Клозапін

Антипсихотичний, міорелаксуючий, нейролептичний, седативний.

Клозапін — атиповий нейролептик, чинить антипсихотичну та седативну дію, не викликаючи при цьому виражених екстрапірамідних реакцій і практично не впливаючи на концентрацію пролактину в крові. В експериментальних дослідженнях показано, що клозапін не викликає каталепсії і не пригнічує стереотипну поведінку, викликану введенням апоморфіну або амфетаміну.
Клозапін чинить слабку блокуючу дію щодо дофамінових D1‑, D2‑, D3‑ і D5‑ рецепторів і виражену блокуючу дію щодо D4‑рецепторів. Крім того, він має виражені a‑адреноблокуючі, антихолінергічні, антигістамінні ефекти, а також пригнічує реакцію активації на електроенцефалограмі (ЕЕГ). Показано також, що клозапін має антисеротонінергічні властивості.
Клінічно клозапін чинить швидкий і помітний седативний ефект, а також антипсихотичну дію, особливо у пацієнтів з шизофренією, резистентною до лікування іншими антипсихотичними препаратами.
Доведена ефективність клозапіну щодо продуктивних і негативних симптомів шизофренії, як при короткостроковому, так і при тривалому застосуванні, крім того, спостерігалася позитивна динаміка деяких когнітивних порушень.
При спостереженні за 980 пацієнтами протягом 2‑х років показано, що у пацієнтів, які отримують клозапін, ризик суїцидальної поведінки (оцінювалося як число спроб суїциду, так і госпіталізацій для запобігання суїциду) був на 24% нижчий, ніж у пацієнтів, які отримували оланзапін. Відмінною якістю клозапіну є те, що він практично не викликає виражених екстрапірамідних реакцій, таких як гостра дистонія і пізня дискінезія. Побічні ефекти у вигляді паркінсонізму і акатизії відзначаються рідко. На відміну від інших нейролептиків, клозапін не викликає збільшення або викликає дуже незначне збільшення концентрації пролактину, що дозволяє уникнути таких побічних ефектів, як гінекомастія, аменорея, галакторея і імпотенція.
Потенційно серйозними побічними реакціями терапії клозапіном є гранулоцитопенія і агранулоцитоз, частота виникнення яких становить відповідно 3% і 0,7%.

При прийомі всередину абсорбується з ШКТ швидко і практично повністю. Cmax в плазмі досягається в середньому протягом 2.5 год. Css досягається через 8-10 днів прийому. Піддається інтенсивному метаболізму при "першому проходженні" через печінку з утворенням метаболітів низької активності або неактивних. Метаболізується за участю ізоферменту CYP1A2. Розподіл інтенсивний і швидкий, проникає через ГЕБ. Зв'язування з білками - 95%.
T1/2 характеризується варіабельністю і після прийому одноразової дози 75 мг становить 8 год (4-12 год), після прийому по 100 мг 2 рази/добу - 12 год (4-66 год).
Виводиться нирками - 50% і через кишечник - 30%.

Для дорослих:

Для дітей:

Призначають при станах психомоторного збудження при шизофренії, галюцинаторно-маревних (марення, видіння, що набувають характеру реальності) станах, маніакальному синдромі (неадекватно підвищеному настрої, прискореному темпі мислення, психомоторному збудженні), погіршенні настрою та інших психопатичних захворюваннях.

Гранулоцитопенія або агранулоцитоз в анамнезі (за винятком розвитку гранулоцитопенії або агранулоцитозу внаслідок раніше застосованої хіміотерапії), пригнічення кістковомозкового кровотворення, міастенія, коматозні стани, токсичний психоз (в т.ч. алкогольний), вагітність, період лактації, дитячий вік до 5 років, підвищена чутливість до клозапіну.

З обережністю застосовують при тяжких захворюваннях серцево-судинної системи, тяжкій нирковій і/або печінковій недостатності, закритокутовій глаукомі, при гіперплазії передміхурової залози, атонії кишечника, епілепсії, інтеркурентних захворюваннях з лихоманковим синдромом.
У період лікування необхідний систематичний контроль картини периферичної крові.
При застосуванні клозапіну слід виключити вживання алкоголю.
Безпека та ефективність дії клозапіну у дітей та підлітків віком до 16 років не встановлена.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Пацієнтам, які приймають клозапін, слід утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, пов'язаних з необхідністю концентрації уваги і підвищеної швидкості психомоторних реакцій.

