Саксенда

Saxenda

Аналоги (дженерики, синоніми)

Діюча речовина

Фармакологічна група

З тієї ж фармакологічної групи

Рецепт

Фармакологічні властивості

Препарати, що застосовуються при цукровому діабеті, аналоги глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1).

Фармакодинаміка

Ліраґлутид є аналогом людського глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1), який на 97% ідентичний ендогенному ГПП-1. Він зв’язується з рецепторами ГПП-1, що призводить до зниження апетиту, уповільнення випорожнення шлунка та зменшення маси тіла.

Механізм дії ліраґлутиду включає вплив на центри голоду і насичення в головному мозку, що сприяє зниженню споживання калорій. Крім того, препарат покращує глікемічний контроль, стимулюючи секрецію інсуліну та пригнічуючи секрецію глюкагону у відповідь на підвищення рівня глюкози в крові.

Застосування ліраґлутиду сприяє зниженню маси тіла та окружності талії, а також поліпшенню метаболічних показників у пацієнтів з ожирінням або надмірною масою тіла.

Фармакокінетика

Після підшкірного введення ліраґлутид повільно всмоктується, максимальна концентрація в плазмі крові досягається приблизно через 8–12 годин. Абсолютна біодоступність становить близько 55%.

Препарат зв’язується з білками плазми більш ніж на 98%. Об’єм розподілу становить приблизно 0,07 л/кг.
Метаболізується подібно до великих пептидів — без участі певного органу-мішені. Продукти розпаду виводяться переважно з сечею (близько 6%) та калом (близько 5%) у вигляді метаболітів.

Період напіввиведення становить близько 13 годин, що дозволяє вводити препарат один раз на добу.

Спосіб застосування

Показання

Препарат Саксенда® застосовується для зменшення маси тіла як доповнення до дієти зі зниженою калорійністю та збільшеної фізичної активності у дорослих пацієнтів із початковим індексом маси тіла (ІМТ) понад 30 кг/м² (ожиріння), або від 27 до 30 кг/м² (надмірна маса тіла) за наявності щонайменше одного супутнього захворювання, пов’язаного з масою тіла, наприклад: дисглікемії (переддіабет або цукровий діабет 2 типу), артеріальної гіпертензії, дисліпідемії або обструктивного апное сну.

Якщо через 12 тижнів застосування препарату в добовій дозі 3,0 мг пацієнт не втрачає щонайменше 5 % від початкової маси тіла, лікування слід припинити.

Застосування у дітей віком від 12 років
Препарат Саксенда® також може бути призначений дітям віком від 12 років як доповнення до здорового харчування та збільшеної фізичної активності для зниження маси тіла за таких умов:

• наявність ожиріння, що відповідає ІМТ ≥ 30 кг/м² для дорослих згідно з міжнародними критеріями для відповідного віку й статі;
• маса тіла понад 60 кг

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів лікарського засобу.

Особливі вказівки

Спостереження
З метою покращення спостереження за біологічними лікарськими засобами, назва та номер серії препарату, що вводиться, повинні бути чітко записані.

Аспірація в поєднанні із загальною анестезією або глибокою седацією
У пацієнтів, які отримували агоністи рецепторів ГПП-1, спостерігалися випадки легеневої аспірації під час їх перебування під загальною анестезією або у стані глибокої седації. Тому перед виконанням процедури із використанням загальної анестезії або глибокої седації слід враховувати підвищений ризик наявності залишкового вмісту шлунка внаслідок затримки випорожнення шлунка (див. розділ «Побічні реакції»).

Серцева недостатність
Немає клінічного досвіду лікування пацієнтів із застійною серцевою недостатністю IV класу за класифікацією Нью-Йоркської асоціації кардіологів (NYHA), тому ліраглутид не рекомендовано застосовувати цим пацієнтам.

Особливі групи пацієнтів
Безпека та ефективність застосування ліраглутиду для корекції маси тіла не встановлені у пацієнтів:

• віком ≥ 75 років;
• які застосовують інші лікарські засоби для корекції маси тіла;
• із вторинним ожирінням, викликаним ендокринологічними розладами чи розладами, пов’язаними з харчуванням, або в результаті застосування лікарських засобів, що можуть спричинити збільшення маси тіла;
• з тяжким порушенням функції нирок;
• з тяжким порушенням функції печінки.

