Калмірекс

Мембраностабілізуюче, міорелаксуюче, місцевоанестезуюче.

Толперизону гідрохлорид — міорелаксант центрального механізму дії. Має мембраностабілізуючу, місцевоанестезуючу дію, гальмує проведення нервових імпульсів у первинних аферентних волокнах і рухових нейронах, що призводить до блокування спинномозкових моно- і полісинаптичних рефлексів. Імовірно, толперизон опосередковує блокування виділення медіаторів шляхом гальмування надходження іонів кальцію в синапси. Гальмує проведення збудження по ретикулярно-спінальному шляху в стовбурі мозку. Незалежно від впливу на центральну нервову систему (ЦНС) посилює периферичне кровопостачання. Ця дія не пов'язана з впливом препарату на центральну нервову систему і може бути обумовлена слабкою спазмолітичною і антиадренергічною дією толперизону.

Лідокаїну гідрохлорид має місцевоанестезуючу дію і при дозуванні згідно з інструкцією системної дії не чинить.

Толперизону гідрохлорид

Толперизон піддається інтенсивному метаболізму в печінці та нирках. Виводиться нирками, майже виключно (> більше 99%) у вигляді метаболітів, фармакологічна активність яких невідома. При внутрішньовенному введенні період напіввиведення становить близько 1,5 год.

Лідокаїну гідрохлорид

Абсорбція — повна (швидкість абсорбції залежить від місця введення та дози). Час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові при внутрішньом'язовому введенні — 30-45 хв. Зв'язок з білками плазми— 50-80%.

Швидко розподіляється в тканинах і органах. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ) і плацентарний бар'єр, секретується з материнським молоком (40 % від концентрації в плазмі матері). Метаболізується в печінці (на 90-95%) за участю мікросомальних ферментів шляхом дезалкілування аміногрупи і розриву амідного зв'язку з утворенням активних метаболітів. Виводиться з жовчю (частина дози піддається реабсорбції в шлунково-кишковому тракті (ШКТ)) і нирками (до 10% у незміненому вигляді).

Для дорослих:

— гіпертонус і спазм поперечно-смугастої мускулатури, що виникають внаслідок органічних захворювань ЦНС (в т.ч. ураження пірамідних шляхів, розсіяний склероз, інсульт, мієлопатія, енцефаломієліт), опорно-рухового апарату (в т.ч. спондильоз, спондилоартроз, цервікальний і люмбальний синдроми, артрози великих суглобів);
— відновлювальне лікування після ортопедичних і травматологічних операцій.
У складі комплексної терапії:
— при облітеруючих захворюваннях судин (облітеруючий атеросклероз, діабетична ангіопатія, облітеруючий тромбангіїт, хвороба Рейно, дифузна склеродермія);
— при захворюваннях, що виникають на основі розладу іннервації судин (акроціаноз, інтермітуюча ангіоневротична дисбазія).

— тяжка міастенія;
— вагітність;
— період лактації;
— дитячий і підлітковий вік до 18 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату, в т.ч. до лідокаїну.

З обережністю слід застосовувати препарат при нирковій і печінковій недостатності (корекція дози не потрібна).

Найбільш частими небажаними реакціями при застосуванні толперизону в постреєстраційний період були реакції гіперчутливості. Їх вираженість варіює від легких шкірних реакцій до тяжких системних реакцій, включаючи анафілактичний шок. Симптомами реакцій гіперчутливості можуть бути еритема, висип, кропив'янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, тахікардія, артеріальна гіпотензія або задишка.

Жінки і пацієнти з підвищеною чутливістю до інших препаратів або з алергією в анамнезі можуть бути піддані більш високому ризику гіперчутливості до толперизону.

У разі відомої гіперчутливості до лідокаїну при застосуванні толперизону слід дотримуватися підвищеної обережності через можливі перехресні реакції. Пацієнтам слід бути уважними щодо будь-яких симптомів гіперчутливості. При виникненні симптомів слід негайно припинити прийом препарату і негайно звернутися до лікаря. Не слід повторно призначати толперизон після епізоду підвищеної чутливості до лікарського препарату, що його містить.

Допоміжні речовини

Препарат містить метилпарагідроксибензоат, який може викликати алергічні реакції (можливо, відстрочені) і, в виняткових випадках, бронхоспазм.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

Толперизон не впливає на здатність керувати транспортними засобами і механізмами. Пацієнтам, у яких виникають запаморочення, сонливість, порушення уваги, епілепсія, нечіткість зору або м'язова слабкість під час прийому толперизону, слід проконсультуватися з лікарем.

Профіль безпеки толперизону оцінювався за даними постмаркетингового застосування більш ніж у 12000 пацієнтів.

Відповідно до цих даних, найбільш частими були порушення з боку шкіри і підшкірних тканин, загальні розлади, порушення з боку нервової системи і ШКТ.

При постмаркетинговому застосуванні реакції гіперчутливості склали 50-60% всіх побічних реакцій. Більшість побічних реакцій не були серйозними і проходили самостійно. Життєво небезпечні реакції гіперчутливості реєструвалися дуже рідко.

Побічні реакції наведені нижче відповідно до класифікації MedDRA і частоти: нечасто (від ≥1/1000 до

Симптоми передозування найчастіше включають: сонливість, шлунково-кишкові порушення (нудота, блювання, біль в епігастрії), тахікардія, підвищення артеріального тиску, брадикинезія і вертиго. У важких випадках судоми і кома.

Лікування: специфічного антидоту немає, рекомендована симптоматична терапія.

Дослідження фармакокінетичної лікарської взаємодії з маркерним субстратом ізоферменту CYP2D6 декстрометорфаном показали, що одночасне застосування толперизону може підвищити вміст у крові лікарських засобів, які метаболізуються переважно ізоферментом CYP2D6 (тіоридазин, толтеродин, венлафаксин, атомоксетин, дезипрамін, декстрометорфан, метопролол, небіволол і перфеназин).

У лабораторних експериментах на мікросомах печінки людини і гепатоцитах людини значного інгібування або індукції інших ізоферментів CYP (CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP1A2, CYP3A4) не виявлено.

У зв'язку з різноманітністю метаболічних шляхів толперизону підвищення експозиції толперизону при одночасному застосуванні субстратів ізоферменту CYP2D6 і/або інших препаратів не очікується.

Незважаючи на те, що толперизон є препаратом центральної дії, седативний ефект його дуже низький. При одночасному застосуванні з іншими міорелаксантами центральної дії дозу толперизону слід зменшити.

Толперизон підсилює дію ніфлумової кислоти, тому при одночасному застосуванні слід розглянути зменшення дози ніфлумової кислоти або інших НПЗП.

Розчин для внутрішньовенного і внутрішньом'язового введення 100 мг/мл + 2,5 мг/мл.
По 1 мл в ампулі світлозахисного скла типу I з кольоровим кільцем розлому або з кольоровою точкою і насічкою. На ампулу додатково наносять 1, 2 або 3 кольорових кільця і/або двовимірний штрихкод, і/або буквено-цифрову кодування або без додаткових кольорових кілець, двовимірного штрихкоду, буквено-цифрової кодування.
По 5 амп. в контурній чарунковій упаковці з плівки ПВХ і плівки полімерної або без плівки.
1 або 2 контурні чарункові упаковки разом з інструкцією по застосуванню в пачці з картону.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 50 мг, 150 мг.
По 7, 10, 14, 20, 25, 30 табл. в контурній чарунковій упаковці з плівки-ПВХ і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.