молочної залози: імпотенція, гінекомастія

Передозування проявляється вираженою артеріальною гіпотензією, запамороченням, слабкістю, тахікардією або брадикардією, можливий розвиток шоку; через інгібітор АПФ додатково можуть виникати порушення функції нирок, гіперкаліємія, рідше — ангіоневротичний набряк; лікування включає горизонтальне положення з піднятими ногами, контроль життєвих показників, інфузійну терапію, при необхідності — вазопресори, активоване вугілля (на ранніх етапах), симптоматичну та підтримуючу терапію під медичним наглядом.

Посилює гіпотензивний ефект при одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними засобами (діуретики, бета-блокатори, сартани), підвищує ризик гіперкаліємії при поєднанні з калійзберігаючими діуретиками та препаратами калію, НПЗП можуть знижувати його ефективність і погіршувати функцію нирок, інгібітори CYP3A4 (кларитроміцин, кетоконазол) підвищують концентрацію амлодипіну, а індуктори (рифампіцин, карбамазепін) — знижують, можливе підвищення рівня літію до токсичних значень, збільшується концентрація симвастатину (ризик міопатії), а також може посилюватися дія імуносупресантів (циклоспорин, такролімус) і алкоголю з розвитком вираженої гіпотензії.

Упаковка: по 10 капсул в контурній чарунковій упаковці.
По три контурні чарункові упаковки разом з інструкцією по застосуванню в пачці з картону.