Побічні ефекти

Резюме профілю безпеки
Безпека застосування лікарського засобу Саксенда® була оцінена у 5 подвійно сліпих рандомізованих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях за участю 5813 дорослих пацієнтів з ожирінням або надмірною масою тіла із хоча б одним супутнім захворюванням, пов’язаним з надмірною масою тіла. Загалом найбільш частими побічними реакціями були розлади травної системи (67,9 %) (див. розділ «Опис окремих побічних реакцій»).

Список побічних реакцій
Нижче зазначені побічні реакції, про які повідомлялося у дорослих. Побічні реакції класифіковані за системами органів та частотою виникнення. Оцінку частоти виникнення побічних реакцій проводили за такою шкалою: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000) та частота невідома (не можна визначити на основі наявних даних). У кожній групі побічні реакції наведені в порядку зниження їх серйозності.

З боку імунної системи: рідко – анафілактичні реакції.
Порушення метаболізму і харчування: часто – гіпоглікемія*; нечасто – зневоднення.
Психічні розлади: часто – безсоння**.
З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто – запаморочення, дисгевзія.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – тахікардія.
З боку травної системи: дуже часто – нудота, блювання, діарея, запор; часто - сухість у роті, диспепсія, гастрит, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, біль у верхньому відділі черевної порожнини, метеоризм, еруктація, здуття живота; нечасто – панкреатит***, затримка випорожнення шлунка****; частота невідома – кишкова непрохідність†.
З боку печінки та жовчних шляхів: часто – жовчнокам’яна хвороба***; нечасто – холецистит***.
З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висип, нечасто – кропив’янка, невідомо – амілоїдоз шкіри.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко – гостра ниркова недостатність, порушення функції нирок.
Загальні розлади та реакції в місці ін’єкції: часто – реакції в місцях ін’єкцій, астенія, втома; нечасто – нездужання.
Лабораторні дослідження: часто ­– підвищений рівень ліпази, підвищений рівень амілази.
* Гіпоглікемія (базується на симптомах, про які повідомляли самі пацієнти і які не підтверджені вимірюваннями рівня глюкози в крові) виникала у пацієнтів, які не страждають на цукровий діабет 2 типу та які застосовували лікарський засіб Саксенда® у поєднанні з дієтою та фізичною активністю. Для отримання додаткової інформації див. розділ «Опис окремих побічних реакцій».
** Безсоння, в основному спостерігалося протягом перших 3 місяців лікування.
*** Див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».
**** З контрольованої фази 2, За та Зб клінічних досліджень.
† Побічні реакції, відомі з постмаркетингового досвіду.
Опис окремих побічних реакцій
Гіпоглікемія в пацієнтів, які не страждають на цукровий діабет 2 типу
У процесі клінічних випробувань не було зафіксованого жодного тяжкого випадку виникнення гіпоглікемії (що потребує сторонньої допомоги) у пацієнтів з надмірною масою тіла чи ожирінням, які не страждали на цукровий діабет 2 типу та застосовували лікарський засіб Саксенда® у поєднанні з дієтою та фізичною активністю. Про виникнення симптомів гіпоглікемії повідомили 1,6 % пацієнтів, які отримували лікарський засіб Саксенда®, та 1,1 % пацієнтів, які отримували плацебо. Однак ці випадки не були підтверджені вимірюванням рівня глюкози в крові. Більшість випадків легко переносились.

Гіпоглікемія у хворих на цукровий діабет 2 типу
У клінічному досліджені були повідомлення про випадки тяжкої гіпоглікемії у 0,7 % пацієнтів з надмірною масою тіла чи ожирінням, які страждали на цукровий діабет 2 типу й застосовували лікарський засіб Саксенда® у поєднанні з дієтою та фізичною активністю та які застосовували сульфонілсечовину. Також зафіксовано виникнення симптомів гіпоглікемії у 43,6 % пацієнтів, які застосовували лікарський засіб Саксенда®, та у 27,3 % пацієнтів, які отримували плацебо. Серед пацієнтів, які не застосовували сульфонілсечовину, було зафіксовано виникнення симптомів гіпоглікемії (визначаються концентрацією глюкози у плазмі крові ≤ 3,9 ммоль/л) у 15,7 % пацієнтів, які отримували лікарський засіб Саксенда®, та у 7,6 % пацієнтів, які отримували плацебо.

