Нітромінт
Nitromint
АТХ код:
Аналоги (дженерики, синоніми)
Сустак форте, Сустак мите, Нітрогліцерин, Нітрокор, Перлінганіт, Нітролонг, Нітронг, Нітроспрей, Тринітролонг, Нітролінгвал, Сустоніт, Мазь "Нітро" 2%
Діюча речовина
Фармакологічна група
З тієї ж фармакологічної групи
Рецепт латинською
Rp.: Spr. "Nitromint" 0,4 mg/d – 10.0
D.S.: по 1-2 дози на або під язик, для купірування нападів стенокардії
Фармакологічні властивості
Вазодилатуюче.
Фармакодинаміка
Нітрогліцерин - органічна азотовмісна сполука з переважною венодилатуючою дією.
Механізм дії
Ефекти нітрогліцерину обумовлені його здатністю вивільняти з молекули оксид азоту, який є природним ендотеліальним релаксуючим фактором.
Оксид азоту підвищує внутрішньоклітинну концентрацію циклічної гуанозинмонофосфатази, що запобігає проникненню іонів кальцію в гладком'язові клітини і викликає їх розслаблення. Розслаблення гладких м'язів судинної стінки викликає розширення судин, що знижує венозне повернення до серця (переднавантаження) і опір великого кола кровообігу (післянавантаження). Це зменшує роботу серця і потребу міокарда в кисні.
Розширення коронарних судин покращує коронарний кровотік і сприяє його перерозподілу в області зі зниженим кровообігом, що збільшує доставку кисню в міокард.
Зменшення венозного повернення призводить до зниження тиску наповнення, покращення кровопостачання субендокардіальних шарів, зниження тиску в малому колі кровообігу і регресії симптомів при набряку легень.
Нітрогліцерин чинить центральний гальмівний вплив на симпатичний тонус судин, пригнічуючи судинний компонент формування больового синдрому.
Нітрогліцерин також розслабляє гладком'язові клітини бронхів, сечовивідних шляхів, жовчного міхура, жовчних протоків, стравоходу, тонкого і товстого кишечника, а також їх сфінктерів.
Дія Нітромінта починається швидко, ефект розвивається протягом 1-1,5 хвилин і триває приблизно 30 хвилин.
Механізм дії
Ефекти нітрогліцерину обумовлені його здатністю вивільняти з молекули оксид азоту, який є природним ендотеліальним релаксуючим фактором.
Оксид азоту підвищує внутрішньоклітинну концентрацію циклічної гуанозинмонофосфатази, що запобігає проникненню іонів кальцію в гладком'язові клітини і викликає їх розслаблення. Розслаблення гладких м'язів судинної стінки викликає розширення судин, що знижує венозне повернення до серця (переднавантаження) і опір великого кола кровообігу (післянавантаження). Це зменшує роботу серця і потребу міокарда в кисні.
Розширення коронарних судин покращує коронарний кровотік і сприяє його перерозподілу в області зі зниженим кровообігом, що збільшує доставку кисню в міокард.
Зменшення венозного повернення призводить до зниження тиску наповнення, покращення кровопостачання субендокардіальних шарів, зниження тиску в малому колі кровообігу і регресії симптомів при набряку легень.
Нітрогліцерин чинить центральний гальмівний вплив на симпатичний тонус судин, пригнічуючи судинний компонент формування больового синдрому.
Нітрогліцерин також розслабляє гладком'язові клітини бронхів, сечовивідних шляхів, жовчного міхура, жовчних протоків, стравоходу, тонкого і товстого кишечника, а також їх сфінктерів.
Дія Нітромінта починається швидко, ефект розвивається протягом 1-1,5 хвилин і триває приблизно 30 хвилин.
Фармакокінетика
Нітромінт спрей швидко і повністю всмоктується з порожнини рота в системний кровотік. Біодоступність Нітромінта становить 100% при сублінгвальному прийомі, оскільки виключається "первинна" печінкова деградація препарату. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 4 хвилини.
Зв'язок з білками плазми крові становить 60%. Швидко метаболізується за участю нітратредуктази, з утворенням ді- і мононітратів (активний тільки ізосорбід-5-мононітрат), кінцевий метаболіт - гліцерин. Виводиться нирками у вигляді метаболітів. Загальний кліренс становить 25-30 л/хв.
Після прийому препарату під язик період напіввиведення з плазми крові становить 2,5-4,4 хвилини. Циркулюючий нітрогліцерин міцно зв'язаний з еритроцитами і накопичується в стінках судин. Основний шлях виведення нітрогліцерину - екскреція метаболітів з сечею; менше 1% введеної дози виділяється в незміненому вигляді.
