Моносан

Судинорозширювальне, артеріодилатуюче, антиангінальне, гіпотензивне.

Периферичний вазодилататор з переважним впливом на венозні судини, антиангінальний засіб. Викликає зменшення потреби міокарда в кисні за рахунок зменшення переднавантаження (розширення периферичних вен і зменшення притоку крові до правого передсердя) і постнавантаження (зменшення ОПСС), а також має безпосередню коронаророзширювальну дію. Сприяє перерозподілу коронарного кровотоку в області з пониженим кровопостачанням. Підвищує толерантність до фізичного навантаження у хворих з ІХС, стенокардією. При серцевій недостатності сприяє розвантаженню міокарда за рахунок зменшення переднавантаження. Знижує тиск у малому колі кровообігу.

Після прийому внутрішньо ізосорбід-5-мононітрат швидко і повністю абсорбується з ШКТ. Біодоступність становить 90-100%. Концентрація в плазмі прямо пропорційна дозі.

Ізосорбід-5-мононітрат майже повністю біотрансформується в печінці з утворенням неактивних метаболітів.

Виводиться нирками переважно у вигляді метаболітів, 2% - у незміненому вигляді. T1/2 становить 4-5 год.

Для дорослих:

- ішемічна хвороба серця — профілактика нападів стенокардії;
- хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).

- підвищена чутливість до органічних нітратів або інших компонентів препарату;

- гострі порушення кровообігу (шок, судинний колапс);

- кардіогенний шок, якщо не забезпечується достатньо високий кінцевий діастолічний тиск у лівому шлуночку шляхом застосування внутрішньоаортальної контрапульсації або за рахунок введення засобів, що мають позитивну інотропну дію;

- токсичний набряк легень;

- виражена артеріальна гіпотензія (сАД менше 100 мм рт. ст., дАД менше 60 мм рт. ст.);

- одночасний прийом інгібіторів ФДЕ-5, в т.ч. силденафілу, варденафілу, тадалафілу, оскільки вони потенціюють антигіпертензивну дію нітратів;

- спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози і галактози;

- вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).

З обережністю: гіпертрофічна кардіоміопатія, констриктивний перикардит, тампонада перикарда; низький тиск наповнення при гострому інфаркті міокарда, лівошлуночкова недостатність. Не слід допускати зниження сАД менше 90 мм рт. ст.; аортальний і/або мітральний стеноз; тенденція до ортостатичних порушень судинної регуляції; закритокутова глаукома; тиреотоксикоз; тяжка анемія; захворювання, що супроводжуються підвищенням ВЧД (в т.ч. геморагічний інсульт, ЧМТ); виражена ниркова недостатність; печінкова недостатність.

Не застосовують для купірування нападів стенокардії. З обережністю застосовують при підвищеному внутрішньочерепному тиску.

У період терапії необхідний контроль АТ і ЧСС.

У період застосування ізосорбіду мононітрату слід виключити вживання алкоголю.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами

У період лікування не рекомендується водити транспортні засоби і займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають швидких психомоторних реакцій.

З боку серцево-судинної системи: часто - тахікардія, ортостатична гіпотензія; нечасто - "парадоксальне" посилення нападів стенокардії; колапс (іноді супроводжується брадіаритмією і непритомністю); частота невідома - виражене зниження АТ.

З боку нервової системи: дуже часто - "нітратний" головний біль; часто - сонливість, запаморочення; рідко - ішемія мозку.

З боку травної системи: нечасто - нудота, блювання; дуже рідко - печія.

З боку шкіри і підшкірних тканин: нечасто - шкірні алергічні реакції (в тому числі висип), "припливи" крові до шкіри обличчя; дуже рідко - ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона; частота невідома - ексфоліативний дерматит.

Загальні порушення: часто - астенія, розвиток толерантності (в т.ч. перехресної до інших нітратів). Для запобігання розвитку толерантності слід уникати безперервного застосування високих доз ізосорбіду мононітрату.

Тривале застосування ізосорбіду мононітрату може викликати тимчасову гіпоксемію внаслідок відносного перерозподілу кровотоку в гіповентильовані альвеолярні ділянки (у пацієнтів з ІХС - може призводити до ішемії міокарда).

Симптоми: колапс, непритомні стани, рефлекторна тахікардія, слабкість, запаморочення, загальмованість, головний біль, зорові розлади, гіпертермія, почервоніння шкіри, підвищене потовиділення, нудота, блювання, діарея, метгемоглобінемія (ціаноз, аноксія — зазвичай при хронічному передозуванні), гіперпное, диспное, підвищення ВЧД, судоми, параліч, кома.

Лікування: окрім загальних рекомендацій, таких як промивання шлунка і укладання пацієнта в горизонтальне положення з піднятими ногами, слід контролювати основні показники життєвих функцій і за необхідності їх коригувати. Хворим з вираженою артеріальною гіпотензією і/або в стані шоку слід відновити ОЦК; в виняткових випадках для покращення кровообігу можна проводити інфузії норепінефрину і/або допаміну.

Введення епінефрину (адреналіну) і споріднених сполук протипоказано. При метгемоглобінемії залежно від ступеня тяжкості призначаються в/в аскорбінова кислота у формі натрієвої солі (раніше застосовувався метилтіонінія хлорид — метиленовий синій — 0,1–0,15 мл/кг 1% розчину до 50 мл); оксигенотерапія, гемодіаліз, обмінне переливання крові.

При одночасному застосуванні з адсорбентами, в'яжучими і обволікаючими засобами зменшується абсорбція ізосорбіду мононітрату.

При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливі порушення пам'яті і уваги у пацієнтів похилого віку.

При одночасному застосуванні вазодилататорів, блокаторів кальцієвих каналів, трициклічних антидепресантів, етанолу можливе посилення гіпотензивного ефекту.

При одночасному застосуванні з антигіпертензивними препаратами, бета-адреноблокаторами, нейролептиками, інгібіторами ФДЕ (в т.ч. силденафілом, варденафілом, тадалафілом) можливе посилення гіпотензивного ефекту.

При одночасному застосуванні з дигідроерготаміном можливе збільшення концентрації і посилення дії дигідроерготаміну.

При одночасному застосуванні з норадреналіном терапевтична дія норадреналіну зменшується.

Одночасне застосування ізосорбіду мононітрату з ріоцигуатом, стимулятором розчинної гуанілатциклази, протипоказано, оскільки може викликати гіпотензію.

Таблетки, 20 мг і 40 мг.
Первинна упаковка: по 10 таблеток у блістер з ПВХ/алюмінієвої фольги.
Вторинна упаковка: 3 блістери в картонну пачку разом з інструкцією по застосуванню.