Гіпоглікемія у хворих на цукровий діабет 2 типу, які отримують інсулін
У процесі клінічного дослідження були повідомлення про випадки тяжкої гіпоглікемії (що потребує сторонньої допомоги) у 1,5 % пацієнтів з надмірною масою тіла чи ожирінням, які страждали на цукровий діабет 2 типу та застосовували інсулін та ліраглутид в дозі 3,0 мг/добу у поєднанні з дієтою та фізичною активністю і застосуванням до 2 пероральних протидіабетичних препаратів. В цьому дослідженні було зафіксовано виникнення симптоматичної гіпоглікемії (визначена як рівень глюкози в плазмі крові ≤ 3,9 ммоль/л, що супроводжується симптомами) у 47,2 % пацієнтів, які отримували ліраглутид у дозі 3,0 мг/добу, та у 51,8 % пацієнтів, які отримували плацебо. Серед пацієнтів, які застосовували сульфонілсечовину, були зафіксовані повідомлення про виникнення симптомів гіпоглікемії у 60,9 % пацієнтів, які отримували ліраглутид 3,0 мг/добу, та у 60,0 % пацієнтів, які отримували плацебо.

Розлади травної системи
Більшість випадків виникнення розладів травної системи були легкого або помірного ступеня тяжкості та не призводили до припинення терапії. Зазвичай реакції виникали протягом перших тижнів лікування і зменшувались протягом декількох днів або тижнів при продовженні лікування.

У пацієнтів віком від 65 років при застосуванні лікарського засобу Саксенда® частіше спостерігатися порушення з боку травної системи.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок легкої або середньої тяжкості (кліренс креатиніну ≥ 30 мл/хв) при застосуванні лікарського засобу Саксенда® можуть частіше виникати порушення з боку травної системи.

Гостра ниркова недостатність
Зафіксовано випадки виникнення гострої ниркової недостатності у пацієнтів, які застосовували агоністи рецепторів ГПП-1. Більшість зареєстрованих випадків спостерігали у пацієнтів, які страждали на нудоту, блювання та діарею, що і призводило до втрати рідини (див. розділ «Особливості застосування»).

Алергічні реакції
Були повідомлення про кілька випадків виникнення анафілактичних реакцій, що супроводжувались такими симптомами як гіпотензія, підвищене серцебиття, напади задухи та набряки після застосування ліраглутиду. Анафілактичні реакції можуть бути небезпечними для життя. Тому якщо є підозра на виникнення анафілактичної реакції, слід припинити застосування ліраглутиду (див. розділ «Протипоказання»).

Реакції в місці ін’єкції
Повідомлялось про реакції в місці введення лікарського засобу Саксенда®. Ці реакції зазвичай були легкими, більшість із них зникали в процесі подальшого лікування.

Тахікардія
У процесі клінічних досліджень були повідомлення про випадки тахікардії у 0,6 % пацієнтів, які отримували лікарський засіб Саксенда®, та у 0,1 % пацієнтів, які отримували плацебо. Більшість випадків були легкого або помірного ступеня тяжкості. Випадки були поодинокими, більшість із них зникали в процесі подальшого лікування.

Амілоїдоз шкіри
Амілоїдоз шкіри може виникнути в місці ін'єкції (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Діти
У ході клінічного дослідження за участю дітей віком від 12 років із ожирінням 125 пацієнтів приймали лікарський засіб Саксенда® впродовж 56 тижнів.

Загалом частота, тип і тяжкість небажаних реакцій у дітей ≥ 12 років з ожирінням були зіставними із такими у дорослих пацієнтів. Порівняно з дорослими пацієнтами у дітей від 12 років удвічі частіше спостерігалось блювання.
Відсоток пацієнтів, які повідомили принаймні про один епізод клінічно значущої гіпоглікемії, був вищим у групі застосування ліраглутиду (1,6 %), ніж у групі плацебо (0,8 %). Під час проведення дослідження не зареєстровано жодного епізоду тяжкої гіпоглікемії.

Повідомлення про небажані реакції та відсутність ефективності лікарського засобу
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням https://aisf.dec.gov.ua.

Передозування

У клінічних дослідженнях та протягом постмаркетингового застосування лікарського засобу Саксенда® повідомлялося про випадки передозування до 72 мг (у 24 рази більше рекомендованої підтримуючої дози). Події, про які повідомлялося, включали сильну нудоту, сильне блювання та тяжку гіпоглікемію.