Зв'язок з білками плазми крові становить 60%. Швидко метаболізується за участю нітратредуктази, з утворенням ді- і мононітратів (активний тільки ізосорбід-5-мононітрат), кінцевий метаболіт - гліцерин. Виводиться нирками у вигляді метаболітів. Загальний кліренс становить 25-30 л/хв.
Після прийому препарату під язик період напіввиведення з плазми крові становить 2,5-4,4 хвилини. Циркулюючий нітрогліцерин міцно зв'язаний з еритроцитами і накопичується в стінках судин. Основний шлях виведення нітрогліцерину - екскреція метаболітів з сечею; менше 1% введеної дози виділяється в незміненому вигляді.
Спосіб застосування
Для дорослих:
Сублінгвально.
Перед першим застосуванням балона слід заповнити дозуючий насос шляхом видалення захисного ковпачка і натискання на дозуючий клапан кілька разів до появи спрею. Після тривалого не використання балона може виникнути необхідність у повторному заповненні насоса.
При використанні балон слід тримати вертикально, розпилювальною головкою вгору. Кожне натискання на дозуючий клапан випускає одну дозу (0,4 мг нітрогліцерину) у вигляді спрею з балона, оснащеного механічним насосом.
Струшувати балон перед вживанням не потрібно.
Для купірування нападу стенокардії - 0,4-0,8 мг (1-2 дози), натискаючи на дозуючий клапан, бажано в положенні сидячи, при затримці дихання з інтервалами в 30 с; після цього слід закрити рот на кілька сек. При необхідності - повторне введення, але не більше 1,2 мг (3 дози) протягом 15 хв.
Для попередження розвитку нападу- 0,4 мг (1 доза) за 5-10 хв до навантаження.
При гострій лівошлуночковій недостатності, що розвивається набряку легень - 1,6 мг (4 дози) і більше за короткий проміжок часу при суворому контролі стану кровообігу (систолічний артеріальний тиск повинен бути вище 100 мм рт.ст.). При недостатньому терапевтичному ефекті ту ж дозу можна повторити через 10 хвилин.
Не потрібно зміни режиму дозування при застосуванні препарату у пацієнтів похилого віку.
Перед першим застосуванням балона слід заповнити дозуючий насос шляхом видалення захисного ковпачка і натискання на дозуючий клапан кілька разів до появи спрею. Після тривалого не використання балона може виникнути необхідність у повторному заповненні насоса.
При використанні балон слід тримати вертикально, розпилювальною головкою вгору. Кожне натискання на дозуючий клапан випускає одну дозу (0,4 мг нітрогліцерину) у вигляді спрею з балона, оснащеного механічним насосом.
Струшувати балон перед вживанням не потрібно.
Для купірування нападу стенокардії - 0,4-0,8 мг (1-2 дози), натискаючи на дозуючий клапан, бажано в положенні сидячи, при затримці дихання з інтервалами в 30 с; після цього слід закрити рот на кілька сек. При необхідності - повторне введення, але не більше 1,2 мг (3 дози) протягом 15 хв.
Для попередження розвитку нападу- 0,4 мг (1 доза) за 5-10 хв до навантаження.
При гострій лівошлуночковій недостатності, що розвивається набряку легень - 1,6 мг (4 дози) і більше за короткий проміжок часу при суворому контролі стану кровообігу (систолічний артеріальний тиск повинен бути вище 100 мм рт.ст.). При недостатньому терапевтичному ефекті ту ж дозу можна повторити через 10 хвилин.
Не потрібно зміни режиму дозування при застосуванні препарату у пацієнтів похилого віку.
Показання
Стенокардія (купірування і профілактика нападів, в тому числі перед фізичним навантаженням).
Гостра лівошлуночкова недостатність (як допоміжна терапія).
Гостра лівошлуночкова недостатність (як допоміжна терапія).
Протипоказання
Підвищена чутливість до органічних нітратів, шок, колапс, вік до 18 років (відсутність достатніх клінічних даних).
З обережністю:
Гостра недостатність кровообігу, що супроводжується вираженою артеріальною гіпотензією (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт.ст.), ортостатична гіпотензія, геморагічний інсульт, гострий інфаркт міокарда і хронічна серцева недостатність з низьким тиском наповнення лівого шлуночка, гіпертрофічна кардіоміопатія, важка ниркова і/або печінкова недостатність, важка анемія і тиреотоксикоз, алкоголізм, епілепсія, черепно-мозкова травма, внутрішньочерепна гіпертензія, закритокутова глаукома (ризик підвищення внутрішньоочного тиску), мігрень.
З обережністю:
Гостра недостатність кровообігу, що супроводжується вираженою артеріальною гіпотензією (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт.ст.), ортостатична гіпотензія, геморагічний інсульт, гострий інфаркт міокарда і хронічна серцева недостатність з низьким тиском наповнення лівого шлуночка, гіпертрофічна кардіоміопатія, важка ниркова і/або печінкова недостатність, важка анемія і тиреотоксикоз, алкоголізм, епілепсія, черепно-мозкова травма, внутрішньочерепна гіпертензія, закритокутова глаукома (ризик підвищення внутрішньоочного тиску), мігрень.