• З боку ЦНС: сонливість, головний біль, рідко - ажитація, акатизія, сплутаність свідомості, екстрапірамідні порушення (акінезія, гіпокінезія, ригідність м'язів, тремор), безсоння, неспокійний сон, депресія, ЗНС, епілептичні напади, пізня дискінезія, підвищення температури центрального генезу.
• З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, що супроводжується запамороченням; рідко - сплощення зубця T на ЕКГ, артеріальна гіпертензія.
• З боку травної системи: гіперсалівація, нудота, блювання, сухість у роті, печія.
• З боку обміну речовин: збільшення маси тіла, підвищене потовиділення.
• З боку системи кровотворення: рідко - еозинофілія, гранулоцитопенія аж до агранулоцитозу, лейкопенія, тромбоцитопенія.
• Ефекти, обумовлені антихолінергічною активністю: сухість у роті, порушення акомодації, запори, порушення сечовипускання.
• Інші: міастенія, зниження потенції, порушення акомодації.

Симптоми: оглушеність, сонливість, сопорозний стан, пригнічення дихання, коматозний стан, деліріозні розлади, розвиток великих епілептичних нападів, тривожність, збудження, лабільність температури тіла, тахікардія, зниження АТ, порушення ритму серця, колапс, атонія кишечника.
Лікування: промивання шлунка з призначенням сорбентів, підтримання функції дихальної і серцево-судинної системи, контроль електролітного балансу і кислотно-основного стану; симптоматична терапія. Протягом 4 днів після зникнення симптомів отруєння за хворим встановлюють спостереження через можливі пізні ускладнення. Перитонеальний діаліз або гемодіаліз неефективні.

При одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що чинять пригнічувальний вплив на ЦНС (в т.ч. з похідними бензодіазепіну), етанолвмісними препаратами, етанолом підвищується тяжкість і частота проявів пригнічувальної дії на ЦНС, посилення пригнічення дихального центру.
При одночасному застосуванні із засобами, що викликають артеріальну гіпотензію, можливе адитивне гіпотензивне дію.
При одночасному застосуванні із засобами, що викликають мієлодепресію, можливе посилення пригнічувальної дії на кістковомозкове кровотворення; з антихолінергічними засобами - можливе посилення антихолінергічної дії.
При одночасному застосуванні з дигоксином або з лікарськими засобами, що характеризуються високим зв'язуванням з білками (в т.ч. з гепарином, варфарином, фенітоїном), можливе збільшення їх концентрацій у плазмі крові, можливе також витіснення клозапіну цими засобами з ділянок його зв'язування з білками.
При одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою можливе зміна концентрації клозапіну в плазмі крові, при цьому клінічні прояви взаємодії практично відсутні.
При одночасному застосуванні з карбамазепіном зменшується концентрація клозапіну в плазмі крові. Описані випадки важкої панцитопенії і злоякісного нейролептичного синдрому.
При одночасному застосуванні з кофеїном підвищується концентрація клозапіну в плазмі крові і можливе збільшення частоти розвитку побічних ефектів.
При одночасному застосуванні з літію карбонатом можливі міоклонус, судоми, злоякісний нейролептичний синдром, делірій, психози.
При одночасному застосуванні з рисперидоном можливе підвищення концентрації клозапіну в плазмі крові, обумовлене, ймовірно, конкурентним впливом на ізофермент CYP2D6, що призводить до пригнічення метаболізму клозапіну. При швидкій заміні клозапіну на рисперидон можливий розвиток дистонії.
Рифампіцин може підвищувати швидкість метаболізму клозапіну шляхом індукції ізоферментів CYP1A2 і CYP3A.
При одночасному застосуванні з фенітоїном можливе зменшення концентрації клозапіну в плазмі крові; з флуоксетином, пароксетином, сертраліном, флувоксаміном можливе підвищення концентрації клозапіну в плазмі крові, що у деяких пацієнтів супроводжується проявами токсичності. Це дія особливо виражена при одночасному застосуванні клозапіну з флувоксаміном.
При одночасному застосуванні з ципрофлоксацином можливе підвищення концентрації клозапіну в плазмі крові.

• Таблетки по 0,025 і 0,1 г
• 2,5% розчин для ін'єкцій в ампулах по 2 мл.