У разі передозування слід розпочати підтримуюче лікування відповідно до наявних у пацієнта клінічних ознак і симптомів. Необхідно спостерігати за станом пацієнта щодо клінічних ознак зневоднення та контролювати рівень глюкози в крові.

Лікарняна взаємодія

Іn vitro ліраглутид продемонстрував дуже низький потенціал впливу на фармакокінетику інших активних субстанцій, обмін яких пов’язаний із цитохромом Р450, а також зв’язування з білками плазми крові.

Ліраглутид спричинює незначну затримку випорожнення шлунка, що може вплинути на всмоктування пероральних препаратів, що застосовуються одночасно. Дослідження щодо взаємодії не показали будь-якого клінічно значущого уповільнення всмоктування, тому корекція дози не потрібна.

Дослідження взаємодії проводили при застосуванні ліраглутиду в дозі 1,8 мг. Вплив на швидкість випорожнення шлунка був еквівалентним до ліраглутиду в дозі 1,8 мг та 3,0 мг (парацетамол AUC0-300 хв). Зареєстрований щонайменше один епізод виникнення гострої діареї у деяких пацієнтів, які отримували лікарський засіб Саксенда®. Діарея може порушувати всмоктування пероральних лікарських засобів, що одночасно приймаються.

Варфарин та інші похідні кумарину
Досліджень лікарської взаємодії не проводили. Не можна виключити клінічно значущу взаємодію з активною субстанцією, що має низьку розчинність або вузький терапевтичний індекс, такою як варфарин. На початку лікування ліраглутидом у пацієнтів, які одержують варфарин або інші похідні кумарину, рекомендується частіше проводити контроль міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС).

Парацетамол
Ліраглутид не змінював загальну експозицію парацетамолу після введення одноразової дози 1000 мг. Максимальна концентрація парацетамолу (Cmax) знижувалася на 31 %, а медіана часу досягнення максимальної концентрації (tmax) збільшувалася до 15 хвилин. При одночасному застосуванні парацетамолу корекція дози не потрібна.

Аторвастатин
Ліраглутид не змінював загальну експозицію аторвастатину до клінічно значущого рівня після одноразового його введення в дозі 40 мг. У зв’язку з цим при одночасному застосуванні з ліраглутидом корекція дози аторвастатину не потрібна. При одночасному введенні з ліраглутидом Cmax аторвастатину знижувалася на 38 %, а медіана tmax збільшувалася з 1 години до 3 годин.

Гризеофульвін
Ліраглутид не змінював загальної експозиції гризеофульвіну після одноразового його введення в дозі 500 мг. Cmax гризеофульвіну зростала на 37 %, тоді як медіана tmax не змінювалася. Коригування дози гризеофульвіну та інших низькорозчинних сполук з високою проникністю не потрібне.

Дигоксин|
Після одноразового введення 1 мг дигоксину у поєднанні з ліраглутидом відмічено зменшення значення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) для дигоксину на 16 %; Cmax знижувалася на 31 %. Медіана tmax дигоксину збільшувалася з 1 години до 1,5 години. Виходячи з даних результатів, корекція дози дигоксину не потрібна.

Лізиноприл
Після одноразового застосування 20 мг лізиноприлу з ліраглутидом відмічено зменшення AUC для лізиноприлу на 15 %, Cmax знижувалася на 27 %. Медіана tmax лізиноприлу збільшувалася з 6 до 8 годин. Виходячи з даних результатів, корекція дози лізиноприлу не потрібна.

Пероральні контрацептиви
При одночасному застосуванні разової дози пероральних контрацептивів ліраглутид знижував Cmax етинілестрадіолу або левоноргестрелу на 12 % і 13 % відповідно, а tmax збільшувався на 1,5 години. Це не мало клінічно значущого впливу на загальну експозицію етинілестрадіолу або левоноргестрелу, що дає підставу вважати, що одночасний прийом їх з ліраглутидом не вплине на контрацептивний ефект етинілестрадіолу та левоноргестрелу.

Діти
Дослідження лікарської взаємодії проводились лише за участю дорослих пацієнтів.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.
1 мл розчину містить 6 мг ліраглутиду – аналога людського глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1), виготовленого за технологією рекомбінантної ДНК в Saccharomyces cerevisiae;
одна попередньо заповнена шприц-ручка містить 18 мг ліраглутиду в 3 мл.