Особливі вказівки
З обережністю застосовують у пацієнтів з вираженим церебральним атеросклерозом, порушеннями мозкового кровообігу, при схильності до ортостатичної гіпотензії, при важкій анемії, у пацієнтів похилого віку, а також при гіповолемії і виражених порушеннях функції печінки і нирок (парентерально).
При тривалому застосуванні можливий розвиток толерантності до дії нітратів. Для запобігання виникненню толерантності рекомендують дотримуватися 10-12-годинної перерви в їх застосуванні протягом кожного 24-годинного циклу.
Якщо при накожному застосуванні нітрогліцерину (гліцерилу тринітрату) виникає напад стенокардії, його слід купірувати прийомом гліцерилу тринітрату під язик.
У період лікування не допускати вживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Гліцерил тринітрат може зменшувати швидкість психомоторних реакцій, що слід враховувати при водінні транспортних засобів або заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності.
При тривалому застосуванні можливий розвиток толерантності до дії нітратів. Для запобігання виникненню толерантності рекомендують дотримуватися 10-12-годинної перерви в їх застосуванні протягом кожного 24-годинного циклу.
Якщо при накожному застосуванні нітрогліцерину (гліцерилу тринітрату) виникає напад стенокардії, його слід купірувати прийомом гліцерилу тринітрату під язик.
У період лікування не допускати вживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Гліцерил тринітрат може зменшувати швидкість психомоторних реакцій, що слід враховувати при водінні транспортних засобів або заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності.
Побічні ефекти
З боку серцево-судинної системи: запаморочення, головний біль, тахікардія, гіперемія шкірних покривів, відчуття жару, артеріальна гіпотензія; рідко (особливо при передозуванні) - колапс, ціаноз.
З боку травної системи: нудота, блювання.
З боку ЦНС: рідко (особливо при передозуванні) - занепокоєння, психотичні реакції.
Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, свербіж.
Місцеві реакції: легкий свербіж, печіння, почервоніння шкіри.
Інші: метгемоглобінемія.
З боку травної системи: нудота, блювання.
З боку ЦНС: рідко (особливо при передозуванні) - занепокоєння, психотичні реакції.
Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, свербіж.
Місцеві реакції: легкий свербіж, печіння, почервоніння шкіри.
Інші: метгемоглобінемія.
Передозування
Симптоми: головний біль, зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, рефлекторна тахікардія, запаморочення, почервоніння обличчя, блювання і діарея, астенія, підвищена сонливість, відчуття жару. Надзвичайно високі дози (більше 20 мг/кг) призводять до метгемоглобінемії, ціанозу, диспное і тахіпное, ортостатичного колапсу.
Лікування: У легких випадках - переведення пацієнта в положення лежачи з піднятими ногами. При важких явищах передозування слід застосовувати загальні методи лікування інтоксикації і шоку (відновлення об'єму циркулюючої крові, норадреналін і/або дофамін та ін.).
Застосування епінефрину протипоказано.
При розвитку метгемоглобінемії можна застосовувати наступні антидоти і методи лікування:
1. Вітамін С - 1 г у вигляді натрієвої солі всередину або внутрішньовенно.
2. Метиленовий синій внутрішньовенно в дозі до 50 мл 1%-ного розчину.
3. Толуідиновий синій внутрішньовенно, перша доза 2-4 мг/кг, потім багаторазово по 2 мг/кг.
4. Оксигенотерапія, гемодіаліз, переливання (обмінне) крові.
Лікування: У легких випадках - переведення пацієнта в положення лежачи з піднятими ногами. При важких явищах передозування слід застосовувати загальні методи лікування інтоксикації і шоку (відновлення об'єму циркулюючої крові, норадреналін і/або дофамін та ін.).
Застосування епінефрину протипоказано.
При розвитку метгемоглобінемії можна застосовувати наступні антидоти і методи лікування:
1. Вітамін С - 1 г у вигляді натрієвої солі всередину або внутрішньовенно.
2. Метиленовий синій внутрішньовенно в дозі до 50 мл 1%-ного розчину.
3. Толуідиновий синій внутрішньовенно, перша доза 2-4 мг/кг, потім багаторазово по 2 мг/кг.
4. Оксигенотерапія, гемодіаліз, переливання (обмінне) крові.
Лікарняна взаємодія
При одночасному застосуванні з вазодилататорами, інгібіторами АПФ, блокаторами кальцієвих каналів, бета-адреноблокаторами, діуретиками, трициклічними антидепресантами, інгібіторами МАО, етанолом, етанолвмісними препаратами можливе посилення гіпотензивного ефекту гліцерилу тринітрату.
При одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів посилюється антиангінальна дія.
При одночасному застосуванні з симпатоміметиками можливе зниження антиангінального ефекту гліцерилу тринітрату, який, у свою чергу, може зменшувати пресорний ефект симпатоміметиків (в результаті можлива артеріальна гіпотензія).
При одночасному застосуванні засобів, що мають антихолінергічну активність (в т.ч. трициклічних антидепресантів, дизопіраміду) розвивається гіпосалівація, сухість у роті.
Існують обмежені дані про те, що ацетилсаліцилова кислота, застосовувана як анальгезуючий засіб, підвищує концентрацію нітрогліцерину (гліцерилу тринітрату) в плазмі крові. Це може супроводжуватися посиленням гіпотензивного ефекту і головними болями.
У ряді досліджень спостерігалося зменшення вазодилатуючого ефекту нітрогліцерину (гліцерилу тринітрату) на фоні тривалої терапії ацетилсаліциловою кислотою.
Вважають, що можливе посилення антиагрегантної дії ацетилсаліцилової кислоти на фоні застосування нітрогліцерину (гліцерилу тринітрату).
При одночасному застосуванні з нітрогліцерином зменшується дія ацетилхоліну, гістаміну, норепінефрину.
На фоні в/в введення нітрогліцерину можливе зменшення антикоагулянтного ефекту гепарину.
При одночасному застосуванні можливе підвищення біодоступності дигідроерготаміну і зниження антиангінального ефекту нітрогліцерину (гліцерилу тринітрату).
При одночасному застосуванні з новокаїнамідом можливе посилення гіпотензивного ефекту і розвиток колапсу.
При одночасному застосуванні з ризатриптаном, суматриптаном підвищується ризик розвитку спазму коронарних артерій; з силденафілом - ризик розвитку важкої артеріальної гіпотензії та інфаркту міокарда; з хінідином - можливий ортостатичний колапс; з етанолом - різка слабкість і запаморочення.
При одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів посилюється антиангінальна дія.
При одночасному застосуванні з симпатоміметиками можливе зниження антиангінального ефекту гліцерилу тринітрату, який, у свою чергу, може зменшувати пресорний ефект симпатоміметиків (в результаті можлива артеріальна гіпотензія).
При одночасному застосуванні засобів, що мають антихолінергічну активність (в т.ч. трициклічних антидепресантів, дизопіраміду) розвивається гіпосалівація, сухість у роті.
Існують обмежені дані про те, що ацетилсаліцилова кислота, застосовувана як анальгезуючий засіб, підвищує концентрацію нітрогліцерину (гліцерилу тринітрату) в плазмі крові. Це може супроводжуватися посиленням гіпотензивного ефекту і головними болями.
У ряді досліджень спостерігалося зменшення вазодилатуючого ефекту нітрогліцерину (гліцерилу тринітрату) на фоні тривалої терапії ацетилсаліциловою кислотою.
Вважають, що можливе посилення антиагрегантної дії ацетилсаліцилової кислоти на фоні застосування нітрогліцерину (гліцерилу тринітрату).
При одночасному застосуванні з нітрогліцерином зменшується дія ацетилхоліну, гістаміну, норепінефрину.
На фоні в/в введення нітрогліцерину можливе зменшення антикоагулянтного ефекту гепарину.
При одночасному застосуванні можливе підвищення біодоступності дигідроерготаміну і зниження антиангінального ефекту нітрогліцерину (гліцерилу тринітрату).
При одночасному застосуванні з новокаїнамідом можливе посилення гіпотензивного ефекту і розвиток колапсу.
При одночасному застосуванні з ризатриптаном, суматриптаном підвищується ризик розвитку спазму коронарних артерій; з силденафілом - ризик розвитку важкої артеріальної гіпотензії та інфаркту міокарда; з хінідином - можливий ортостатичний колапс; з етанолом - різка слабкість і запаморочення.
Лікарська форма
Спрей під'язиковий дозований, 0,4 мг/доза.
По 10 г розчину (180 доз) в літографованому металевому (з алюмінію) балоні, оснащеному дозуючим насосом з розпилювальною головкою, або в ЦОС (циклоолефіновий сополімер) балоні, оснащеному дозуючим насосом з розпилювальною головкою, з захисним ковпачком з контролем першого відкриття.
1 балон разом з інструкцією по медичному застосуванню в картонній пачці.
По 10 г розчину (180 доз) в літографованому металевому (з алюмінію) балоні, оснащеному дозуючим насосом з розпилювальною головкою, або в ЦОС (циклоолефіновий сополімер) балоні, оснащеному дозуючим насосом з розпилювальною головкою, з захисним ковпачком з контролем першого відкриття.
1 балон разом з інструкцією по медичному застосуванню в картонній пачці.
